Чунцін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чунцін
重庆 Chóngqìng
Чунцін
Основні дані
29°33′00″ пн. ш. 106°30′24″ сх. д. / 29.550000000000000710542735760100° пн. ш. 106.50694444443999487° сх. д. / 29.550000000000000710542735760100; 106.50694444443999487Координати: 29°33′00″ пн. ш. 106°30′24″ сх. д. / 29.550000000000000710542735760100° пн. ш. 106.50694444443999487° сх. д. / 29.550000000000000710542735760100; 106.50694444443999487
Країна Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Населення 6 млн. (2010)
Площа міста 82 400 км²
Густота населення 378 осіб/км²
Поштові індекси 4000
Телефонний код  23
Часовий пояс UTC+8
Номери автомобілів 渝A, B, C, F, G, H
Висота НРМ 237 м
Найвища точка Mount Guangtou[d]
Поділ міста Wanzhou[d], Fuling District[d], Yuzhong District[d], Dadukou District[d], Jiangbei District[d], Shapingba District[d], Jiulongpo District[d], Nan'an District[d], Beibei District[d], Qijiang District[d], Dazu District[d], Yubei District[d], Banan District[d], Qianjiang District[d], Changshou District[d], Jiangjin District[d], Hechuan District[d], Yongchuan District[d], Nanchuan District[d], Tongnan County[d], Tongliang District[d], Rongchang County[d], Bishan District[d], Liangping District[d], Chengkou County[d], Fengdu County[d], Dianjiang County[d], Wulong District[d], Zhong County[d], Kaizhou District[d], Yunyang County[d], Fengjie County[d], Wushan County, Chongqing[d], Wuxi County[d], Shizhu Tujia Autonomous County[d], Сюшань-Туцзянський і Мяо автономний повіт[d], Youyang Tujia and Miao Autonomous County[d] і Pengshui Miao and Tujia Autonomous County[d]
Міста-побратими Ономіті, Аддис-Абеба, Хірошіма, Інчхон, Бангкок, Пеканбару, Шираз, Тулуза, Лестер, Дюссельдорф, Владимир, Воронеж, Запоріжжя, Сієтл, Детройт, Торонто, Брисбен, Кордова і Бісау
Міська влада
Веб-сторінка Сторінка міста (кит.)
Мер міста Ван Хунцзюй
Чунцін is located in Земля
Чунцін
Чунцін

CMNS: Чунцін на Вікісховищі

Чунцін[1] (кит. 重庆; піньїнь Chóngqìng) — місто центрального підпорядкування в центральній частині Китаю, найбільше з чотирьох китайських адміністративних одиниць цієї категорії. Населення — 6 млн осіб (20-е місце серед провінцій; 2005) 18.384.100.000 у 2015 році, агломерація 6,95 млн чол (2005 рік, 18.384.100.00 у 2015). Один з найбільших фінансових, промислових та наукових центрів Китаю. Найважливіші галузі промисловості — хімічна, металургійна, машинобудівна.

Географія[ред.ред. код]

Чунцін був закладений на місці, де річка Цзялінцзян впадає в повноводну Янцзи. Коли 20 травня 2006 будівництво греблі Санься було закінчено, то утворилося водосховище яке дійшло до Чунціна, що дало можливість великим судам підходити до міського порту. Розташування на східному краю родючого Червоного Басейну, рисової житниці Китаю, прискорило зростання міста. Місто оточене трьома гірськими масивами: Дабашань на півночі, Ушань на сході і Далушань на півдні. Через горбистий ландшафт місцевості Чунцін прозвали «гірським містом» (Шаньчен). Тому ж це одне з небагатьох міст Китаю, де кількість велосипедів незначна. Він знаходиться на висоті 243 метрів над рівнем моря.

Офіційні кордони міста задають територію довжиною в 470 км зі сходу на захід і шириною 450 км з півночі на південь, загальною площею в 82 403 км², що відповідає розмірам Австрії. 1473 км² (1,79 %) займає урбанізована зона, а 80930 км² (98.21 %) припадають на приміські та сільські райони.

Для відмінності від усього «міста центрального підпорядкування Чунцін» (тобто адміністративного округу), по відношенню до власне міста Чунцін і його найближчих передмість в місцевій пресі часто використовується неофіційний термін «головна міська зона» ( 主 城区, чжученцюй).

