Мін Юйчжень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мін Юйчжень
спрощ. кит.: 明玉珍
Народився 1331
Суйчжоу, Юань
Помер 1366
Поховання Ruiling Mausoleumd
Країна Юань[1]
Посада імператор Китаю
Військове звання генерал армії[d]
Батько Q11087796?
У шлюбі з Empress Pengd
Діти Мін Шенd
Повстанці та воєначальники наприкінці династії Юань, включаючи територію, контрольовану Мін Ючжень у 1363 році

Мін Юйчжень (кит.: 明玉珍; 13311366) — лідер селянського повстання, заснував імперію Ся (кит.: 大 夏 «Велика Ся») під час розпаду династії Юань у Китаї.

Мін народився в Суйчжоу (сьогодні повіт Суйсянь провінції Хубей) у селянській сім'ї. У 1353 році він приєднався до повстання Червоних пов'язок — повстанської групи під проводом Сюй Шугуя. Під час бою він втартив праве око.

У 1360 році Сюя убив Чень Юлян, тому Мін залишив свою групу і проголосив себе королем Лоншу (隴 蜀王). Через два роки він проголосив себе імператором Великої Ся в Чунцині, взявши імпепраторське ім'я Тяньтун (天 統).

У 1363 році він напав на принца Ляна Болуда Темура (孛 羅 帖木兒) в провінції Юньнань, бажаючи розширити свою територію. Проте його плани не склалися, і він помер від хвороби у віці 35 років. Його наступником став його син Мін Шен (明 昇), який змінив ім'я на Кайсі (開 熙) і був засланий до Кореї, коли країна була захоплена імперією Мін у 1371 році.[2][3][4][5][6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. China Biographical Database
  2. Goodrich, Luther Carringto (1976). Dictionary of Ming Biography, 1368-1644, Volume 2 (вид. illustrated). Columbia University Press. с. 1072. ISBN 023103833X. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  3. Flow Cytometry and Cell Sorting (вид. illustrated). Springer Science & Business Media. 2000. с. 1072. ISBN 3540656308. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  4. Farmer, Edward L., ред. (1995). Zhu Yuanzhang and Early Ming Legislation: The Reordering of Chinese Society Following the Era of Mongol Rule. BRILL. с. 22. ISBN 9004103910. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  5. Serruys, Henry (1959). The Mongols in China During the Hung-wu Period (1368-1398). Impr. Sainte-Catherine. с. 31. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
  6. Serruys, Henry (1967). Sino-Mongol Relations During the Ming, Volume 1. Institut belge des hautes études chinoises. с. 31. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.