Мідія (фрегат, 1840)
 Фрегат «Мідія», літографія В. О. Прохорова
| |
| Історія | |
|---|---|
 Російська імперія
| |
| Назва: | рос. «Мидия» |
| Власник: | Чорноморський флот Російської імперії |
| Будівник: | Миколаївське адміралтейство |
| Закладений: | 10 липня 1840 |
| Спуск на воду: | 17 вересня 1843 |
| Потоплений: | 16 лютого 1855 |
| Піднятий: | 14 травня 1859 |
| Доля: | затоплений на Севастопольському рейді під час залишення міста гарнізоном |
| Статус: | потонув |
| Основні характеристики | |
| Тип: | фрегат |
| Довжина: | 53 м |
| Ширина: | 13,9 м |
| Осадка: | 6,3 м |
| Екіпаж: | 420 осіб |
| Озброєння: | 60 гармат |
«Мідія» (рос. «Мидия») — вітрильний 60-гарматний фрегат Чорноморського флоту Російської імперії. Названий на згадку про захоплення російськими військами 18 серпня 1829 року турецької фортеці Мідія загоном суден під командуванням контрадмірала Й. І. Стожевського.
Історія[ред. | ред. код]
Закладений у Миколаєві 10 липня 1840 року, головний будівник — підполковник корпусу корабельних інженерів В. Г. Апостолі[1]. Після спуску на воду 17 вересня 1843 року перейшов до Севастополя і увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії[2].
У 1845—1848 роках в складі загонів виходив у крейсерство біля кавказького узбережжя. 28 листопада 1847 року під час бори в Цемеській затоці став дрейфувати до берега, віддав додатковий якір і зупинився за 50 метрів від мілини. 13 і 14 січня 1848 року під час бори в Цемеській затоці стояв на якорях, сильно обмерз зовні і всередині, але екіпаж зумів врятувати фрегат. У ці дні від бори загинуло п'ять суден[3].
У складі ескадр перебував у практичних плаваннях у Чорному морі в 1849 і 1851 роках, а також у крейсерському плаванні біля берегів Абхазії в 1849 році[4]. У кампаніях 1850—1851 років разом з кораблем «Єгудиїл» і пароходофрегатом «Бессарабія» крейсував біля східних берегів Чорного моря у складі ескадри М. Ф. Метліна[5]. У 1852 році перебував у плаванні з учнями навчальних екіпажів. З березня по липень 1853 року в складі загону виходив у крейсерство до кавказького узбережжя[6].
Від початку Кримської війни стояв у Севастополі в готовності до виходу в море. З лютого 1854 року стояв у готовності у складі ескадри захисту гавані. У грудні 1854 року на борту фрегата було обладнано тимчасовий шпиталь[6].
16 лютого 1855 року фрегат «Мідія» був затоплений на Севастопольському рейді[3]. Після війни під час розчищення Севастопольської бухти 14 травня 1859 року при спробі підйому корпус корабля переломився[7].
Командири[ред. | ред. код]
- В. О. Власьєв (1844—1845);
- П. І. Касторф (1846—1847);
- А. Х. Вінк (1851—1852);
- М. Є. Каландс (1853).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Христенко, В. Н. Николаевский хронограф: сентябрь (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 8 березня 2024.
- ↑ Шинкаренко, Андрей (27 вересня 2012). Николаевское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 4 березня 2024.
- ↑ а б Фрегат «Мидия» (рос.). Черноморский флот. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 9 березня 2024.
- ↑ Веселаго, Ф. Ф. (2013). Царствование императора Николая I. Д — М. Общий морской список от основания флота до 1917 года (рос.). Т. 10. Санкт-Петербург: Издательство «Атлант». ISBN 978-5-906200-03-7.
- ↑ Левченко, Л. Л. (2006). Станюкович Михайло Миколайович. Історія Миколаївського і Севастопольського військового губернаторства (1805—1900). Миколаїв: Видавництво МДГУ імені Петра Могили. с. 271. ISBN 966-336-049-6.
- ↑ а б Чернышев, А. А. (1997). Российский парусный флот (рос.). Т. 1. Москва: Воениздат. с. 255—256. ISBN 5-203-01788-3.
- ↑ Корабли и суда, затопленные в Севастопольской бухте в 1854—1855 годах (рос.). Крым сквозь время. 26 березня 2013. Архів оригіналу за 4 червня 2013. Процитовано 7 червня 2013.
Література[ред. | ред. код]
- Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
- Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — ISBN 5-203-01788-3. (рос.)
- Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: «Вече», 2007. — 448 с. — ISBN 978-5-9533-1517-3. (рос.)