Чунцін межує з провінціями Хубей і Хунань на сході, Гуйчжоу на півдні, Сичуань на заході і Шаньсі на півночі. Через місто, передмістя та обласні райони протікають 80 річок, найбільш значні з яких Янцзи, Цзялін, Уцзян, Фуцзян, Чіцзян і Даніньхе.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Чунціна

Виник більше 3 тис. років тому. В давнину місто було столицею царства Ба і носив назву Цзянчжоу. Назва «Чунцін» («подвійне торжество») виникло в 1189 році, коли третій син імператора Сяо-цзуна став начальником області Гунчжоу, отримавши титул «князь Гун» (恭王), і в тому ж році після зречення батька став імператором під ім'ям Гуан-цзун. На честь цього Гунчжоу було піднято в статусі з «області» — чжоу до «управи» — фу; так як Гуан-цзуна цього року довелося двічі святкувати підвищення в статусі (спочатку до князя, а потім до імператора), то він повелів перейменувати Гунчжоу в Чунцінфу («управа подвійного святкування»).

У 1891 р Чунцін став відкритим портом, де була обладнана митниця, спостерігався розквіт в судноплавстві, торгівлі, фінансовій справі і переробній промисловості. Поступово він став грати роль вузлового пункту, що пов'язує Південний Захід Китаю та верхів'ї Янцзи із зовнішнім світом.

У 1929 р Чунціну офіційно було надано статус міста. У 1937 році сюди з Нанкіна незадовго до його окупації японськими військами переїхали урядові установи Китайської Республіки. В період антияпонської війни в 1937—1945 після окупації японцями Нанкіна Чунцін виконував роль столиці держави. У 1939 році Чунціну було надано статус міста, що знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні Адміністративної ради (уряду Китайської Республіки). Після того, як в 1946 р гоміньданівський уряд повернувся в Нанкін, Чунцін залишився в прямому підпорядкуванні в Адміністративної ради.

У 1949 р після проголошення Китайської Народної Республіки Чунцін деякий час залишався містом центрального підпорядкування, крім того, він був місцем перебування Південно-Західного Бюро ЦК КПК і Південно-Західного Військово-Політичного Комітету, політичним, господарським і культурним центром Південно-Західного Китаю. Лише в 1954 році, коли в країні була скасована система адміністративного поділу на великі адміністративні регіони, Чунцін став містом провінційного (Сичуань) підпорядкування.

З 1997 року Чунцин став містом центрального підпорядкування. Влада міста вживає активних заходів по урбанізації регіону, за рахунок федеральних коштів ведеться будівництво магістралей, створюється міська інфраструктура на всій території муніципалітету.

Клімат[ред.ред. код]

Коротка і відносно м'яка зима і спекотне, з високою вологістю повітря літо. З жовтня до квітня підвищена вологість повітря є причиною частих густих туманів, що дало місту прізвисько «Столиця туманів».

Чунцін лежить в субтропічній зоні. Середня річна температура 18,4 °C. Взимку температура опускається до 6-8 °C, а влітку лежить між 27 і 38 °C. Середньо-статистична річна кількість опадів лежить між 1000 і 1100 мм. Найбільш комфортний час року з квітня по жовтень.

Клімат Чунціна
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 18,8 24,6 34,0 36,5 38,9 39,8 40,9 43,0 41,9 35,1 29,2 21,5 43,0
Середній максимум, °C 10,3 12,9 17,7 23,0 27,2 29,4 33,0 33,2 28,3 21,7 17,1 11,5 22,1
Середня температура, °C 7,9 10,0 13,8 18,5 22,6 25,1 28,3 28,3 24,1 18,6 14,2 9,3 18,4
Середній мінімум, °C 6,2 8,0 11,2 15,4 19,3 22,1 24,8 24,7 21,2 16,5 12,2 7,7 15,8
Абсолютний мінімум, °C −1,8 −0,8 1,2 2,8 10,8 15,5 19,2 17,8 14,3 6,9 0,7 −1,7 −1,8
Норма опадів, мм 19.7 23.4 43.0 96.5 146.7 193.8 186.0 135.1 105.6 85.7 48.2 24.3 1108
Вологість повітря, % 84 80 77 77 77 81 76 74 79 85 84 85 79.9
Джерело: China Meteorological Administration (WEB-Archive)

Якість повітря[ред.ред. код]

Чунцін є одним з найбільш забруднених міст у Китаї. Він також відомий як «Місто туману», тому що густий туман покриває його протягом 68 днів навесні та восени[2]. «У Китаї є стара приказка, якій, ймовірно, дві тисячі років: «собака в Сичуані гавкає на сонце, тому що сонце рідко тут з'являється». Під час Другої китайсько-японської війни ця особлива погода, можливо, зіграла роль у захисті міста від захоплення японською імперською армією.

