Млинів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Муравиця)
Перейти до: навігація, пошук
смт Млинів
Mlyniv COA.png Mlyniv h.png
Герб Млинова Прапор Млинова
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Млинівський район
Рада Млинівська селищна рада
Код КОАТУУ: 5623855100
Основні дані
Засноване згадується в XVI столітті
Магдебурзьке право 1789
Статус з 1959 року
Площа 20,52 км²
Населення 8430 (01.06.2013)[1]
Густота 412,7 осіб/км²
Поштовий індекс 35100
Телефонний код +380 3659
Географічні координати 50°30′50″ пн. ш. 25°36′24″ сх. д. / 50.51389° пн. ш. 25.60667° сх. д. / 50.51389; 25.60667Координати: 50°30′50″ пн. ш. 25°36′24″ сх. д. / 50.51389° пн. ш. 25.60667° сх. д. / 50.51389; 25.60667
Водойма річка Іква (притока Стиру),
Відстань
Найближча залізнична станція: Дубно
До станції: 26 км
До обл. центру:
 - фізична: 47 км
 - автошляхами: 51 км
Селищна влада
Адреса 35100, Рівненська обл., Млинівський р-н, смт. Млинів, вул. Ватутіна, 1
Карта
Млинів is located in Україна
Млинів
Млинів
Млинів is located in Рівненська область
Млинів
Млинів

Commons-logo.svg Млинів у Вікісховищі

Млинів Рівенський район — селище міського типу в Україні, центр Млинівського району Рівненської області. Селище розташоване на біля р Іква (притока Стиру), за 26 км від залізничної станції Дубно на лінії Здолбунів — Красне. Харчова промисловість. Державний технікум ветеринарної медицини. Уперше згадується в XVI столітті. Статус смт із 1959 року.

Станом на 2014 рік в селищі проживає 8950 осіб.

Історія[ред.ред. код]

Археологічні знахідки свідчать про те, що на території селища люди проживали ще в І тис. до н. е. На північній околиці Млинова, на правому березі Ікви, виявлено сліди майстерні крем'яних знарядь, а також залишки давньоруського міста Муравиці (Моравиці), згаданого в літопису за 1149 рік.

Муравицьке городище знаходиться в північно-західній частині селища Млинів. Для побудови давньої фортеці використали природний останець заввишки 6-8 м у долині правого берега Ікви, в місці впадіння в неї невеликої річки[2].

Назву поселення пов'язують з водяними млинами на річці Ікві. Перша письмова згадка про Млинів відома з початку XVI ст., коли великий литовський князь Олександр подарував це поселення Москвитину Бобру.

  • 1508 — після смерті без нащадків останнього посідача король Польщі Сигізмунд I Старий передав Млинів крем'янецькому наміснику Якову Монтовтовичу.
  • 1562 — в акті 1562 року Млинів фігурує вже як містечко Яна Монтовта-Коблинського; великим злом для мешканців містечка були міжусобиці, які точилися між місцевими феодалами.
  • серпень 1568 — на Млинів напали урядник і підлеглі князя Головні-Острожецького, відібрали у селян коней, одяг, зброю та інше майно, багатьох з них побили. Експлуатація й свавілля шляхти змушували жителів села братися до зброї.
  • 16481654 — під час визвольної війни українського народу 1648—1654 років населення Млинова підтримало козаків і повсталих жителів навколишніх сіл. Боротьба з польською шляхтою не припинялася і після Андрусівського договору.
  • осінь 1648 — повстанці зруйнували сусідній маєток Муравицю
  • кінець XVII ст. — у Млинові деякий час жив український громадський діяч і поет Данило Братковський. Він брав участь у народно-визвольному русі проти польсько-шляхетського панування, мав зв'язки з керівниками козаків Семеном Палієм, С. Самусем, З. Іскрою. Придушивши селянські виступи, польська шляхта посилила гноблення місцевого населення. Власник Млинова князь Ходкевич працею кріпаків збудував собі палац, який вважався однією з найкращих архітектурних споруд Волині. Тоді у містечку було збудовано костел.
  • 1789 — Ходкевичі добиваються королівського привілею про дозвіл проводити у Млинові чотири ярмарки на рік
  • 1792 — у Млинові деякий час перебуває Тадеуш Костюшко.
  • 1795 — Млинів стає селом Волинського намісництва, через два роки — Дубенського повіту Подільської губернії
  • 1804 — Млинів стає селом Волинської губернії Росії.

У 1840-х роках у Млинові перебував відомий польський письменник — етнограф Юзеф Крашевський. Опису Млинова, зокрема палацу Ходкевича, він присвятив розділ у своїй книзі «Спогади з Волині, Полісся й Литви».

