Мечислав Сроковський
| Мечислав Сроковський | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Mieczysław Srokowski | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | пол. Mieczysław Marian Srokowski | |||
| Народився |
14 серпня 1873[1][2] Набережне (Івано-Франківський район), Галицький район, Івано-Франківська область | |||
| Помер |
11 вересня 1910[2] (37 років) Варшава, Російська імперія[3] | |||
| Поховання | Повонзківський цвинтар | |||
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина Польща | |||
| Діяльність | поет | |||
| Мова творів | польська | |||
| Рід | Q28672526? | |||
|
| ||||
Мечислав Мар'ян Сроковський (пол. Mieczysław Marian Srokowski; 14 серпня 1873, Библо поблизу Галича — 11 вересня 1910, Варшава) — польський прозаїк і поет.
Біографія[ред. | ред. код]
Мечислав Сроковський народився 14 серпня 1873 року в селі Библо (Австро-Угорщина), у збіднілій шляхетській родині герба Ястшембець. Навчався у Львівській гімназії, потім у колегіумі єзуїтів у Хирові. Вступив до Львівського університету, який не закінчив.
У Львові подружився зі сліпим поетом Станіславом Барончем, братом відомого скульптора Тадея Баронча, який став його вчителем.
Виступав у провінційних театральних трупах Царства Польського.
Творчість[ред. | ред. код]
Перші вірші надрукував у 1896 році у Краківському «Dzienniku Porannym». У 1899 опублікував книгу декадентських віршів «Хворі сни» («Chore sny»). Жив у Тернополі та Варшаві, де встановив численні контакти з місцевими письменниками та поетами.
Спочатку писав вірші в дусі модерністської Молодої Польщі, присвячених, в основному, проблемам суспільства і еротичним темам.
Спроба створити оригінальну еротико-психологічну повість «Культ тіла» (Kult ciała, 1910)[4], викликала скандал у суспільстві. Тираж був конфіскований, а автор потрапив до суду за образу суспільної моралі.[5]
Пізніше, автор у книгах більше уваги приділяв суспільним мотивам, критичному опису відносин, що панують в австро-угорській армії, проблемам виховання і освіти.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
Збірки оповідань[ред. | ред. код]
Повісті[ред. | ред. код]
- Epigoni (1904)
- Hedone: Akordy zmysłowe
- Markiza
- Po prostu miłość
- Anachroniści (1910)
- Kult ciała, Dziennik człowieka samotnego (1910)[10]
- Jus primae noctis (неокончена) (1910)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ Книга була екранізована в 1930 році
- ↑ Надрукована книга зникла з прилавків книжкових магазинів, ще за прийняття рішення цензурою. Друге видання в 1913 році, з цензурними правками, також швидко розійшлося
- ↑ Mieczysław Srokowski. Chore sny. polona.pl. Процитовано 18 вересня 2019.
- ↑ Mieczysław Srokowski. Krew. polona.pl. Процитовано 18 вересня 2019.
- ↑ Mieczysław Srokowski. Ich tajemnica. polona.pl. Процитовано 18 вересня 2019.
- ↑ Mieczysław Srokowski. Jak łza ... polona.pl. Процитовано 18 вересня 2019.
- ↑ Mieczysław Srokowski. Kult ciała : dziennik człowieka samotnego. polona.pl. Процитовано 18 вересня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Utwory Mieczysława Srokowskiego [Архівовано 14 квітня 2021 у Wayback Machine.] — Польська електронна бібліотека — Polona (пол.)
|