Згідно Національного аналізу навколишнього середовища, випущеному Університетом Цінхуа і Азійським банком розвитку в січні 2013 року, Чунцін входить в число десяти міст у світі з найбільш забрудненим повітрям. З цих десяти міст сім знаходяться в Китаї: Тайюань, Пекін, Урумчі, Ланьчжоу, Чунцін, Цзінань і Шицзячжуан.

Міський ландшафт[ред.ред. код]

Панорама міста

Економіка[ред.ред. код]

Нові будівлі в центрі Чунціна

Чунцін — один з найбільших комерційних центрів Китаю. Провідне місце в економіці міста займає промисловість. Опорними галузями промисловості є: хімічна, машинобудівна та металургійна. Чунцін разом з містами Шанхай, Чанчунь і Шиянь є найбільшою базою з виробництва автомобілів Китаю. У місті 5 заводів з випуску автомобілів і більше 400 заводів з виробництва автомобільних деталей. Можливість річного випуску — 200 тис. автомобілів і 3 млн мотоциклів. Тут також знаходиться крупний завод по виробництву кондиціонерів.

У місті Чунцін три великих металургійних підприємства: завод по обробці алюмінію, Чунцінський сталеплавильна корпорація і Чунцінська спеціальна сталеплавильна компанія. Місто є однією з 6 баз хімічної промисловості Китаю. В Чунціні виготовляється понад 1000 хімічних промислових продуктів, включаючи масляний лак, титанові білила та інші, серед яких продукція деревного спирту займає перше місце, а виробництво пігменту і синтетичних медикаментів — друге місце в Китаї.

Основою великої промисловості є прогресивна наука. В Чунціні більше 1000 науково-дослідних інститутів, понад 400 тис. науково-технічних працівників, 25 вузів.

Жителі сіл вирощують рис, чай, мандарини, тютюн і лікарські рослини, а також розводять свиней.

Транспорт[ред.ред. код]

Міжнародний аеропорт Чунцін Цзянбей
Річковий порт Чунцина

Зараз місто центрального підпорядкування має 25 мостів через річку Янцзи, одним з них є довжелезний в світі арочний міст Чаотяньмень, побудований в 2009 році.

Авіаційне сполучення

В місті функціонує цивільний аеропорт першої державної категорії, який обслуговує більше 50 міжнародних і внутрішніх рейсів. В даний час будуються два нові аеропорти.

Залізниці

Функціонують три залізничні магістралі: «Ченду-Чунцін», Хунань-Чунцін, Сичуань-Гуйчжоу, а також 5 гілок, загальна протяжність 537 км.

Автодороги

Прокладені п'ять державних автомагістралей і 17 автодоріг провінційного значення. Рух відкритий на 27,2 тис. км. доріг.

Водний транспорт

На Янцзи побудовані декілька десятків портів і пасажирських і вантажних причалів, розгортаються операції «річка-море» через Шанхай з виходом за рубіж, до кінця року діє навігація для суден водотоннажністю 1 тис. тонн. Протяжність навігаційних річкових ліній перевищила 4 тис. км, після завершення будівництва гідровузла «Три ущелини» судa водотоннажністю 10 тис. тонн зможуть заходити в Чунцін.

Метро

З 2005 року в місті діє метрополітен. На данний момент (2013) складається з 2 монорельсових ліній (2; 3) і двох звичайних (1; 6) загальною довжиною 130 км і 86 станціями.