Художник Наполеон Орда Палац Ходкевичів у Млинові

Реформа 1861 року хоча і надала селянам Млинова особисту волю, але земельне забезпечення їх залишалося вкрай незадовільним. Панові належала 4971 десятина землі, в тому числі 1691 десятина орної. А близько 200 селянських родин не мали землі взагалі. Важкі матеріальні умови, безземелля змушували селян шукати засобів до існування. Частина їх працювала дворовими, наймитами в маєтку Ходкевича, решта — на лісопильному заводі, який став до ладу в 60-і роки. Невелика кількість мешканців Млинова була зайнята на винокурному заводі, частина — на примітивному чавуноливарному заводі, де в 1903—1904 рр. налічувалося 60 робітників. Робочий день тривав 15—17 годин. Мізерні заробітки зменшувалися через постійні штрафи. Поміщики, використовуючи старі феодальні права, забороняли жителям Млинова ловити рибу в річці, щоб і на цьому мати собі прибуток. Судова справа з цього приводу тягнулася 11 років і закінчилась на користь поміщика.

У червні 1906 року в Млинові відбувся страйк робітників чавуноливарного заводу, яким протягом кількох місяців не виплачували зароблених грошей. 20 червня 1906 року робітники влаштували демонстрацію, в якій взяли участь понад 200 чоловік. Місцева влада не могла своїми силами впоратись із страйкуючими. На початку грудня 1906 року на чавуноливарному заводі знову почався страйк, для придушення якого власті надіслали кінний загін поліції з Дубно.

Власті не дбали про благоустрій Млинова. Скупченість, захаращеність вулиць і дворів призводила до частих пожеж, що тяжко позначалось на становищі його мешканців. Лише під час пожеж 1858 і 1905 років згоріло 60 будинків. Не було в містечку тоді ні лікарні, ні аптеки. За медичною допомогою жителям доводилось звертатися у повітову лікарню. Не набагато кращими були справи й з освітою. Двокласне парафіяльне училище у 1911 році закінчило лише 9 хлопчиків і 3 дівчинки.

Перша Світова війна[ред.ред. код]

Великих руйнувань зазнав Млинів у роки Першої Світової війни. Під час наступу австро-німецьких військ багато житлових будинків містечка було зруйновано.

У 1915 році протягом дев'яти місяців Млинів поділяла лінія фронту — палац Ходкевича і парк були в руках австрійських військ, а містечком володіли російські війська. У 1917—1920 рр. Млинів, як і вся Україна, був ареною боротьби різних політичних сил та військового протистояння.

В складі ІІ-ї Речі Посполитої[ред.ред. код]

Восени 1920 року Млинів у черговий раз захопили польські війська. За Ризьким мирним договором між Польщею і більшовицькою Росією він відійшов до Польщі. Під польською адміністрацією прискорились подальший занепад Млинова й скорочення його населення. 1921 року в містечку налічувалось 185 будинків із загальною кількістю населення 1263 чоловіка. Працювали фабрика мила, олійниця, пекарня, бойня. Селяни дуже потерпали від малоземелля, робітники одержували мізерну плату за свою виснажливу працю. Ціни на товари й продукти залишалися високими, важким тягарем для трудящого населення були численні податки і штрафи. Поряд з важким соціальним гнітом жителі містечка зазнавали національного гноблення. Польський уряд проводив політику полонізації населення. Офіційною мовою була лише польська.

Із 1929 по 1932 рік у Млинові будувалось приміщення семирічної школи, на спорудження якого витрачено 180 тис. злотих. Причому держава виділила для цієї мети лише 63 тис. злотих, а більшу частину стягли з населення. Місцеве населення фактично не мало медичного обслуговування. Хоч у Млинові й були приватна аптека та один лікар, проте жителі не завжди могли скористатися їх послугами, бо за лікування доводилося платити великі гроші. Такий стан селян і робітників змушував їх виїжджати в інші міста, шукати засобів до існування. Це призвело до того, що в 1930 році кількість населення зменшилась навіть у порівнянні з 1921 роком.

Друга Світова війна[ред.ред. код]

З 11 по 14 вересня 1939 р. у Млинові розміщувалася штаб-квартира головнокомандувача польської армії Ридз-Сміґли.

Після «приєднання» в 1939 році західноукраїнських земель до Радянської України та утворенням районів у тодішній Ровенській області, Млинів став районним центром і був віднесений до категорії сіл. У ньому розмістились районні організації, розпочались соціалістичні перетворення. Сотні жителів Млинова були заарештовані Радянською владою і вислані до Сибіру.

