Могілевець Юрій Євгенович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Юрій Могілевець Юрій Євгенович Могілевець | ||
|---|---|---|
 Полковник | ||
| Загальна інформація | ||
| Смерть | 20 жовтня 2020 | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Юрій Євгенович Могілевець (? — 20 жовтня 2020[1]) — український доброволець, військовослужбовець, полковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня (2015).
Життєпис[ред. | ред. код]
Артилерист. Командував реактивною бригадою на полігоні «Близнюки». 2005 року звільнився із Збройних сил України. У 2014 році повернувся на службу на прохання командира 23-го батальйону ТрО Бориса Лормана. Доброволець 5-ї хвилі мобілізації[1].
У 2014—2015 роках був командиром 23-го окремого мотопіхотного батальйону «Хортиця»[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (25 грудня 2015) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Відомий у Запоріжжі командир Юрій Могілевець вчора помер через Covid-19 // Regionnews. — 2020. — 21 жовтня.
- ↑ Запоріжці зустріли бійців 23-го батальйону територіальної оборони // Запорізька ОДА. — 2014. — 29 вересня.
- ↑ Указ Президента України від 25 грудня 2015 року № 722/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |