НБА в сезоні 1998–1999
НБА в сезоні 1998–1999 | |
---|---|
Ліга | Національна баскетбольна асоціація |
Спорт | баскетбол |
Тривалість | 5 лютого – 5 травня 1999 8 травня – 11 червня 1999 (Плей-оф) 16–25 червня, 1999 (Фінал) |
Кількість команд | 29 |
Драфт | |
Перший номер драфту | Майкл Оловоканді |
Обраний | «Лос-Анджелес Кліпперс» |
Регулярний сезон | |
Найкраща команда | «Сан-Антоніо Сперс» |
MVP сезону | Карл Мелоун («Юта Джаз») |
Найкращий бомбардир | Аллен Айверсон («Філадельфія Севенті-Сіксерс») |
Плей-оф | |
Чемпіони Сходу | «Нью-Йорк Нікс» |
Фіналіст Сходу | «Індіана Пейсерз» |
Чемпіони Заходу | «Сан-Антоніо Сперс» |
Фіналіст Заходу | «Портленд Трейл-Блейзерс» |
Фінал | |
Переможець фіналу | «Сан-Антоніо Сперс» |
Фіналіст | «Нью-Йорк Нікс» |
Фінал MVP | Тім Данкан («Сан-Антоніо Сперс») |
Сезони НБА | |
← 1997/98 |
Сезон НБА 1998–1999 був 53-ім сезоном в Національній баскетбольній асоціації. Переможцями сезону стали «Сан-Антоніо Сперс», які здолали у фінальній серії «Нью-Йорк Нікс», і уперше в історії отримали титул найсильнішої команди ліги.
Сезон був скороченим через локаут, викликаний трудовою суперечкою між власниками клубів з одного боку, і гравцями, інтереси яких представляла Асоціація гравців НБА, з іншого. Перші намагалися насамперед запровадити ліміт максимальної заробітної платні гравців, а другі виступали проти цієї ініціативи, а також вимагали збільшення мінімальної зарплатні для гравців ліги. Локаут тривав з 1 липня 1998 по 20 січня 1999 року і завершився досягненням компромісу, який був ближчим до переговорних позицій власників клубів. Замість листопада 1998 сезон розпочався 5 лютого 1999 року. Прийнятий перед його початком формат передбачав збереження повноцінного плей-оф, натомість регулярний сезон через брак часу був скорочений з 82 до 50 ігор для кожної з команд.
Участь у сезоні брали 29 команд, розподілених між двома конференціями — Східною і Західною, кожна з яких у свою чергу складалася з двох дивізіонів.
Через локаут, який відтермінував початок сезону до початку лютого 1999 року, по ходу регулярного сезону кожна з команд-учасниць провела по 50 ігор, замість запланованих 82. Формат регулярного сезону був вимушено змінений, через що деякі команди ліги між собою під час сезону взагалі не зустрічалися, оскільки акцент було зроблено на збереженні максимально можливої кількості ігор команд кожного з дивізіонів між собою.
До раунду плей-оф виходили по вісім найкращих команд кожної з конференцій, причому переможці дивізіонів посідали місця угорі турнірної таблиці конференції, навіть при гірших результатах, ніж у команд з інших дивізіонів, які свої дивізіони не виграли. Плей-оф відбувався за олімпійською системою, за якою найкраща команда кожної конференції починала боротьбу проти команди, яка посіла восьме місце у тій же конференції, друга команда конференції — із сьомою, і так далі. У першому раунді плей-оф переможець кожної пари визначався у серії ігор, яка тривала до трьох перемог однієї з команд. У подальших раундах, включаючи фінали конференцій, для перемоги у кожній парі команді потрібно було виграти чотири зустрічі.
Чемпіони кожної з конференцій, що визначалися на стадії плей-оф, для визначення чемпіона НБА зустрічалися між собою у Фіналі, що складався із серії ігор до чотирьох перемог.
Регулярний сезон тривав з 5 лютого – 5 травня 1999, найкращий результат по його завершенні мали «Сан-Антоніо Сперс».
|
|
|
|
Легенда:
- z – Найкраща команда регулярного сезону НБА
- c – Найкраща команда конференції
- y – Переможець дивізіону
- x – Учасник плей-оф
Переможці пар плей-оф позначені жирним. Цифри перед назвою команди відповідають її позиції у підсумковій турнірній таблиці регулярного сезону конференції. Цифри після назви команди відповідають кількості її перемог у відповідному раунді плей-оф. Курсивом позначені команди, які мали перевагу власного майданчику (принаймні потенційно могли провести більшість ігор серії вдома).
