Перейти до вмісту

Міркасимов Мір Асадулла Мір Алескер огли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міркасимов Мір Асадулла Мір Алескер огли
азерб. Mir Əsədulla Mirqasımov
Народився17 листопада 1883(1883-11-17)
Баку, Російська імперія
Помер20 липня 1958(1958-07-20) (74 роки)
Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
ПохованняАлея честі
Країна Російська імперія
 Азербайджанська Демократична Республіка
 СРСР
Національністьазербайджанець
Діяльністьхірург
Галузьмедицина
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Вчене званняпрофесор
ЧленствоНАН Азербайджану
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ДітиMir-Ali Mir-Kasimovd, Oktai Mir-Kasimovd і Rüfət Mir-Qasımovd
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За оборону Кавказу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Honored Scientist of the Azerbaijan SSR

Мір Асадулла Мір Алескер огли Міркасимов (17 листопада 1883(18831117), місто Баку, тепер Азербайджан — 20 липня 1958, місто Баку, тепер Азербайджан) — азербайджанський радянський лікар-хірург, перший президент Академії наук Азербайджанської РСР, засновник сучасної медичної освіти та науки в Азербайджані. Член Центрального виконавчого комітету Азербайджанської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 1—3-го скликань. Доктор медичних наук (1927), професор (1929), академік Академії наук Азербайджанської РСР (1945).

Життєпис

[ред. | ред. код]

У 1908 році закінчив гімназію в Баку. У старших класах гімназії почав захоплюватися громадською діяльністю, писав статті для газет та журналів.

1913 року закінчив медичний факультет Імператорського Новоросійського університету (в Одесі).

З 1913 по 1916 рік працював лікарем в Одесі. З 1916 року — хірург у військовому лазареті в місті Баку.

З 1920 року працював ординатором у відділі хірургії в Михайлівській лікарні Баку, потім прозектором на медичному факультеті Азербайджанського державного університету. Через якийсь час був запрошений працювати ординатором кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Азербайджанського державного університету.

За рішенням університету з метою завершити докторську дисертацію та підсумувати наукові дослідження у 1926 році на півроку був відряджений до університетів Мюнхена, Берліна, Дрездена, Лейпцига. У 1927 році захистив докторську дисертацію на тему «Матеріали з вивчення захворювань сечового каменю в Азербайджані» та отримав науковий ступінь доктора медичних наук. Наприкінці 1927 року спочатку був обраний приват-доцентом, а згодом доцентом кафедри госпітальної хірургії. Потім — директор хірургічної клініки Бакинського медичного інституту.

У 1929—1958 роках — професор, завідувач кафедри (з 1931 року) госпітальної хірургії Азербайджанського медичного університету.

У 1945—1947 роках — президент Академії наук Азербайджанської РСР.

У 1955 році Міркасимов був обраний головою першої конференції урологів Азербайджану, в 1958 році — членом президії Всесоюзної конференції урологів, а також почесним членом президії III Всесоюзної конференції, проведеної у Тбілісі.

Помер 20 липня 1958 року в місті Баку. Похований на Алеї честі в Баку.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Займався вивченням етіології сечокам'яної хвороби, гнійного перитоніту. Роботи в галузі анестезіології, травматології, урології та актуальних питань хірургії. Був одним із перших авторів наукових праць та підручників азербайджанською мовою, присвячених загальній хірургії. Організатор наукової школи медичної хірургії в Азербайджані. Автор 6 монографій та підручників, 50 наукових праць.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]