Джелял Наріман Енверович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Наріман Джелял)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джелял Наріман Енверович
Nariman Celâl
Народився27 квітня 1980(1980-04-27) (44 роки)
Навої, Узбецька РСР
ГромадянствоСРСР СРСР→ Україна Україна
НаціональністьКримський татарин
ДіяльністьПолітик
Телеведучий
Викладач
Alma materОНУ ім. І. І. Мечникова (2005)
Знання мовросійська
ЧленствоМеджліс кримськотатарського народу
Посадаголова Меджлісу кримськотатарського народуd[1]
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня

Наріма́н Джеля́л (крим. Nariman Celâl, рос. Нариман Энверович Джелялов, нар. 27 квітня 1980, Навої, Узбецька РСР) — український кримськотатарський політик, викладач, політолог та журналіст. Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу (з 2013 року), керівник інформаційно-аналітичного підрозділу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Навої Узбецької РСР.

1989 року переїхав до Криму, навчався в Майському НВК у Джанкої.

2005 року закінчив Одеський національний університет за спеціальністю «Політологія».

Працював ведучим на телеканалі «ATR», кореспондентом республіканської газети «Авдет» та викладав історію і правознавство в Сімферопольській міжнародній школі. Окрім того, займався політологією та входив до складу Меджлісу кримськотатарського народу.

2012 року балотувався до Верховної Ради України по 2-му мажоритарному округу[2], однак за 11 днів до виборів зняв свою кандидатуру[3].

У листопаді 2013 року, після обрання Рефата Чубарова головою Меджлісу, Джелял став одним із його заступників, очоливши інформаційно-аналітичний підрозділ організації[4].

3-4 вересня 2021 року представники окупаційної «влади» РФ у Криму провели серію обшуків та затримали Джеляла та чотирьох інших українців[5]. Його та інших затриманих вивезли в невідомому напрямку зі села Первомайське Сімферопольського району в Криму[6]. Співробітники ФСБ утримували його у наручниках із мішком на голові, чинили психологічний тиск та поводились із ним особливо жорстоко. Голова Меджлісу Рефат Чубаров зазначив, що його заступнику Джелялу окупаційна влада висунула підозру в «диверсії»[7].

Згодом ФСБ РФ опублікувало заяву, що Джеляла підозрюють у підриві ділянки газопроводу, що стався 23 серпня 2021 близ Перевального біля Сімферополя[8]. 29 жовтня сімферопольський «суд» продовжив арешт Джеляла до 23 січня 2022 року[9].

Резолюція ГА ООН «Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, Україна» від 16 грудня 2021 року висловила глибоку стурбованість у зв'язку з тим, що російська влада застосовує тортури для отримання «зізнань» у ході політично мотивованих процесів, свавільні затримання й арешти українських громадян, зокрема Нарімана Джеляла[10].

В ув'язненні Джелял писав статті, де аналізував ситуацію в Криму після російської окупації[11].

28 червня 2024 року Нарімана Джеляла вдалося повернути в Україну[12].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден «За заслуги» ІІІ ст. (2020), з нагоди Дня незалежності України.
  • Державна стипендія ім. Левка Лук'яненка: Джелялову буде виплачуватися держстипендія протягом його незаконного затримання та ще рік після звільнення.[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.faz.net/aktuell/politik/ausland/moskau-greift-durch-krimtataren-anfuehrer-verschleppt-17517700.html
  2. ↑ Профіль кандидата. «Независимое бюро новостей». Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
  3. ↑ Восемь кандидатов в нардепы сняли свои кандидатуры с предстоящих выборов (рос.) . «УРА-Інформ». Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
  4. ↑ У нового главы Меджлиса появилось пять заместителей (рос.) . «Вести». Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 13 березня 2014.
  5. ↑ Затриманих у Криму п'ятьох кримських татар підозрюють у "диверсії" : їм загрожує 15 років в'язниці. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  6. ↑ В окупованому Криму силовики проводять обшук у заступника голови Меджлісу. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  7. ↑ Адвокат розповів про стан Джелялова перед судилищем окупантів. 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 6 вересня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  8. ↑ ФСБ підозрює Джелялова в диверсії на газопроводі в Криму: стали відомі подробиці. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
  9. ↑ "Суд" у Криму продовжив арешт Джелялову до 23 січня. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
  10. ↑ https://documents-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/LTD/N21/311/39/pdf/N2131139.pdf?OpenElement
  11. ↑ З Криму знову створюють сховище вірних прислуг Кремля, - політв'язень Наріман Джелял. QIRIM.News (укр.). 25 грудня 2022. Архів оригіналу за 5 лютого 2023. Процитовано 10 квітня 2023.
  12. ↑ З російського полону повернули 10 цивільних українців. Серед них заступник голови Меджлісу. Українська правда (укр.). Процитовано 29 червня 2024.
  13. ↑ Політв'язню Джелялову призначили стипендію ім. Левка Лук'яненка. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]

Інтерв'ю

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джелял_Наріман_Енверович&oldid=42913380