Джейсон Кідд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джейсон Фредерік Кідд (англ. Jason Frederick Kidd; нар. 23 березня 1973 року, Сан-Франциско, Каліфорнія) — американський професійний баскетболіст, який виступав за різні команди Національної баскетбольної асоціації (НБА). Згодом — баскетбольний тренер, останньою командою якого була «Мілуокі Бакс».

Команда «Даллас Маверікс» обрала його під другим номером на драфті НБА 1994 року. За кар'єру виступав за чотири команди: «Даллас Маверікс» (1994—1996; 2008—2012); «Фінікс Санз» (1996—2001) і «Нью-Джерсі Нетс» (2001—2008); «Нью-Йорк Нікс» (2012—2013). За весь час виступів у НБА зробив 107 трипл-даблів[1] в регулярному сезоні, що є третім найкращим результатом в історії НБА, і 11 трипл-даблів у іграх плей-оф[2]. 10 разів брав участь у матчах всіх зірок, 5 разів його обирали в першу символічну команду НБА, 4 рази був обраний в першу символічну команду захисту. Дворазовий олімпійський чемпіон (2000 і 2008 років), триразовий чемпіон Америки (1999, 2003 та 2007 років) у складі збірної США. Чемпіон НБА 2011 року.

Після завершення кар'єри гравця у 2013 році, Кідд став головним тренером команди «Бруклін Нетс», підписавши трирічний контракт[3]. У першому сезоні під керівництвом Джейсона «Нетс» вийшли в півфінал конференції, поступившись у п'яти матчах команді «Маямі Гіт», лідером якої був Леброн Джеймс. Після сезону 2013/14 у тренера виникли розбіжності з керівництвом клубу і Кідда обміняли в «Мілуокі Бакс»[4].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Кідд народився в Сан-Франциско (Каліфорнія) і був найстаршим серед шести дітей Стіва і Енн Кідд. Його батько був афро-американцем, а мати — нащадком ірландських іммігрантів. Дитинство провів у Окленд-Хілс, багатому районі Окленда. Джейсон навчався в школі St. Paschal Baylon в Окленд-Хілс. Він часто приходив пограти в баскетбол на громадських майданчиках, де одним з його суперників був майбутня зірка НБА Гері Пейтон. Кідд також добре грав у футбол і займався іншими видами спорту.

Старша школа[ред. | ред. код]

У старшій школі St. Joseph Notre Dame (Аламеда, Каліфорнія), під керівництвом тренера Френка Лапорте, Кідд привів свою команду «Пайлотс» до чемпіонських титулів. Сам же Джейсон в середньому за гру набирав по 25 очок, віддавав 10 передач, робив 7 підбирань і 7 перехоплень. За свої досягнення він був удостоєний безлічі нагород і почестей, включаючи нагороду Нейсміта як гравець року серед школярів і його назвали гравцем року журнали PARADE і USA Today. За час виступу в школі Кідд встановив рекорд за кількістю передач — 1155, а також став сьомим за кількістю забитих очок — 2661, за що був названий гравцем року в Каліфорнії і включений у всеамериканську збірну mcdonald's.

Після закінчення навчання в школі йому надійшла велика кількість пропозицій від різних університетів, але він вирішив залишитися в рідному штаті і вступити до Каліфорнійського університету в Берклі, де була слабка баскетбольна команда, яка від 1960 року не ставала чемпіоном конференції. Своє рішення він пояснив тим, що хотів залишитися в рідному штаті, щоб його батьки могли приходити на його гри, як це вони робили коли він навчався в школі[5].

