Мухопад В'ячеслав Олександрович
| В'ячеслав Олександрович Мухопад | |
|---|---|
| Народився | 18 липня 1937 смт Ворожба, Сумська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 13 вересня 2000 (63 роки) Київ, Україна |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Alma mater | Київський медичний інститут |
| Галузь | епідеміологія |
| Заклад | Інститут епідеміології та інфекційних хвороб |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук (1995) |
| Батько | Олександр Мухопад |
В'ячеслав Олександрович Мухопад (18 липня 1937, смт Ворожба — 13 вересня 2000, Київ) — український лікар-епідеміолог, радник ВООЗ за програмою ліквідації віспи в Індії (1970-1976). Доктор медичних наук (1995).
В'ячеслав Мухопад народився 18 липня 1937 року в смт Ворожба (нині — місто Білопільського району Сумської області України).
Закінчив Київський медичний інститут у 1960 році.
З 1963 року працював у Інституті епідеміології та інфекційних хвороб АМНУ в Києві. Від 1991 року був провідним науковим співробітником. Обіймав посаду радника ВООЗ за програмою ліквідації віспи в Індії у період з 1970 по 1976 роки. Вивчав антигенну мінливість збудника грипу, закономірності появи нових штамів вірусу та їхньої участі в епідеміологічному процесі. Створив колекцію штамів вірусу грипу В. Автор методу отримання штамоспецифічного діагностування сироваток.
- Эпидемиологические основы ликвидации последних очагов оспы в Азии // Вирусы и вирус. заболевания: Сб. К., 1984.
- Разработка и испытание новой системы активного поиска и интенсивного подавления вспышек натуральной оспы в Индии // Вопр. вирусологии. 1986. № 3 (співавт.).
- Динамика штаммовой структуры популяции вируса гриппа В на Украине и этиологическое прогнозирование // ЖМЭИ. 1988. № 6 (співавт.).
- Епідеміологія – наука про епідемічний процес та його контроль // Інфекц. хвороби. 1996. № 2.
- Мухопад В’ячеслав Олександрович / О. А. Ракша-Слюсарева // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-70219