22 червня 1941 року з Млинівського аеродрому піднялася ланка винищувачів під командуванням старшого лейтенанта Іванова Івана Івановича. О 04.25 біля села Великі Загірці Іванов здійснив перший повітряний таран в історії німецько-радянської війни. Вже 24 червня 1941 року Млинів було окуповано гітлерівцями. Але ще тиждень в Млинівському районі проходила частина найбільшої танкової битви Другої світової війни, відомої як битва за Дубно-Луцьк-Броди, в результаті якої Червона армія втратила до 30 червня 2648 танків (85 % від наявних) проти німецьких втрат в 260 машин. Протягом періоду окупації нацисти розстріляли у Млинові та його околицях 1118 осіб, більшість з яких були євреї.

Млинів зразу після війни був напівзруйнованим селом, в якому проживало лише 462 мешканці. У повоєнний період Млинів відбудовувався і розвивався на засадах соціалістичної економіки, комплексно, відповідно до свого статусу районного центру переважно сільськогосподарського регіону України.

Із 1959 року Млинів є селищем міського типу, в економіці якого головну роль відіграють промислові підприємства. Після розпаду СРСР в смт. Млинів відбулося багато змін, які погано вплинули на економіку Млинова. Було закрито численні заводи та фабрики, які приносили велику користь населенню, а також забезпечували майже всіх громадян роботою. Також були зруйновані та виснажені майже всі дороги і забруднилася та заболотилася річка Іква.Після знахідки Павлюка Олександра учня Млинівської гімназії.аце був герб на конечник державного прапора ссср

Новітня історія[ред.ред. код]

8 серпня 2015 млинівці оголосили триденну жалобу за своїм земляком Романом Галасом, що поліг 8 серпня 2015 у боях з терористами поблизу Артемівська[3].

Культура[ред.ред. код]

У Млинові функціонує:

Релігія[ред.ред. код]

Церква в Млинові, 1932

Освіта[ред.ред. код]

Спорт[ред.ред. код]

Стадіон «Колос» завдяки реконструкції у 2002 році має криті трибуни, які можуть вмістити 1500 глядачів. На території стадіону є бігові доріжки, футбольне поле, 2 міні-футбольних поля, 3 майданчика для пляжного волейболу, баскетбольний майданчик, хокейна ковзанка та тенісний корт. Також на території ЗОШ №3 знаходиться сучасний міні-футбольний майданчик з синтетичним покриттям.

У Млинові розвинені такі види спорту:

  • Футбол та міні-футбол. Команда ФК «Млинів» є учасником чемпіонату області з футболу (1 ліга). У сезоні 2003-2004 Млинівський футбольний клуб «Іква» мав статус професійного клубу та брав участь в Чемпіонаті України (2 ліга) та кубку України з футболу. ФК «Іква» був першим клубом гравця збірної України з футболу Володимира Гоменюка. Кожного року в Млинові проходить відкритий зимовий чемпіонат району з міні-футболу.[4]
  • Волейбол та пляжний волейбол. Млинівська волейбольна команда «Камаз-Агро» є учасником та багаторазовим призером відкритих чемпіонатів Волинської та Рівненської областей. Кожного літа в Млинові проходять обласні змагання з пляжного волейболу, а з 2016 року в селищі проходить один із етапів чемпіонату України.[5]
  • Хокей. Взимку в Млинові функціонує ковзанка, на якій відбуваються товариські аматорські турніри, участь в яких беруть колективи Рівненської та Волинської областей.
  • Баскетбол
  • Веслування на байдарках і каное
  • Лижний спорт
  • Велоспорт
  • Важка атлетика
  • Рукопашний бій

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися
Проживали
  • Роман Галас (19752015) — український військовик, командир взводу 16-го окремого мотопіхотного батальйону, що загинув 8 серпня 2015-го при боях з сепаратистами поблизу Артемівська під час війни на сході України[3];
  • письменник, краєзнавець, заслужений журналіст України, головний редактор літературно-краєзнавчого журналу Рівненщини «Погорина» Цимбалюк Євген Павлович.
  • Андрухов Анатолій Петрович - керівник оркестру народних інструментів, педагог, Заслужений працівник культури України (1995 рік), лауреат обласної мистецької премії ім. Германа Жуковського. Член Рівненської обласної асоціації композиторів Всеукраїнської музичної спілки.

Команда КВН «Бомба» з Млинова перемогла у Вищій українській лізі КВН 2010 року.[7]

Пам'ятки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]