Мікроцитарна анемія
Мікроцитарна анемія — це будь-який із кількох типів анемії, що відзначається меншими за норму еритроцитами (так звані мікроцити). Нормальний середній об’єм еритроцита [з англ: mean corpuscular volume (середній корпускулярний об'єм) — скорочено MCV, у результатах повного аналізу крові, а також відоме як середній об’єм клітин] становить приблизно 80–100 фл. Коли MCV <80 фл, еритроцити визначаються як мікроцитарні, а коли >100 фл, макроцитарні (останнє трапляється з наявністю макроцитарної анемії). Інакше — MCV, це середній розмір еритроцитів.
Отож — мікроцитоз, це наявність червонокрівців (еритроцитів), менших за норму. Нормальні еритроцити дорослої людини мають діаметр 7,2 мкм. Мікроцити часто спостерігаються під час гіпохромії у разі залізодефіцитної анемії, таласемії, вродженій сидеробластичній анемії та іноді, з наявністю анемії хронічних захворювань.
З мікроцитарною анемією, червонокрівці містять менше гемоглобіну і здебільшого, також гіпохромні, тобто еритроцити виглядають блідішими, ніж зазвичай. Це може бути відображено низькою середньою концентрацією корпускулярного гемоглобіну (MCHC), показником, який свідчить про кількість гемоглобіну на одиницю об’єму рідини всередині клітини; зазвичай це приблизно 320–360 г/л або 32–36 г/дл. Через це, переважно анемію цієї категорії, визначають як «мікроцитарну, гіпохромну анемію».[1]
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Iolascon, A.; De Falco, L.; Beaumont, C. (1 березня 2009). Molecular basis of inherited microcytic anemia due to defects in iron acquisition or heme synthesis. Haematologica (англ.). Т. 94, № 3. с. 395—408. doi:10.3324/haematol.13619. ISSN 0390-6078. Процитовано 4 грудня 2023.