Освіта[ред.ред. код]

Південно-західний університет
Бібліотека університету міжнародних досліджень Січуаня

Коледжі та університети:

  • Університет Чунціна (重庆 大学)
  • Південно-західний університет (西南 大学)
  • Південно-західний університет політичних наук та права (西南 政法 大学)
  • Третій військовий медичний університет (第三 军医 大学)
  • Чунцінський університет поштових та телекомунікаційних технологій (重庆 邮电 大学)
  • Чунцінський технологічний університет (重庆 理工 大学)
  • Університет Чунцін-Цзяотун (重庆 交通 大学)
  • Чунцінський медичний університет (重庆 医科大学)
  • Чунцінський нормальний університет (重庆 师范大学)
  • Чунцинський університет технологій та бізнесу (重庆 工商 大学)
  • Університет «Три ущелини Чунціна» (重庆 三峡 学院)
  • Чунцінський інститут телекомунікацій (重庆 通讯 学院)
  • Чунцинський університет науки і техніки (重庆 科技 学院)
  • Січуанський інститут мистецтв (四川 美术 学院)
  • Університет міжнародних досліджень Січуаня (四川 外国语 大学)
  • Університет логістики (后勤 工程 学院)
  • Університет мистецтв і науки Чунцина (重庆 文理 学院)
  • Загальноосвітній університет Янцзи (长江 师范 学院)
  • Чунцінський університет освіти (重庆第二师范学院)

Туризм[ред.ред. код]

Чунцін відомий як «місто в горах», центральна частина міського району, розташована між руслами річок Янцзи і Цзялінцзян, має горбистий рельєф, будинки тут ліпляться по гірським відрогам, вулиці круто спускаються до берега. Особливо красивий вид має нічний Чунцін, коли пагорби освітлюються численними вогнями житлових будинків, а зверху над ними перекидається темний небосхил, мерехтливі зірки якого немов вступають в суперництво з земною ілюмінацією. У північному та південному передмістях міста є теплі джерела, в мальовничому районі гори Цзіньюньшань і Наньшань розбите дачне селище. Якщо поїхати в більш віддалені райони Чунціна, то потрапиш в джунглі (м Цзянцзінь), або в «кам'яний ліс» (повіт Ваньшен) або в улунські печери; можна з'їздити також на високогірні луки в гори Сяньнюшань, в лісопарк Цзіньфошань та інші мальовничі місця. Любителі річкових круїзів можуть здійснити плавання по Янцзи, помилуватися трьома ущелинами «Санься», каньйонами річок Данінхе і Сяонінхе, які россікають гори Ушань, можна подивитися стародавні письмена, вирізані на порожистій гряді посередині Янцзи в Юн'ьяні, химерний рельєф гір в повіті Фенцзе, високогірний стіль і карстових грот в горах Хунчіба по річці Уси, барвисті водоспади на річці Цзиян в горах Ушань тощо. Після того, як завершиться спорудження Саньсяського водосховища, в долині Янцзи з'явиться величезне рукотворне «озеро» протяжністю 600 км і площею більше тисячі кв.км. Воно стане місцем туристичних круїзів, відпочинку та екскурсій.

Багатий Чунцін і культурно-історичними пам'ятниками, які безсумнівно представлять інтерес для туристів. Музей «Хун'яньцунь» (місце представництва 8-ий армії), Меморіальний комплекс «Гелешань» (де поховані жертви гоміньданівських концтаборів «Чжацзидун» і «Байгунгуан»), колишня резиденція Чан Кайши, резиденція Чжан Чжічжуна «Гуйюань», Резиденція Кун Сянсі «Кун'юань», пам'ятники епохи, коли Чунцін був «другою столицею». Велику мистецьку цінність являють собою наскальні барельєфи Дацзу — чудовий зразок пещерно-храмового мистецтва. Фортеця «Дяоюйчен» в Хечуань, звана європейцями «Східною Меккою», — одна з трьох найбільших цитаделей з опору чужоземній навалі у військовій історії стародавнього Китаю. Можна додати до цього переліку наскальні письмена в Фенду («Чортовому місті»), різьблений живопис на кам'яному порозі Янцзи в Фулін, «небесну драбину» в повіті Шічжу, архітектурно-пейзажний ансамбль фортеці Шібаочжай в повіті Чжунсянь, кумирня Чжан Фея в Юньяне, буддійський монастир Шуангуйтан в повіті Лянпін, садибу Байдічен, де відомий правитель Шу — Лю Бей перед смертю доручив Чжуге Ляну взяти турботу про свого сина, грот поета Лу Юя в горі Ушань, нарешті, висячі труни на прямовисних відрогах.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. Chongqing — City of Hills, Fog and Spicy Food / China-com
  3. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред.ред. код]