Каліфорнійський університет в Берклі[ред. | ред. код]

Майка Кідда з номером 5, вивішена під дахом «Хаас-павільйону»

Під час свого першого сезону в Каліфорнії Кідд в середньому набирав за гру по 13 очок, віддавав 7,7 передачі і робив 3,8 перехоплення, що дозволило йому потрапити в команду новачків конференції Pac-10. У дебютному сезоні він встановив рекорд NCAA за кількістю перехоплень, які зробив новачок — 110, а також встановив рекорд університету за кількістю передач за сезон — 222. До його приходу в команду «Голден Беарс» закінчили сезон з результатом 10-18, ставши дев'ятими в конференції, а з ним у команді «Ведмеді» посіли друге місце в конференції з результатом 21-9. В іграх плей-оф «Голден Беарс» обіграли університет штату Луїзіана, чинного переможця турніру університет Дюка і дійшли до півфіналу регіонального «Sweet 16», де поступилися Канзаському університету[6]. У грі проти Луїзіани перемогу каліфорнійській команді приніс точний кидок Кідда на останніх секундах матчу, а в грі проти Дюка успішні дії на останніх секундах, коли Джейсон зумів підібрати м'яч, який виходив в аут, а потім забити, заробивши ще й штрафний кидок[7][8].

У сезоні 1993/94 Кідд продовжив покращувати свої показники, набираючи в середньому за гру по 16,7 очка, віддаючи 9,1 передачі, роблячи 6,9 підбору і 3,1 перехоплення, побивши попередній рекорд за передачами. За сезон він віддав 272 передачі, ставши лідером за цим показником у чемпіонаті. Його обрали в першу всеамериканську команду (вперше для університету Каліфорнії з 1968 року) і назвали гравцем року конференції Pac-10; вперше в історії цю нагороду здобув другокурсник. Його команда закінчила сезон з результатом 22-8, однак на стадії плей-оф вилетіла вже в першому раунді, програвши університету Вісконсіна в Грін-Бей[9]. Кідда назвали фіналістом премій Нейсміта і Вудена, що дало йому право брати участь у драфті НБА 1994 року[10].

У засобах масової інформації Каліфорнії про нього написали, що лише за 2 роки в університеті він зробив величезний внесок у розвиток баскетбольної програми «Голден Беарс». За його заслуги 14 лютого 2004 року команда закріпила за ним номер 5, який був вивішений під дах «Хаас-павільйону», де проводять домашні ігри «Ведмеді»[11][12].

Кар'єра в НБА[ред. | ред. код]

Даллас Маверікс (1994—1996)[ред. | ред. код]

29 червня 1994 року на драфті НБА команда «Даллас Маверікс» обрала Кідда під другим номером. Під першим номером був Гленн Робінсон з Університету Пердью, якого обрав клуб «Мілуокі Бакс». У своєму першому сезоні Кідд у середньому за гру набирав по 11,7 очка віддавав 7,7 передачі, робив 5,4 підбору та став лідером НБА за кількістю трипл-даблів і першим в історії новачком, що потрапив у топ-10 двох статистичних категорії (10 передач та 7 перехоплень). За свої досягнення він поділив нагороду Новачок року НБА разом з Грантом Гіллом, якого на драфті під третім номером обрав клуб «Детройт Пістонс». До приходу Джейсона команда «Маверікс» закінчила сезон з другим найгіршим результатом в історії 13-69, а після його приходу змогла здобути на 23 перемоги більше і стала найбільш прогресуючою в НБА. Кідд також був обраний у стартовий склад для участі у матчі всіх зірок НБА 1996 року. Кідд разом з Джамалом Машберном і Джимом Джексоном сформували трійку, яка дістала назву «3 Джейс» (Three j's)[13].

Вболівальники і преса очікували, що в наступному сезоні команда перерве свою п'ятирічну низку непотрапляння в плей-оф, однак «Маверікс» невдало розпочали новий сезон. Центрового команди Роя Тарплі відсторонили від ігор за вживання наркотиків, а Дональда Ходжа заарештували за зберігання марихуани. Один з лідерів команди Машберн дістав травму і був змушений пропустити велику частину сезону. Клуб закінчив сезон з результатом 25-56 і знову не потрапив у плей-оф. Кідд часто скаржився, що Джексон веде себе на майданчику егоїстично, і практично перестав з ним спілкуватися поза межами ігрового майданчика. Джейсон став одним з найпопулярніших гравців у вболівальників і в опитуванні газети Fort Worth Star-Telegram його назвали другим у списку найбільш популярних спортсменів Далласа, позаду футболіста Троя Ейкмана. Попри невдалий сезон для команди, показники Кідда продовжувала поліпшуватися. Він в середньому за гру набирав по 16,6 очка і став другим у лізі за передачами. Його обрали для участі в матчі всіх зірок НБА, де він віддав 10 передач, зробив 7 підбирань, 2 перехоплення і набрав 7 очок.

