Ми можемо бути героями (фільм, 2020)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ми можемо бути героями
англ. We Can Be Heroes
Жанр пригодницький фільм, сімейний фільм, комедійний бойовикd і супергеройський фільм
Режисер Роберт Родрігес
Продюсер Роберт Родрігес
Рейсер Родрігес
Сценарист Роберт Родрігес
У головних
ролях
Пріянка Чопра
Педро Паскаль
Яя Госелін
Бойд Голбрук
Адріана Барраза
Гейлі Рейнгарт
Санґ Канґ
Тейлор Дулі
Крістіан Слейтер
Оператор Роберт Родрігес
Композитор Ребел Родрігес
Монтаж Роберт Родрігес
Кінокомпанія Double R Productions
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 97 хв.
Мова англійська
Країна США
Дата виходу
IMDb ID 10600398

«Ми можемо бути героями» (англ. We Can Be Heroes) — американський супергеройський фільм 2020 року сценариста та режисера Роберта Родрігеса. Спін-офф «Пригод Шаркбоя і Лави» (2005). Родрігес також виступив оператором і монтажером фільму, в якому зіграли Приянка Чопра Йонас, Педро Паскаль, Яя Госелін, Бойд Холбрук, Адріана Барраза, Санґ Канґ, Тейлор Дулі та Крістіан Слейтер. Він вийшов 25 грудня 2020 року на Netflix та отримав загалом позитивні відгуки критиків. Сиквел знаходиться у розробці.

Синопсис[ред. | ред. код]

Після того, як головних супергероїв Землі викрадають інопланетні загарбники, їхні діти об'єднуються в команду і вчаться працювати спільно для того, щоб врятувати світ і своїх батьків.

У ролях[ред. | ред. код]

Актор Роль
Яя Госселин Міссі Морено Міссі Морено
Пріянка Чопра Міс Ґранада Міс Ґранада
Педро Паскаль Маркус Морено Маркус Морено
Адріана Барраза бабуся Морено бабуся Морено
Гейлі Рейнгарт Миз Вокс Миз Вокс
Санґ Канґ Блайндінг Фест Блайндінг Фест
Тейлор Дулі Лава Лава
Бойд Голбрук Чудо-Хлопець Чудо-Хлопець
Крістіан Слейтер Тех-но Тех-но
Крістофер Мак-Дональд Ніл Анамі Ніл Анамі

Український дубляж[ред. | ред. код]

  • Ксенія Лук'яненко — Micci
  • Дем'ян Шиян — Джокер
  • Тимофій Кравченко — Колеса
  • Валерія Мялковська — Гупі
  • Євгеній Лебедин — Локшин
  • Дмитро Зленко — Змінопик
  • Кіра Подольська — Око
  • Іван Кокшайкін — Перемот
  • Юлія Угрин — Перемотка
  • Мілош Лучанко — Слоупок
  • Вікторія Москаленко — Mic Ґранада
  • Олександр Погребняк — Маркус Морено
  • Людмила Суслова — Аніта Морено
  • Михайло Кришталь — Президент
  • Дмитро Тварковський — Тех-Но
  • Валерія Лисенко — А-Капелла Вокс
  • Катерина Брайковська — А-Капелла Вокс
  • Юрій Кудрявець — Блискавичний
  • Євгеній Лісничий — Диво-Красень
  • Аліна Проценко — Мама Перемота
  • Роман Молодій — Тато Перемотки
  • Олена Борозенець — Ведуча
  • Роман Солошенко — Охоронець
  • Вікторія Хмельницька — Лава
  • А також: Дмитро Шапкін, Микола Сирокваш, Майя Ведернікова

Фільм дубльовано студією «Le Doyen» на замовлення компанії «Netflix» у 2021 році.

  • Перекладач — Олена Любенко
  • Режисер дубляжу — Максим Кондратюк
  • Асистент режисера — Марина Булаковська
  • Звукорежисер — Богдан Янківський
  • Звукорежисер перезапису — Олена Лапіна
  • Координатор проєкту — Валентина Левицька

Сприйняття[ред. | ред. код]

Критика[ред. | ред. код]

Фільм отримав посередні відгуки від кінокритиків. На вебсайті Rotten Tomatoes стрічка має рейтинг 72 % за підсумком 43 рецензій[1], а її середній бал становить 6/10. На Metacritic стрічка отримала 51 бали зі 100 на підставі 10 рецензій[2].

Перегляди[ред. | ред. код]

5 січня 2021 Netflix повідомив, що фільм подивилося 44 мільйони домогосподарств[3].

Продовження[ред. | ред. код]

У січні 2021 Netflix анонсував розробку сиквелу[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. We Can Be Heroes (2021) (англ.), архів оригіналу за 27 грудня 2020, процитовано 17 січня 2021
  2. We Can Be Heroes, архів оригіналу за 27 грудня 2020, процитовано 17 січня 2021
  3. Otterson, Joe; Otterson, Joe (4 січня 2021). ”We Can Be Heroes” is project to reach 44 million households within four weeks of its debuted. Variety (амер.). Архів оригіналу за 5 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.
  4. Lee, Janet W.; Lee, Janet W. (4 січня 2021). Netflix Developing a Sequel to Robert Rodriguez’s ‘We Can Be Heroes’. Variety (амер.). Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 17 січня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]