Михайлов Михайло Юхимович

Михайлов (Каценеленбоген) Михайло Юхимович
Народився	4 травня 1902(1902-05-04) Покров (місто, Росія), Владимирська губернія, Російська імперія
Помер	1 серпня 1938(1938-08-01) (36 років) Москва, СРСР
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	єврей
Діяльність	політик
Alma mater	Інститут червоної професури
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Михайло Юхимович Михайлов (Каценеленбоген) (4 травня 1902(19020504), місто Покров Владимирської губернії, тепер Владимирської області, Російська Федерація — розстріляний 1 серпня 1938, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Калінінського обласного комітету ВКП(б), в.о. 1-го секретаря Воронезького обласного комітету ВКП(б). Член ЦВК СРСР. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1934—1937 роках. Член ЦК ВКП(б) з 12 жовтня по 8 грудня 1937 року.

Життєпис

Народився в родині фотографа. До 1918 року навчався в гімназіях міст Покрова, Вітебська, Москви.

У 1917 році почав працювати фотографом. У 1918 році вступив до комсомолу.

У березні 1918 — серпні 1919 року — організатор Міського районного комітету комсомол (РКСМ) міста Москви.

Член РКП(б) з січня 1919 року.

У серпні — грудні 1919 року — інструктор політичного відділу Московського губернського військового комісаріату.

З грудня 1919 по березень 1920 року — інструктор, заступник начальника політичного відділу гарнізону РСЧА міста Можайська Московської губернії.

У березні 1920 — лютому 1921 року — інструктор політичного відділу губернського військового комісаріату на Західному фронті в містах Вільно та Гродно; співробітник політичного відділу Революційно-військової ради Західного фронту.

З березня по червень 1921 року — інструктор військового відділу Московського комітету РКП(б).

У червні 1921 — вересні 1922 року — завідувач військового відділу Краснопресненського районного комітету РКП(б) міста Москви. У вересні 1922 — 1923 року — заступник завідувача, в.о. завідувача організаційного відділу Краснопресненського районного комітету РКП(б) міста Москви; секретар Ходинського партійного центру РКП(б) міста Москви. З 1923 року — завідувач Краснопресненського районного відділу політичної просвіти. З січня по березень 1924 року — завідувач виробничого відділу, заступник голови виконавчого комітету Краснопресненської районної ради міста Москви.

У березні 1924 — квітні 1925 року — відповідальний секретар Коломенського повітового комітету РКП(б) Московської губернії.

У квітні 1925 — лютому 1926 року — завідувач організаційного відділу та в.о. відповідального секретаря Ферганського обласного комітету КП(б) Узбекистану в місті Коканді.

10 лютого 1926 — грудень 1927 року — завідувач організаційного відділу ЦК КП(б) Узбекистану в місті Самарканді.

У червні 1927 — січні 1928 року — слухач Комуністичної академії при ЦВК СРСР.

У січні — жовтні 1928 року — помічник завідувача організаційно-розподільного відділу ЦК ВКП(б).

У жовтні 1928 — січні 1930 року — відповідальний інструктор, заступник завідувача відділу по роботі в селі ЦК ВКП(б).

У січні — вересні 1930 року — завідувач сектора та 1-й заступник завідувача відділу агітації та масових кампаній ЦК ВКП(б).

У вересні 1930 — березні 1931 року — студент аграрного Інституту Червоної професури, закінчив перший курс.

У березні 1931 — січні 1932 року — завідувач організаційного відділу Московського обласного комітету ВКП(б).

У січні 1932 — лютому 1934 року — секретар Московського обласного комітету ВКП(б) із сільського господарства. У лютому 1934 — січні 1935 року — 3-й секретар Московського обласного комітету ВКП(б).

14 лютого — 10 червня 1935 року — голова Організаційного бюро ЦК ВКП(б) по Калінінській області.

10 червня 1935 — 2 липня 1937 року — 1-й секретар Калінінського обласного комітету ВКП(б).

11 липня — 9 листопада 1937 року — в.о. 1-го секретаря Воронезького обласного комітету ВКП(б).

10 листопада 1937 року заарештований органами НКВС. Засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР 1 серпня 1938 року до страти, розстріляний того ж дня. Похований на полігоні «Комунарка» біля Москви.

4 грудня 1954 року реабілітований, у березні 1956 року посмертно відновлений у партії.

Нагороди

• орден Леніна (20.12.1935)
• орден Праці Узбецької РСР (1926)

Джерела

• Михайлов (Каценеленбоген) Михаил Ефимович [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
• Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)