У міжсезоння команда «Маверікс» змінила власника, а той змінив головного тренера. У Кідда не склалися стосунки з Джимом Клеменсоном. Через розбіжності з Джексоном, він попросив керівництво клубу, щоб його або Джексона обміняли в іншу команду. Відносини між Кіддом і Джексоном зіпсувалися після того, як він повинен був піти на побачення зі співачкою Тоні Брекстон, однак вона пішла на зустріч з Джексоном. Пізніше Джейсон заперечував це[14]. У грудні 1996 року Джейсона Кідда, Тоні Думаса і Лорена Майєра обміняли у «Фінікс Санз» на Сема Касселла, Ей Сі Гріна і Майкла Фінлі[15].

Фінікс Санз (1996—2001)[ред. | ред. код]

У «Санз» вважали, що навколо Кідда можна буде побудувати хорошу команду. За словами тренера Денні Ейнджа, якщо Кідд продовжить прогресувати в тому ж дусі, то через два роки він стане суперзіркою.

Нью-Джерсі Нетс (2001—2008)[ред. | ред. код]

Кідд у складі «Нью-Джерсі Нетс»

У сезоні 2001/02 Кідд привів свою нову команду до результату 52-30 в сезоні, і став одним з найцінніших гравців ліги, поступившись лише МВП сезону Тіму Данкану. Багато хто вважав, що саме Кідд був гідний стати МВП в цьому році за його внесок у трансформацію команди з одного з аутсайдерів у претендентів на чемпіонські персні. Під керівництвом Кідда молоді «Нетс» завоювали титул чемпіона Східної конференції і, вперше в історії клубу, вийшли у фінал НБА. У фіналі «Нетс» програли в чотирьох іграх «Лос-Анджелес Лейкерс» під керівництвом Шакіла О'Ніла і Кобі Браянта. У наступному сезоні команда змогла здобути 49 перемог і знову дійти до фіналу. Однак у фіналі знову програла, цього разу «Сан-Антоніо Сперс» у шести іграх. Сезон 2002/03 став найрезультативнішим у кар'єрі Кідда — 18,7 очка за гру, а також він став лідером чемпіонату за передачами — 8,9 за гру.

1 липня 2004 року Кідд переніс операцію на травмованому коліні. На майданчик Кідд зміг вийти лише в грудні, а його місце в стартовому майданчику займав молодий захисник Вінс Картер. Зігравши вдало наприкінці чемпіонату Нетс змогли зачепитися за восьме місце у конференції та вийти в плей-оф. Однак уже в першому раунді програли в чотирьох іграх Маямі Хіт.

У сезоні 2005/06 Кідд в середньому набирав по 13,3 очка, робив 7,3 підбору і 8,4 передачі за гру. 1 лютого 2007 року його назвали одним із запасних на матч всіх зірок НБА. Однак він не зміг взяти участь у грі через болі в спині і був замінений Джо Джонсоном[16].

7 квітня 2007 року Кідд і Картер зробили в одній грі по тріпл-даблу і повторили досягнення Майкла Джордана і Скотті Піппена 1989 року. Кідд набрав 10 очок, віддав 18 передач і зробив 16 підбирань. 27 квітня 2007 року Джейсон зробив 10-й тріпл-дабл в іграх плей-оф за кар'єру в грі проти «Торонто Репторз» і зрівнявся за цим показником з Ларрі Бердом[17]. У першому раунді плей-оф Кідд у середньому набирав по 14 очок, віддавав 13,2 передачі, робив 10 підбирань і 2 перехоплення, а його команда обіграла «Репторс» у шести іграх. У третій грі другого раунду Кідд зробив 11-й тріпл-дабл, набравши 23 очки, віддавши 14 передач і зробивши 13 підбирань і вийшов на друге місце за цим показником. За 12 ігор плей-оф він набирав у середньому по 14,6 очка, віддавав 10,9 передачі і робив 10,9 підбору[18], ставши другим гравцем в історії НБА, який у середньому набирав тріпл-дабл в іграх плей-оф[19].

