Мурашиний лев європейський
| Мурашиний лев європейський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Euroleon nostras (Fourcroy, 1785) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Мурашиний лев європейський[1] (Euroleon nostras) — вид сітчастокрилих комах з родини мурашиних левів (Myrmeleontidae).
Морфологічні ознаки[ред. | ред. код]
Комахи мають довжину переднього крила від 25 до 33 міліметрів, розмах крил до 70 мм. Булавоподібні вусики роздуті на кінчику. Їх можна відрізнити від подібних видів за жилкуванням крил і за помітними плямами між радіусом і сектором радіуса біля переднього краю задніх крил.
Географічне поширення[ред. | ред. код]
Вид досить поширений в Європі на схід до Уральських гір. Також трапляється в Північній Африці (Марокко) та Західній Азії (Туреччина, Вірменія, Грузія, Азербайджан). Мешкає у світлих лісах і садах, де личинка може будувати свою пастку в піщаному ґрунті. Він також поширений у міських районах, де великі популяції часто зустрічаються під штучними укриттями, такими як мости на дорогах.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Імаго активні вночі з червня по вересень. Полюють, сидячи на гілочках, розставивши ноги. Протягом дня вони ховаються в рослинності. Живуть кілька десятків днів. Личинки будують воронки-пастки в пухкому ґрунті під корінням у місцях, захищених від дощу в теплих лісах. Відмічено випадки, коли личинки вполювали самиць власного виду, які намагалися відкласти яйця в пісок. Вид зимує на стадії личинки і повністю розвивається впродовж двох років.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — вип. 2. — с. 111
Посилання[ред. | ред. код]
|
