Москаленко Дмитро Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Валерійович Москаленко
Дмитро Москаленко.jpg
Народився 1 жовтня 1975(1975-10-01) (47 років)
Дніпропетровськ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність Футбольний статистик та історик футболу

Дмитро Валерійович Москаленко (* 1 жовтня 1975, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — український історик і статистик футболу, спортивний журналіст, письменник, коментатор футбольних матчів.

Біографія[ред. | ред. код]

Навчався у середньо-освітній школі № 23 (1982—1990) у рідному місті. Закінчив Державне музичне училище ім. Глінки (1990—1994, м. Дніпро) по класу віолончелі, також Московський державний музично-педагогічний інститут ім. Іпполітова-Іванова (1994—1999) по класу контрабаса.

Спортивною журналістикою займається з серпня 1999 року. Наступні 6 років працював у Підмосков'ї. Прес-аташе та адміністратор футбольного клубу «Торгмаш» (Люберци) (КФК) (1999—2001)
Начальник команди футбольного клубу «Мелодія» (Апрєлєвка) (КФК) (2002—2004)
Начальник команди дитячого футбольного клубу «Звєзда» (Люберци) (2002—2005)
Начальник команди у міні-футбольних клубах «Люберци» (2001), «Пріаліт» (Реутов) (2002-03), «Перекрьосток» (Котельники) (2003-05) (усі виступали у 1 лізі чемпіонату Росії).
Прес-аташе Федерації футболу Московської області (2002—2005)
Очолював комітет арбітрів Федерації футболу Люберецького району (2001—2004)
Футбольний арбітр 1 категорії Росії
Очолював комітет по проведенню дитячо-юнацьких змагань у Федерації футболу Люберецького району (2002—2004)
Редактор газети «Міні-футбол Подмосковья» (2002)
Член Клубу любителів історії та статистики футболу (КЛІСФ) з 2003 року.
З 1999 по 2005 роки його статті друкувались у багатьох виданнях: «Спорт-Експрес», московський випуск «Совєтского спорта», «Футбол-Ревю», «Футбол Подмосковья», «Люберецкая газета», «Реут» та інших.

З 1 липня 2005 року знову мешкає у Дніпропетровську.
Редактор журналу «Наш Футбол» (2005)
19 грудня 2005 року — 1 березня 2015 року — спортивний оглядач 11 каналу.

Листопад 2007 року — вересень 2008 року — прес-аташе БК «Дніпро»

1 серпня 2012 року — 1 жовтня 2015 року — прес-секретар Академії ФК «Дніпро» (Дніпропетровськ)

Грудень 2012 року — грудень 2014 року — член КДК Федерації футболу міста Дніпропетровськ.

4 серпня 2016 року — 18 липня 2017 року прес-секретар ПФК «Сталь» (Кам'янське)

Грудень 2017 – липень 2021 року – редактор офіційного сайту «Кристал» (Губиниха)

Серпень 2018 – травень 2021 року – прес-секретар ФК «Перемога» (Дніпро)

З 1 липня 2021 року – прес-секретар ФК «Скорук» (Томаківка, Нікопольський район)

У 2008 році закінчив Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара (журналістика).
Його статті друкувались у багатьох виданнях: «Футбол», «Спорт-Експрес в Україні», «Команда», «Український футбол», «Газета по-дніпровськи», «Газета по-київськи», «Комсомольська правда в Україні», «Експедиція 21 століття» та інших. У минулому колумніст сайту football.ua.

Авторські праці[ред. | ред. код]

  • Історія футболу у Дніпропетровську від «Алькора» до «Дніпра» у двох томах. Перший том виданий у 2011 році, а другий в 2012. У співавторстві з Віталієм Конончуком у 2000—2001 роках видано три книги: «Кубок СРСР 1981 року», «Кубок СРСР 1982 року» та «Кубок СРСР 1983 року».
  • Автор і режисер документальних фільмів:
  • 2007  - «Перерваний політ»  пам’яті Сергія Перхуна,
  • 2015 – «Згадуйте мене» пам’яті Вадима Тищенка,
  • 2016 – «Віктор Кузнецов – легенда дніпродзержинського футболу»
  • 2017 – «В’ячеслав Грозний – 20 років потому»
  • 2017 – «70 років одеському театру Музкомедії» (2 серії)
  • 2017 – «Підсумки футбольного року - Федерація футболу Дніпропетровської області 2017»
  • 2018 – «Підсумки футбольного року - Федерація футболу Дніпропетровської області 2018»
  • 2019 – «Підсумки футбольного року - Асоціація футболу Дніпропетровської області 2019»
  • 2020 - «Засновнику ДЮСШ Парус Борису Афанасьєву - 85 років»
  • 2021 - «Відділення футболу ДВУФК: історія, сучасність, перспективи...»
  • 2021 - «Історія Олімпійського руху Дніпропетровщини»
  • Цикл серії фільмів «Легенди великого клубу» проекту «По той бік поля», присвяченого 100-річчю футбольного клубу «Дніпро»
  • 2017 – «Олександр Лисенко» (2 серії)
  • 2017 – «Дачні історії: Валерій Лапшин і К»
  • 2018 – «Андрій Полунін»
  • 2018 – «Сергій Пучков»
  • 2018 – «Євген Яровенко» (2 серії)
  • 2018 – «Микола Федоренко» (2 серії)
  • 2018 – «Олег Таран» (2 серії)
  • 2018 – «Олексій Чередник» (2 серії)
  • 2019 – «Володимир Ємець» (2 серії)
  • 2019 – «Володимир Лютий»
  • 2019 – «Антон Шох» (2 серії)
  • 2020 – «Петро Кутузов» (2 серії)
  • 2020 – 45 років СДЮШОР «Дніпро-75»
  • 2020 – «Микола Кудрицький»

Визнання[ред. | ред. код]

  • Перший том книги «От „Алькора“ до „Днепра“ потрапив до шістки найкращих книг України 2011 року в номінації „Обрії“ у розділі науково-популярна література / публіцистика[1].
  • У 2011,2015 роках лауреат премії „Найкращий спортивний журналіст Дніпропетровська“[2].
  • У 2011 році нагороджений призом «За вірність спортивний журналістиці» АСЖУ[3].
  • Другий том книги "От «Алькора» до «Днепра» визнано найкращою спортивною книгою України 2012 року[4].
  • У 2018 році лауреат премії PRESSZVANIE в категорії «Соціум» в номінації «Спорт» (3 місце)
  • У 2019 році лауреат премії PRESSZVANIE в категорії «Соціум» в номінації «Спорт» (3 місце)
  • У 2019 році лауреат номінації «Патріот рідного краю» Дніпропетровської обласної організації НСЖУ
  • Вересень 2020 року. Увійшов до списку 115 найвизначніших спортивних журналістів різних історичних епох у книзі-монографії Ю. О. Сазонової «Спортивна журналістика України: провідні персоналії та основні  газетно-журнальні видання (ХІХ–ХХІ ст.)» (Миколаїв,2020)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Короткі списки рейтингу „Книжка року — 2011“. Номінація „Обрії“. Архів оригіналу за 16 січня 2013. Процитовано 25 січня 2013. 
  2. „Спортивным журналистом года“ стал обозреватель 11 канала Дмитрий Москаленко» [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. «Лауреати АСЖУ». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 січня 2013. 
  4. «Нагороди — найкращим!». Архів оригіналу за 5 травня 2014. Процитовано 25 січня 2013. 

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]