У сезоні 2007/08 Кідд став третім гравцем починаючи з 1989 року, який зумів зробити тріпл-дабл три гри поспіль. Це досягнення стало можливим після того, як він зробив 97-й трипл-дабл у кар'єрі в грі проти «Шарлотт Бобкетс»[20]. Уболівальники обрали Джейсона для участі у матчі всіх зірок НБА.

Після цього сезону стали ходити чутки, що він перейде в іншу команду. Одним з варіантів були «Лос-Анджелес Лейкерс», однак угода не відбулася, оскільки «Лейкерс» не захотіли віддавати свого молодого центрового Ендрю Байнума. 28 січня 2008 року Кідд підтвердив, що його агент веде переговори з «Нетс» про перехід в іншу команду. 19 лютого 2008 року Кідда обміняли в команду, де він починав свою кар'єру — «Даллас Маверікс»[21].

Повернення в Даллас (2008—2012)[ред. | ред. код]

Джейсон Кідд у складі «Даллас Маверікс»

13 лютого 2008 року «Даллас Маверікс» і «Нью-Джерсі Нетс» досягли угоди за якою Кідд і Малік Аллен перейшли в Даллас, а Нью-Джерсі отримали Девіна Гарріса, Дівіна Джорджа, Джеррі Стекхауза, Десагна Діопа, Моріса Егера, два вибори в першому раунді драфту (у 2008 і 2010 роках) і 3 млн доларів. Однак угода зірвалася, коли Джордж відмовився від переходу, скориставшись правами, закладеними в його контракт[22][23]. Угоду було відновлено, коли Трентон Хасселл погодився замінити Джорджа, а Кіт Ван Хорн не погодився йти на пенсію і замінити Стекхауза. 19 лютого 2008 року Кідд офіційно перейшов у «Маверікс» разом з Алленом і Райтом в обмін на Ван Хорна, Гарріса, Діопа, Хасселла, Егера. Даллас також виплатив 3 млн доларів і передав два вибори в першому раунді на драфті 2008 і 2010 років[24]. Сезон 2007/08 Маверікс завершили з результатом 51-31 і вийшли в плей-оф, де програли в першому раунді «Нью-Орлеан Хорнетс» 4-1.

5 липня 2009 року Кідд усно підтвердив, що перепідпише трирічний контракт з «Маверікс» за яким отримає 25 млн доларів за 3 роки. Джейсон вирішив залишитися в Далласі, попри те що «Нью-Йорк Нікс» також пропонували йому гарний контракт[25]. 11 червня Кідд офіційно підписав контракт з «Маверікс»[26]. У сезоні 2009/10 Кідд у середньому набирав за гру по 10,3 очка, віддавав 9,1 передачі і робив 5,6 підбору. «Маверікс» завоювали титул чемпіона дивізіону, однак програли в першому раунді плей-оф «Сан-Антоніо Сперс» 4-2.

У сезоні 2010/11 Кідд у середньому за гру набирав 7,9 очка, віддавав 8,2 передачі і робив 4,4 підбору. 12 листопада 2010 року Кідд зробив 11 000-ну передачу в кар'єрі. «Маверікс» зуміли здобути 57 перемог у сезоні й вийшли в плей-оф посіяними під 3 номером. У першому клуб Кідда обіграв «Портленд Трейл-Блейзерс» 4-2, у другому раунді всуху переміг «Лос-Анджелес Лейкерс» 4-0, а у фіналі конференції «Оклахому-Сіті Тандер». У протистояннях з «Тандер» Кідд був лідером команди за передачами.

