Мірошниченко Павло Петрович (генерал-майор)
Мірошниченко Павло Петрович (березень 1903, село Жирківка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 20 липня 1942, Калінінська область, РРФСР, СРСР) — радянський військовий діяч, генерал-майор (1942). Загинув під час операції «Зейдліц» у липні 1942 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився на Полтавщині у селянській родині[1]. Із 1921 році працював робітником на залізничній станції Полтава. У 1923 році призваний до Червоної Армії, закінчив військово-інженерну та артилерійську школи. Згодом був демобілізований і повернувся у Полтаву, але у 1925 році був повторно призваний до армії. Служив у 25-й Чапаєвській стрілецькій дивізії, а в 1930 році був переведений до конвойних військ ОДПУ. Командував ротою у конвойному полку НКВС у Центральній Азії.
У 1939 році закінчив Військову академію імені Фрунзе. Із травня 1939 року — начальник штабу 17-ї конвойної бригади військ НКВС. Із вересня 1939 року — начальник секретаріату заступника народного комісара внутрішніх справ СРСР І. І. Масленнікова.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
Із липня 1941 року — заступник начальника штабу 29-ї армії Західного фронту. Із 16 серпня 1941 року — командир 243-ї стрілецької дивізії. Із 23 вересня 1941 року — начальник відділу бойової підготовки штабу 29-ї армії. Із 14 листопада 1941 року командував 174-ю стрілецькою дивізією, брав участь у боях за Калінін.
Із грудня 1941 року — начальник штабу 39-ї армії, брав участь у Ржевській битві[2]. 30 травня 1942 року отримав звання генерал-майора. У липні 1942 року армія була оточена німцями у ході операції «Зейдліц». Під час цієї битви загинув в оточенні[3]. Похований у Твері.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (1965, посмертно)
- Орден «Знак Пошани» (1940)
- Медаль «За трудову доблесть» (1940)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. Командиры стрелковых, горнострелковых дивизий, крымских, полярных, петрозаводских дивизий, дивизий ребольского направления, истребительных дивизий. (Ибянский — Печененко). — М.: Кучково поле, 2015. — Т. 4. — С. 822—823. — 330 экз. — ISBN 978-5-9950-0602-2.
- ↑ Исаев, Алексей (21 червня 2012). Наступление маршала Шапошникова. История ВОВ, которую мы не знали (рос.). Litres. ISBN 978-5-457-09264-8.
- ↑ известного, Вторая Мировая: за гранью (7 серпня 2020). Операция «Зейдлиц»: как погибла 39 армия на Ржевском выступе?. Telegraph. Процитовано 25 грудня 2023.
Джерела[ред. | ред. код]
- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. Командиры стрелковых, горнострелковых дивизий, крымских, полярных, петрозаводских дивизий, дивизий ребольского направления, истребительных дивизий. (Ибянский — Печененко). — М.: Кучково поле, 2015. — Т. 4. — С. 822—823. — 330 экз. — ISBN 978-5-9950-0602-2.