Перший раунд | Півфінали конференції | Фінали конференції | Фінал НБА | |||||||||||||||
E1 | «Маямі Гіт»* | 2 | ||||||||||||||||
E8 | «Нью-Йорк Нікс» | 3 | ||||||||||||||||
E8 | «Нью-Йорк Нікс» | 4 | ||||||||||||||||
E4 | «Атланта Гокс» | 0 | ||||||||||||||||
E4 | «Атланта Гокс» | 3 | ||||||||||||||||
E5 | «Детройт Пістонс» | 2 | ||||||||||||||||
E8 | «Нью-Йорк Нікс» | 4 | ||||||||||||||||
Східна конференція | ||||||||||||||||||
E2 | «Індіана Пейсерз»* | 2 | ||||||||||||||||
E3 | «Орландо Меджик» | 1 | ||||||||||||||||
E6 | «Філадельфія Севенті-Сіксерс» | 3 | ||||||||||||||||
E6 | «Філадельфія Севенті-Сіксерс» | 0 | ||||||||||||||||
E2 | «Індіана Пейсерз»* | 4 | ||||||||||||||||
E2 | «Індіана Пейсерз»* | 3 | ||||||||||||||||
E7 | «Мілвокі Бакс» | 0 | ||||||||||||||||
E8 | «Нью-Йорк Нікс» | 1 | ||||||||||||||||
W1 | «Сан-Антоніо Сперс»* | 4 | ||||||||||||||||
W1 | «Сан-Антоніо Сперс»* | 3 | ||||||||||||||||
W8 | «Міннесота Тімбервулвз» | 1 | ||||||||||||||||
W1 | «Сан-Антоніо Сперс»* | 4 | ||||||||||||||||
W4 | «Лос-Анджелес Лейкерс» | 0 | ||||||||||||||||
W4 | «Лос-Анджелес Лейкерс» | 3 | ||||||||||||||||
W5 | «Х'юстон Рокетс» | 1 | ||||||||||||||||
W1 | «Сан-Антоніо Сперс»* | 4 | ||||||||||||||||
Західна конференція | ||||||||||||||||||
W2 | «Портленд Трейл-Блейзерс»* | 0 | ||||||||||||||||
W3 | «Юта Джаз» | 3 | ||||||||||||||||
W6 | «Сакраменто Кінґс» | 2 | ||||||||||||||||
W3 | «Юта Джаз» | 2 | ||||||||||||||||
W2 | «Портленд Трейл-Блейзерс»* | 4 | ||||||||||||||||
W2 | «Портленд Трейл-Блейзерс»* | 3 | ||||||||||||||||
W7 | «Фінікс Санз» | 0 |
* — переможці дивізіонів.
Показник | Гравець | Команда | Результат |
---|---|---|---|
Очки за гру | Аллен Айверсон | «Філадельфія Севенті-Сіксерс» | 26.8 |
Підбирання за гру | Кріс Веббер | «Сакраменто Кінґс» | 13.0 |
Передачі за гру | Джейсон Кідд | «Фінікс Санз» | 10.8 |
Перехоплення за гру | Кендалл Гілл | «Нью-Джерсі Нетс» | 2.68 |
Блокування за гру | Алонзо Морнінг | «Маямі Гіт» | 3.91 |
% влучань з гри | Шакіл О'Ніл | «Лос-Анджелес Лейкерс» | .576 |
% влучань штрафних кидків | Реджі Міллер | «Індіана Пейсерз» | .915 |
% влучань 3-очкових кидків | Делл Каррі | «Мілвокі Бакс» | .476 |
- Найцінніший гравець: Карл Мелоун, «Юта Джаз»
- Новачок року: Вінс Картер, «Торонто Репторз»
- Найкращий захисний гравець: Алонзо Морнінг, «Маямі Гіт»
- Найкращий шостий гравець: Даррелл Армстронг, «Орландо Меджик»
- Найбільш прогресуючий гравець: Даррелл Армстронг, «Орландо Меджик»
- Тренер року: Майк Данліві, «Портленд Трейл-Блейзерс»
- Менеджер року: Джефф Петрі, «Сакраменто Кінґс»
- Приз за спортивну поведінку: Герсі Гокінс, «Сіетл Суперсонікс»
|
|
|
|
Місяць | Гравець |
---|---|
лютий | Аллен Айверсон («Філадельфія Севенті-Сіксерс») |
березень | Тім Данкан («Сан-Антоніо Сперс») |
квітень | Джейсон Кідд («Фінікс Санз») |
Місяць | Гравець |
---|---|
лютий | Пол Пірс («Бостон Селтікс») |
березень | Вінс Картер («Торонто Репторз») |
квітень | Вінс Картер («Торонто Репторз») |
Місяць | Тренер |
---|---|
лютий | Джеррі Слоан («Юта Джаз») |
березень | Майк Данліві («Портленд Трейл-Блейзерс») |
квітень | Грегг Попович («Сан-Антоніо Сперс») |