Нью-Йорк Нікс (2012—2013)[ред. | ред. код]

5 липня 2012 року Кідд підписав трирічний контракт з «Нью-Йорк Нікс» вартістю 9 млн доларів[27]. 8 лютого 2013 року Джейсон зробив 12-тисячну передачу в кар'єрі в грі проти «Міннесоти Тімбервулвз»[28]. 3 червня 2013 року оголосив про завершення кар'єри гравця.[29]

Виступи за національну збірну[ред. | ред. код]

Вперше Кідд зіграв за збірну США після першого сезону в університеті Каліфорнія, коли став єдиним новачком, якого взяли в збірну. Команда зіграла 5 ігор у Європі з яких у трьох здобула перемогу. Кідд став лідером команди за середньою кількістю передач за гру (4,0) і перехопленнями (1,4). Він також в середньому за гру набирав по 8,4 очка і робив 4,2 підбору[30].

1999 року став учасником кваліфікаційного турніру на літні Олімпійські ігри. Його команда не програла жодного з 10 матчів і здобула путівки на Олімпіаду 2000 року. Кідд у середньому набирав по 7,4 очка, віддавав 6,8 передачі, робив 4,4 підбору і 2,7 перехоплення за гру і знову став лідером збірної за передачами і перехопленнями[30].

2000 року Кідд став одним з трьох капітанів олімпійської збірної США з баскетболу. Його команда знову не програла жодного матчу, завершивши Олімпійські ігри з результатом 8-0, і виграла золоті медалі. На олімпіаді Джейсон в середньому за гру набирав по 6 очок, віддавав 4,4 передачі й робив 5,3 підбирання. Результативність його кидків з гри склала 51,6 %, а з-за триочкової лінії — 50 %[30].

Кідд був обраний для участі в чемпіонаті світу з баскетболу 2002 року, проте змушений був відмовитися від участі через травму[31]. 2003 року він повернувся в команду і взяв участь в олімпійському кваліфікаційному турнірі в Пуерто-Рико. Збірна США знову виявилася непереможеною, вигравши 10 ігор і привізши додому золоті медалі і право участі на олімпіаді 2004 року. Кідд виходив у стартовому складі у всіх 10 матчах і в середньому набирав за гру по 3,4 очка, віддавав 5,9 передач і робив по 2,7 підбору[32]. Від участі в олімпіаді Кідд відмовився через травму[33].

2007 року він взяв участь у чемпіонаті Америки з баскетболу. Його команда знову виграла всі 10 поєдинків і завоювала золоті медалі. Кідд став лідером чемпіонату за співвідношенням передач/втрат — 9,2. З його допомогою команда в середньому за гру набирала по 116,7 очок[34]. У 2008 році Кідд вдруге взяв участь в Олімпійських іграх, де знову завоював золоті медалі, ставши 13-м американським баскетболістом в історії, що завоював дві золоті олімпійські медалі. Збірну назвали «Командою спокути»[35].

Кідд завершив виступи за національну збірну з результатом 56-0 і здобув 5 золотих медалей: три чемпіонату Америки і 2 олімпійських золота[30].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Бруклін Нетс (2013-дотепер)[ред. | ред. код]

12 червня 2013 року стало відомо про те, що «Бруклін Нетс» призначили на пост головного тренера Джейсона Кідда, який нещодавно завершив кар'єру гравця. Контракт розрахований на три роки.[36]

Особисте життя[ред. | ред. код]

У січні 2001 року Кідд був заарештований за насильство в сім'ї, за те, що напав на свою дружину Джомену в люті. Як частину покарання він був змушений відвідувати курси з управління гнівом протягом 6 місяців. Після закінчення цього строку вирішив продовжувати відвідувати їх за власним бажанням. 9 січня 2007 року Кідд подав на розлучення зі своєю дружиною, назвавши її «надто безсердечною». У заяві він написав, що вона одержима ревнощами, параноєю і загрозою сімейного насильства. 15 лютого 2007 року його дружина написала зустрічний позов[37], заявивши, що Кідд часто бив її, зламав їй ребро і пошкодив слух. У подружжя на момент розлучення вже народилося троє дітей: Трей Джейсон і близнюки Міа і Джазель[38].

