Муса ібн Джафар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Муса ібн Джафар (Імам Казим)
араб. موسى بن جعفر الكاظم
Муса ібн Джафар (Імам Казим)
Мечеть Імама Казима, місце його поховання, Багдад, Ірак
7-й шиїтський імам
Початок правління: 765
Кінець правління: 799

Попередник: Джафар ас-Садик
Наступник: Алі ібн Муса (Імам Реза)

Дата народження: 6 листопада 745(0745-11-06)
Місце народження: Медина
Дата смерті: 1 вересня 799(0799-09-01) (53 роки)
Місце смерті: Багдад
Діти: Алі ібн Муса,Фатіма, Гамза, Саліх, Ахмад, Мухаммед, Ібрагім, Аїша
Династія: Аліди
Батько: Джафар ас-Садик
Мати: Хаміда

Муса ібн Джафар (Імам Казим), (араб. موسى بن جعفر الكاظم‎‎), (745-799) - 7-й імамітський імам, нащадок пророка Мухаммеда, видатний мусульманський вчений і правознавець. Син Джафара ас-Садика. Жив у Медині. Муса ібн Джафар займався науковою діяльністю. Піддавався репресіям з боку Аббасидських халіфів, які розглядали Алідів як своїх політичних опонентів.

За часів правління халіфа Гаруна ар-Рашида він був заарештований і перевезений до Басри, а потім до Багдада. Там він і помер у в’язниці. Існує версія про те, що Муса ібн Джафар був отруєний. Шиїти-імаміти переконані у тому, що він помер мученицькою смертю і шанують його, як 7-го імама.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]