Ворожба (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Ворожба)
Перейти до: навігація, пошук
Ворожба
Vorozhba gerb.png Vorozhba prapor.png
Герб Ворожби Прапор Ворожби
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Сумська область
Район Білопільський район
Рада Ворожбянська міська рада
Код КОАТУУ 5920610300
Засноване 1894
Статус міста з 1959 року
Населення 7 582 (01.01.2011)[1]
Поштові індекси 41811—815
Телефонний код +380-5443
Координати 51°10′17″ пн. ш. 34°13′41″ сх. д. / 51.17139° пн. ш. 34.22806° сх. д. / 51.17139; 34.22806Координати: 51°10′17″ пн. ш. 34°13′41″ сх. д. / 51.17139° пн. ш. 34.22806° сх. д. / 51.17139; 34.22806
Висота над рівнем моря 151 м
Водойма річка Вир
Відстань
Найближча залізнична станція Ворожба
До обл./респ. центру
 - фізична 45 км
 - залізницею 54 км
 - автошляхами 53,9 км
До Києва
 - залізницею 296 км
 - автошляхами 318 км
Міська влада
Адреса 41811, Сумська область, Білопільський р-н, м. Ворожба, вул. Ворошилова, 8, 9-74-68
Веб-сторінка Ворожбянська міськрада
Міський голова Дружченко Андрій Вікторович

Commons-logo.svg Ворожба у Вікісховищі

Ворожба́ — місто районного підпорядкування в Білопільському районі Сумської області. Розташоване на лівому березі річки Вир, за 3 км на північний захід від міста Білопілля. Відстань до облцентру становить близько 53 км і проходить автошляхом Р44.

Географічне розташування[ред.ред. код]

Місто Ворожба знаходиться на лівому березі річки Вир, вище за течією примикає місто Білопілля, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Старі Вирки. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Великий залізничний вузол, станція Ворожба. Через місто проходить автомобільна дорога Т 1908.

Історія міста і станції[ред.ред. код]

Шлях у Ворожбі на початку XX століття

Селище Ворожба засноване на територіях колишньої Білопільської сотні Сумського слобідського полку. З кінця XIX століття перетворилося на великий залізничний вузол.

  • З 1894 року вступила в експлуатацію вузькоколійна залізниця Ворожба — Середина Буда (нині станція Зернове), яку в 1915 році перебудували на широку колію. Акціонерне товариство Московсько-Києво-Воронезької залізниці на початку 90-х років побудувало на Ворожбянському вузлі паровозо-вагонні майстерні. Економічне значення вузла зростало. Вивозився, головним чином хліб, довозилися вугілля матеріали, сіль тощо.
  • У 1888 році на кошти Харково-Миколаївської і Курсько-Київської залізниць, збудована нова будівля вокзалу станції Ворожба. За проектом німецького архітектора Юргенца, яка збереглася до нашого часу. Останній поточний ремонт вокзалу був здійснений у 1998 році.
  • Після ліквідації УНР на ворожбянському залізничному вузлі почалися відновні роботи. Проводилися вони в тяжких умовах. Але, попри це, вже в кінці відновного періоду залізничний вузол працював на повну потужність. Тут приймалося і звідси відправлялося вантажів більше, ніж в 1913 році. Так, протягом 1925–1926 років на станцію прибуло 18,4 тис. тонн вантажів, а було відправлене —41,4 тис. тон.
  • Вокзал станції Ворожба за обсягом виконуваної роботи віднесений до ІІІ-го класу і за умовами процесу утворення пасажиропотоку є транзитним. Із вокзалу станції можна виїхати на чотири напрямки — Київ, Харків, Вороніж, Оршу. За добу в середньому протягом року із вокзалу відправляється 450 пасажирів. Станція Ворожба — дільнична, за обсягом виконуваної роботи віднесена до 1-го класу, і є міждержавною передаточною станцією на Московську залізницю.
  • Наприкінці XIX та на початку XX століть на лінії Ворожба — Київ споруджені станції: Путивль, Грузьке, Конотоп, Бахмач, Плиски, Крути, Ніжин, Носовка, Кобижчі, Бобровиці, Бобрик і Київ. У бік Курська: Волфине, Глушково, Корнєво, Колонтаївка, Артаково, Льгов, Лукашовка, Дьяконово і Курськ. Зазначення залізничної станції Ворожба, яка через деякий час стала вузловою, зростало. Становлення і розвиток станції Ворожба внесли суттєві зміни в розвиток економіки краю. До проведення Курсько-Київської залізниці Білопілля служило місцем збору борошна, жита вівса. Житнє борошно із довколишніх міст розходилось частково по Сумському і Лебединському повітах, на місцеві винокурні заводи та відправлялося в місто Глухів Чернігівської губернії. За ними приїздили із-за Десни, Великоросії. Пшеничне борошно і овес направлялось також на Північний Захід — в Чернігівську, Вітебську губернії. Частина вівса знаходила собі збут ще в Кременчуці, а жито — на Дону.
Залізничний вокзал (1 травня 2010 року)
  • Після проведення Курсько — Київської залізниці характер і обсяг торгівлі міста Білопілля змінився. Якщо раніше торгівля йшла з Глуховом, а звідти — за Десну й далі, то тепер із Білопілля продукція відправлялася по Курсько-Київській залізниці. Основна маса зерна експортувалася за кордон — у Прусію.

Загальний розвиток капіталізму в Росії і, як одна із складових цього процесу — інтенсивне залізничне будівництво, призвели до значних змін залізничного вузла Ворожба. Навколо станції росло залізничне селище. В 1887 р. в ньому налічувалося 557 чол. Незрівнянно збільшувались пасажирські перевезення. Нагально постало питання про будівництво приміщення нового вокзалу. Наприкінці XIX ст. розпочалось його спорудження, а вже влітку 1898 р. новий вокзал станції Ворожба освятили й урочисто відкрили.

  • Вокзал збудований за проектом архітектора Юргенца. Будівля вокзалу мала два фасади: східний і західний. В одному крилі вокзалу розміщувався зал очікування, в іншому — ресторан.
  • В крайній правій частині східного фасаду розташовані технічний відділ та митний пост. В крайній лівій частині західного фасаду розташовані кабінети начальника станції, заступника начальника станції, чергового по вокзалу, бухгалтерія та зал проведення планових інструктажів. В центральній частині вокзалу розташовані квиткові каси та відділення ЕКСПРЕСбанку. З усього видно що автор проекту, архітектор Юргенц намагався створити споруду з перспективою на майбутнє, що не тільки тодішнім, а й прийдешнім поколінням було тут зручно, комфортно. Зараз цей чудовий архітектурний витвір є окрасою міста і посідає чільне місце вокзалів України.
  • Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.