10 вересня 2011 року Джейсон Кідд одружився на своїй подрузі Поршлі Колман, з якою зустрічався протягом тривалого часу. На момент весілля молодята вже мали восьмирічну дитину[39][40].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Скорочення
  GP Ігор провів   GS  Ігор у стартовій п'ятірці  MPG  Хвилин за гру
 FG%  Відсоток влучень з гри  3P%  Відсоток триочкових  FT%  Відсоток штрафних кидків
 RPG  Підбирань за гру  APG  Результативних передач за гру  SPG  Перехоплень за гру
 BPG  Блокшотів за гру  PPG  Очок за гру  Жирний  Особистий рекорд
Позначає сезон, в якому Кідд ставав чемпіоном НБА
Лідер ліги

Регулярний сезон[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1994–95 Даллас 79 79 33.8 .385 .272 .698 5.4 7.7 1.9 .3 11.7
1995–96 Даллас 81 81 37.5 .381 .336 .692 6.8 9.7 2.2 .3 16.6
1996–97 Даллас 22 22 36.0 .369 .323 .667 4.1 9.1 2.0 .4 9.9
1996–97 Фінікс 33 23 35.5 .423 .400 .688 4.8 9.0 2.4 .4 11.6
1997–98 Фінікс 82 82 38.0 .416 .313 .799 6.2 9.1 2.0 .3 11.6
1998–99 Фінікс 50 50 41.2 .444 .366 .757 6.8 10.8 2.3 .4 16.9
1999–00 Фінікс 67 67 39.0 .409 .337 .829 7.2 10.1 2.0 .4 14.3
2000–01 Фінікс 77 76 39.8 .411 .297 .814 6.4 9.8 2.2 .3 16.9
2001–02 Нью-Джерсі 82 82 37.3 .391 .321 .814 7.3 9.9 2.1 .2 14.7
2002–03 Нью-Джерсі 80 80 37.4 .414 .341 .841 6.3 8.9 2.2 .3 18.7
2003–04 Нью-Джерсі 67 66 36.6 .384 .321 .827 6.4 9.2 1.8 .2 15.5
2004–05 Нью-Джерсі 66 65 36.9 .398 .360 .740 7.4 8.3 1.9 .1 14.4
2005–06 Нью-Джерсі 80 80 37.2 .404 .352 .795 7.3 8.4 1.9 .4 13.3
2006–07 Нью-Джерсі 80 80 36.7 .406 .343 .778 8.2 9.2 1.6 .3 13.0
2007–08 Нью-Джерсі 51 51 37.2 .366 .356 .820 8.1 10.4 1.5 .3 11.3
2007–08 Даллас 29 29 34.9 .426 .461 .815 6.5 9.5 2.1 .4 9.9
2008–09 Даллас 81 81 35.6 .416 .406 .819 6.2 8.7 2.0 .5 9.0
2009–10 Даллас 80 80 36.0 .423 .425 .808 5.6 9.1 1.8 .4 10.3
2010–11 Даллас 80 80 33.2 .361 .340 .870 4.4 8.2 1.7 .4 7.9
2011–12 Даллас 48 48 28.7 .363 .354 .786 4.1 5.5 1.7 .2 6.2
2012–13 Нью-Йорк 76 48 26.9 .372 .351 .833 4.3 3.3 1.6 .3 6.0
Кар'єра 1,391 1,350 36.0 .400 .349 .785 6.3 8.7 1.9 .3 12.6
Матчі всіх зірок 9 5 23.2 .525 .478 .833 3.4 7.7 2.7 .0 6.4

Плей-оф[ред. | ред. код]

