Модхушудон Дотто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Модхушудон Дотто
MichaelMadhusudanDatta.jpg
Інші імена Майкл
Народився 25 січня 1824
с.Сагордарі
Помер 29 червня 1873
Колката
Громадянство Індія
Діяльність поет, драматург
Alma mater Q2749583?
Батько Раджнараян Дотто
Матір Джахнабі Деві
Дружина 2 дружини
Діти 3 сини та 3 доньки

Майкл Модхушудон Дотто (*মাইকেল মধুসূদন দত্ত, 25 січня 1824 —†29 червня 1873) — бенгальський поет та драматург, представник Бенгальської Просвіти.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у родині правника Раджнараяна Дотто неподолік від Калькути. Дитиною навчався у мусульманські школі у с.Шекпура, де вів засвоїв перську мову. Замолоду проявив здібності до мов, літератури. 1837 році перебрався до Калькути. Вивчав англійську мову, культурні традиції та здобутки Великої Британії. Тоді ж став складати перші свої п'єси. У 1843 році прийняв християнство. Побоючись перслідування втік до Мадрасу. Тут одружився на англійкі. У 1856 році повернувся до Калькути, де одружився вдруге. Незабаром перебрався до Англії. У 1860-х подорожував Францією. Проте в цей час він вже злидарював, не отримуючи допомоги від товаришів та родини з Індії. априкінці 1860-х років повертається на батьківщини, де активно займається літературною діяльністю. Помер Дотто у Калькуті 29 червня 1873 року.

Родина[ред.ред. код]

1. Дружина — Ребека Мактавис

Діти:

  • 2 сина та 2 доньки

2. Дружина — Генрієта Софія Вайт

Діти:

  • Наполеон
  • Шармістха

Творчість[ред.ред. код]

Вважається, що саме з Модхушудона Дотто починається сучасна бенгальська література. Розквіт творчої активності Дотто припадає на період з 1859 по 1862 року. За цей час написані найкращі його твори: у 1859 році дві сатиричні соціально-побутові п'єси «І це називається цивілізація?!» та «Пір'я старого папуги»; у 1860 році - історична трагедія «Принцеса Крішна», міфологічна поема «Народження Тілоттами», у 1862 році - героїчна поема «Загибель Меґхнада» і поема «Героїні».

Дотто був першим, кому вдалося органічно поєднати традиції європейської та індійської художньої культур. Він істотно перетворив бенгальську драму, його твори увійшли в класичний репертуар, водночас використовував, засвоїв досвід сучасних бенгальських драматургів, зокрема досвід соціально-побутової драми, яка увійшла до літературної свідомості сучасників.

Модхушудон Дотто першим в індійській поезії ввів жанр сонета, що став згодом одним з найпопулярніших жанрів. Збірник, де зібрано понад сто сонетів (1866 рік), Дотто написав перебуваючи у Франції. У них поет підводить підсумок життя, вони пройняті ностальгією, любов'ю до батьківщини. при цьому поет сумує про рабську долю Індії, оспівує красу рідних просторів, засуджує свою зневагу в юності до батьківщини.

Мова[ред.ред. код]

Персонажі п'єс Дотто заговорили простою народною мовою, збагаченою живими побутовими інтонаціями. Істотним внеском стало те, що він зробив серйозну спробу використовувати мову як соціальний та індивідуальну характеристики персонажів.

Джерела[ред.ред. код]

  • Roy, Pinaki. “Extravagant Genius: Michael Madhusudan Dutt and his Oeuvre”. Indian Poetry in English: Critical Essays. Ed. Mitra, Z. New Delhi: Prentice Hall, 2012 (ISBN 978-81-203-4571-3). Pp. 15–30.