Мила агресія
Мила агресія або грайлива агресія — це поверхнево агресивна поведінка людини, викликана виглядом чогось надзвичайно милого, наприклад маленької людини чи тварини.[1][2] Люди, які відчувають милу агресію, можуть скрипіти зубами, стискати кулаки або відчувати бажання вкусити, вщипнути чи стиснути те, що вони вважають нестерпно милим.[2]
Термінологія[ред. | ред. код]
Перші дослідження милої агресії були проведені під керівництвом Оріани Арагон (Oriana Aragón)[A] Термін «мила агресія» був широко розповсюджений ЗМІ у 2013 році після того, як Ребекка Дайер і Арагон представили перші дослідження своєї команди на цю тему на щорічній зустрічі Товариства особистості та соціальної психології 18 січня.[3][4] У 2015 році Арагон з колегами опублікували свою першу наукову статтю на цю тему,[5] використовуючи альтернативний термін "грайлива агресія", який визначається наступним чином:
Грайлива агресія - це вираз обличчя, який люди іноді демонструють при спілкуванні із немовлятами. Іноді ми говоримо щось агресивне і виглядаємо більш розлюченими, ніж щасливими, навіть якщо ми щасливі. Наприклад, деякі люди скрегочуть зубами, стискають руки, щипають себе за щоки або кажуть щось на кшталт "Я хочу тебе з'їсти!". Було б важко запитати про всі можливі прояви ігрової агресії, тому ми запитуємо загалом про подібні речі, називаючи їх грайливою агресією.[2]
Іншими мовами[ред. | ред. код]
Поняття грайливої агресії також передається кількома неанглійськими термінами.[6] Наприклад, у філіппінській мові слово gigil означає "скрегіт зубів і бажання вщипнути або стиснути щось нестерпно миле".[7] В індонезійській слово gemas означає накопичене почуття, яке ви відчуваєте, коли бачите милі об'єкти, і яке потім призводить до скреготу зубів або бажання вщипнути. Слово geram в малайській мові інкапсулює милу агресію, але також може неоднозначно означати гнів або розчарування. Тайською це поняття називається man kiao (หมั่นเขี้ยว). В Іспанії та деяких латиноамериканських країнах його зазвичай називають cosa, наприклад, "Ese gatito me da cosa" (дослівно "Це кошеня дає мені цю штуку"), що супроводжується щипанням або стисканням зубів і кусанням, але радісними рухами.
Функція[ред. | ред. код]
Грайлива агресія є типом "диморфного" прояву, при якому позитивний досвід викликає вираження, що зазвичай асоціюється з негативними емоціями.[2] Така поведінка частіше зустрічається в осіб, які відчувають диморфні емоції в різних ситуаціях, і може допомогти регулювати емоції, врівноважуючи переважно позитивну емоцію з негативною відповіддю.[2]
Інтенсивні позитивні почуття часто породжують гібридні категорично позитивні та типові негативні вирази. Це часто спостерігається в ситуаціях, коли людину настільки переповнює щастя, що вона починає розчулюватися або навіть плакати. Така регуляція емоцій отримала назву "диморфна експресія".[2] Модель диморфної експресії має на меті визначити достовірність цього явища за допомогою дослідження, що включає серію запитань, які ставлять суб'єктам в умовах, коли вони не піддавалися впливу милого стимулу, і в умовах, коли вони піддавалися впливу цього стимулу.
Природні схильності[ред. | ред. код]
Людині притаманна природна схильність до піклування. Як біологічний вид, люди значною мірою покладаються на батьківську турботу для того, щоб їхні нащадки вижили. Люди мають дуже низький рівень репродуктивності порівняно з іншими видами, що посилює важливість батьківської турботи для виживання їхніх нечисленних нащадків.[8] Ці почуття, як правило, знаходяться на безперервній шкалі, а не на певному пороговому значенні. Градієнт є найбільш інтенсивним для об'єктів, які ми сприймаємо як більш милі порівняно з об'єктами, які не є такими милими, але все одно викликають реакцію.
Примітки[ред. | ред. код]
Пояснювальні[ред. | ред. код]
Цитування[ред. | ред. код]
- ↑ Anna Brooks and Ricky van der Zwan (2013) "Explainer: what is cute aggression?" The Conversation, 10 September 2013. Accessed 2 September 2013.
- ↑ а б в г д е ж Oriana R. Aragón, Margaret S. Clark, Rebecca L. Dyer and John A. Bargh (2015) "Dimorphous Expressions of Positive Emotion: Displays of Both Care and Aggression in Response to Cute Stimuli", Psychological Science, 26(3): 259–273 (27 January 2015). DOI:10.1177/0956797614561044.
- ↑ Anna Brooks and Ricky van der Zwan (2013) "Explainer: what is cute aggression?" The Conversation, 10 September 2013. Accessed 2 September 2013.
- ↑ Stephanie Pappas (2013) "'I Wanna Eat You Up!' Why We Go Crazy for Cute" LiveScience, 21 January 2013. Accessed 2 September 2013.
- ↑ Oriana R. Aragón, Margaret S. Clark, Rebecca L. Dyer and John A. Bargh (2015) "Dimorphous Expressions of Positive Emotion: Displays of Both Care and Aggression in Response to Cute Stimuli", Psychological Science, 26(3): 259–273 (27 January 2015). DOI:10.1177/0956797614561044.
- ↑ Amy Smith (2017) "Cute anger management" Lateral magazine, 9 August 2017. Accessed 2 September 2017.
- ↑ Oriana R. Aragón, Margaret S. Clark, Rebecca L. Dyer and John A. Bargh (2015) "Dimorphous Expressions of Positive Emotion: Displays of Both Care and Aggression in Response to Cute Stimuli", Psychological Science, 26(3): 259–273 (27 January 2015). DOI:10.1177/0956797614561044.
- ↑ Stavropoulos, Katherine (4 December 2018). "It's so Cute I Could Crush It!": Understanding Neural Mechanisms of Cute Aggression. Frontiers in Behavioral Neuroscience. 12: 300. doi:10.3389/fnbeh.2018.00300. PMC 6288201. PMID 30564109.