Сезон Команда GP GS MPG FG% 3P% FT% RPG APG SPG BPG PPG
1997 Фінікс 5 5 41.4 .396 .364 .526 6.0 9.8 2.2 .4 12.0
1998 Фінікс 4 4 42.8 .379 .000 .813 5.8 7.8 4.0 .5 14.3
1999 Фінікс 3 3 42.0 .419 .250 .714 2.3 10.3 1.7 .3 15.0
2000 Фінікс 6 6 38.2 .400 .364 .778 6.7 8.8 1.8 .2 9.8
2001 Фінікс 4 4 41.5 .319 .235 .750 6.0 13.3 2.0 .0 14.3
2002 Нью-Джерсі 20 20 40.2 .415 .189 .808 8.2 9.1 1.7 .4 19.6
2003 Нью-Джерсі 20 20 42.6 .402 .327 .825 7.7 8.2 1.8 .2 20.1
2004 Нью-Джерсі 11 11 43.1 .333 .208 .811 6.6 9.0 2.3 .5 12.6
2005 Нью-Джерсі 4 4 45.5 .388 .367 .545 9.0 7.3 2.5 .0 17.3
2006 Нью-Джерсі 11 11 40.9 .371 .300 .826 7.6 9.6 1.5 .2 12.0
2007 Нью-Джерсі 12 12 40.3 .432 .420 .520 10.9 10.9 1.8 .4 14.6
2008 Даллас 5 5 36.0 .421 .462 .625 6.4 6.8 1.4 .4 8.6
2009 Даллас 10 10 38.6 .458 .447 .850 5.8 5.9 2.2 .3 11.4
2010 Даллас 6 6 40.5 .304 .321 .917 6.8 7.0 2.3 .2 8.0
2011 Даллас 21 21 35.4 .398 .374 .800 4.5 7.3 1.9 .5 9.3
2012 Даллас 4 4 36.0 .341 .346 .900 6.0 6.0 3.0 .3 11.5
2013 Нью-Йорк 12 0 20.6 .120 .176 1.000 3.5 2.0 1.0 .3 .9
Кар'єра 158 146 38.5 .391 .322 .781 6.7 8.0 1.9 .3 12.9

Нагороди та досягнення[ред. | ред. код]

НБА

Університетські

  • Премія Нейсміта найкращому гравцеві серед старшокласників: 1992
  • Гравець року серед школярів за версією USA Today і PARADE: 1992
  • Гравець року конференції Pac-10: 1994
  • Включений в першу всеамериканську збірну під час другого року навчання в університеті Берклі
  • За ним закріплений номер 5 в університеті Каліфорнії

Національна збірна

  • Золота медаль на Олімпійських іграх у Сіднеї
  • Золота медаль на Олімпійських іграх у Пекіні
  • Золота медаль на Панамериканських іграх: 1999, 2003, 2007

Інші

  • Журнал USA Today включив Кідда в другу збірну США всіх часів у 2003 році
  • Його фотографію помістили на обкладинку гри NBA Live 2003.
  • Баскетболіст року в США 2007 року
  • Журнал SLAM поставив його на 28 місце серед 50 найвизначніших гравців усіх часів

Заробітна платня[ред. | ред. код]

Сезон Команда Зарплатня, дол.[41]
1994/95 Даллас Маверікс 2 770 800
1995/96 Даллас Маверікс 3 588 000
1996/97 Фінікс Санз 4 408 000
1997/98 Фінікс Санз 5 223 333
1998/99 Фінікс Санз 6 041 000
1999/00 Фінікс Санз 6 858 335
2000/01 Фінікс Санз 7 680 000
2001/02 Нью-Джерсі Нетс 8 447 500
2002/03 Нью-Джерсі Нетс 9 265 000
2003/04 Нью-Джерсі Нетс 13 152 000
2004/05 Нью-Джерсі Нетс 14 796 000
2005/06 Нью-Джерсі Нетс 16 440 000
2006/07 Нью-Джерсі Нетс 18 084 000
2007/08 Даллас Маверікс 19 728 000
2008/09 Даллас Маверікс 21 372 000
2009/10 Даллас Маверікс 8 000 000
2010/11 Даллас Маверікс 8 610 500
2011/12 Даллас Маверікс 10 121 000
2013/14 Нью-Йорк Нікс 3 090 000
Загалом 187 675 468

