Морське дизельне паливо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Морське дизельне паливо (англ. Marine Diesel Oil, MDO) — це тип мазуту, який являє собою суміш газойлю та важкого мазуту, причому в морському судноплавстві використовується більше газойлю, ніж проміжного палива. Marine Diesel Oil також називають «Distillate Marine Diesel»[1]. MDO широко використовується в середньошвидкісних і середньо/високошвидкісних суднових дизельних двигунах. Він також використовується в більших низькошвидкісних і середньошвидкісних двигунах, які зазвичай спалюють залишкове паливо[1]. Це паливо є результатом нафтопереробного заводу каталітичного крекінгу та вісбрекінгу[1]. Судове дизельне паливо було засуджено за його шкідливий вміст сірки, тому багато країн і організацій встановили правила та закони щодо використання MDO. Завдяки нижчій ціні порівняно з більш очищеним паливом MDO користується перевагою, зокрема, у судноплавній галузі[2].

Специфікація[ред. | ред. код]

ISO 8217 Міжнародної організації стандартів (ISO) є основним стандартом MDO[2].

В’язкість суднового палива становить від менше ніж один сантистокс (сСт) до приблизно 700 сСт при 50°C (122°F)[2]. (1 сСт = 1 мм2/с.) Вищі класи в’язкості попередньо підігрівають під час використання, щоб привести їхню в’язкість до діапазону, придатного для впорскування палива (від 8 до 27 сСт)[2]. Але MDO не потрібно попередньо нагрівати перед використанням. За даними Chevron, обмеження вмісту сірки в MDO варіюються від 1 до 4,5 відсотків маси для різних сортів і зон контролю викидів сірки (SECA)[2].

Процедура виготовлення[ред. | ред. код]

MDO виробляється на заводі каталітичного крекінгу та вісбрекінгу[3]. Операція каталітичного крекінгу розбиває великі молекули на малі молекули. Це відбувається при високій температурі і з відповідним каталізатором[3]. Вісбрекінг — це процес, який перетворює нижній продукт вакуумного блоку, який має надзвичайно високу в’язкість, у менш в’язкий товарний продукт[3]. У вісбрекінгу виконується відносно м’яка операція термічного крекінгу[3]. І кількість крекінгу обмежена головною вимогою щодо збереження стабільності важкого палива[3].

Використання[ред. | ред. код]

Ринок MDO набагато менший, ніж дизель для шосе. Згідно зі статистикою продажів дизельного палива в США за 2004 рік, наданою Управлінням енергетичної інформації Міністерства енергетики США, морські перевезення займають лише 3,7% від загального ринку дизельного палива[2]. З іншого боку, автомобільне дизельне паливо займає 59,5% продажів дизельного палива[2]. Така невелика частка продажів MDO пояснюється високою часткою залишків нафти, завдяки чому його можна використовувати у великих суднових двигунах[2]. Відповідно до Chevron, залишки нафти або неорганічні солі в паливі призводять до утворення відкладень на кінчику форсунки, які перешкоджають форсунці створювати бажану схему розпилення палива[2]. Але ці низькошвидкісні великі суднові дизельні двигуни підходять для використання палива, що містить велику кількість залишків нафти[2].

Примтіки[ред. | ред. код]

  1. а б в Marine Diesel Fuel Oil (PDF). Environment Canada Oil Properties Database. Environment Canada, Emergencies Science and Technology Division. Архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2021. Процитовано 23 квітня 2015.
  2. а б в г д е ж и к л Chevron. Diesel Fuels Technical Review (PDF). Chevron Global Marketing. Chevron. Архів оригіналу (PDF) за 11 April 2015. Процитовано 4 травня 2015.
  3. а б в г д Everything You Need to Know About Marine Fuels (PDF). Chevron Global Marine Products. Chevron. Архів оригіналу (PDF) за 30 March 2015. Процитовано 4 травня 2015.