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jason Kidd's triple-double helps Mavs roll 76ers. March 1, 2011. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-04-25. 
  2. Nets control boards this time around, take Game 3 from Cavs. May 12, 2007. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-04-25. 
  3. НБА. Джейсон Кідд очолив «Бруклін». Sports.ru (ru). 13 червня 2013. 
  4. НБА. Джейсон Кідд обмінений у «Мілуокі». Sports.ru (ru). 30 червня 2014. 
  5. Jason Kidd: A Biography. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  6. 1992-93 Pacific-10 Conference Season Summary. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  7. Alexander Wolff (Березень 29, 1993). Changing Of The Guard. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  8. Максим Абрамов (2 червня 2011). Останній герой. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  9. 1993-94 Pacific-10 Conference Season Summary. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  10. Jason Kidd. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  11. JANIE McCAULEY (Feb. 14, 2004). Jason Kidd's No. 5 Jersey Retired. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  12. Jason Kidd Named to USA Olympic Team. June 23, 2008. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  13. JASON WANTS JACKSON IN JERSEY. January 15th 2005. Архів оригіналу за 2009-02-03. Процитовано 2011-06-18. 
  14. Jeff Merron. I hate you like a brother. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-18. 
  15. Kidd Is Traded to Suns for Cassell, Finley, Green. December 27, 1996. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-18. 
  16. Johnson to replace Kidd in All-Star Game. February 17, 2007. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-13. 
  17. BRIAN MAHONEY (Apr 28 2007). Kidd Posts Triple-Double as Nets Roll Over Raptors. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-13. 
  18. Jason Kidd #2 Guard. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-13. 
  19. BRIAN MAHONEY (May 18 2007). Cavaliers Eliminate Nets With Game 6 Win. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-13. 
  20. Bobcats shoot way past Kidd's third consecutive triple-double. January 8, 2008. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-13. 
  21. Art Garcia (Feb. 19, 2008). Kidd-napped: Mavs add All-Star point guard Jason Kidd. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-13. 
  22. Marc Stein (February 14, 2008). Mavs forward George blocks trade of Kidd to Mavs. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  23. Devean George Blocks Jason Kidd Trade. Feb 13, 2008. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  24. Marc Stein (February 19, 2008). Kidd trade to Mavs will cost Dallas $11 million more than original deal. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  25. Marc Stein (July 6, 2009). Kidd agrees to re-sign with Mavericks. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 
  26. Kidd re-signs with Mavericks. 11 липня 2009. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-28. 
  27. Jason Kidd opts to join Knicks (en). ESPN. Архів оригіналу за 2012-08-07. Процитовано 2012-07-13. 
  28. 12-тисячну передачу в кар'єрі Кідда визнали найкращою за підсумками дня в НБА
  29. Kidd Announces Retirement From N.B.A.
  30. а б в г Jason Kidd Named USA Basketball's 2007 Male Athlete of the Year. USABasketball.com. 16 січня 2008. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-12-01. 
  31. Davis Named To 2002 USA Basketball World Championship Team. 5 августа 2002. Архів оригіналу за 2012-06-08. Процитовано 2012-04-30. 
  32. MEN'S TOURNAMENT OF THE AMERICAS -- 2003. Архів оригіналу за 2012-06-08. Процитовано 2012-04-30. 
  33. Devon Jeffreys (08/12/2008). Redeeming Qualities. Архів оригіналу за 2012-06-08. Процитовано 2012-04-30. 
  34. MEN'S FIBA AMERICAS CHAMPIONSHIP 2007. Архів оригіналу за 2012-06-08. Процитовано 2012-04-30. 
  35. Games of the XXIXth Olympiad -- 2008. Архів оригіналу за 2012-06-08. Процитовано 2012-04-30. 
  36. Jason Kidd hired as Brooklyn Nets head coach
  37. Wife: Jason Kidd A Serial Abuser, Adulterer. February 16, 2007. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-19. 
  38. Kidd files for divorce from wife Joumana of 10 years. January 10, 2007. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-19. 
  39. Mavericks' Jason Kidd marries girlfriend Porschla Coleman. The Dallas Morning News. 11 вересня 2011. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-12-01. 
  40. Devon Jeffreys (10/05/2010). Still Kicking. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-12-01. 
  41. Jason Kidd. Архів оригіналу за 2012-03-25. Процитовано 2011-06-12. 

Посилання[ред. | ред. код]