Насташевський Віктор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Віктор Насташевський
Особисті дані
Повне ім'я Віктор Вікторович
Насташевський
Народження 10 серпня 1957(1957-08-10) (66 років)
  Караганда
Зріст 176 см
Вага 71 кг
Громадянство  СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1974–1976  «Динамо» (Київ) 1 (0)
1977  «Шахтар» (Донецьк) 3 (0)
1978–1985  СКА (Київ) ? (141)
1985  «Колос» (Нікополь) 7 (0)
1986–1987  «Кривбас» 53 (33)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1997—1998 Україна «Сонол» 8 (?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Віктор Вікторович Насташевський (нар. 10 серпня 1957, Караганда) — український футболіст, нападник. Рекордсмен другої ліги чемпіонату СРСР за кількістю забитих м'ячів за сезон.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 серпня 1957 року в Караганді. У складі місцевої команди «Шахтар», протягом п'яти сезонів, виступав його батько. У 1966 році родина Насташевських переїхала до Києва, Віктор був зарахований до спортінтернату (перший тренер — Віктор Олексійович Горбач).

В 17 років отримав запрошення від керівництва київського «Динамо». Три роки виступав за дублерів. В основному складі провів один матч: проти ленінградського «Зеніту» у весняній першості 1976 року (рахунок 1:1). У складі юнацької збірної став чемпіоном Європи і кращим бомбардиром турніру (змагання проходили в Угорщині).

1977 рік провів у складі донецького «Шахтаря». Здебільшого виступав за дублюючий склад (забив 11 м'ячів). За головну команду провів три лігових матчі.

Наступні сім років захищав кольори київських «армійців». Найкращий бомбардир в історії команди — 141 гол. Двічі був чемпіоном і одного разу срібним медалістом чемпіонату УРСР. У першості 1983 року встановив рекорд результативності для команд другої ліги — 41 забитий м'яч. Наступного року також став кращим бомбардиром чемпіонату УРСР[1].

Частину сезону 1985 року виступав у складі клубу «Колос» (Нікополь), а з наступного року став гравцем криворізького «Кривбасу». У перший сезон перебування в новій команді встановив клубний рекорд результативності — 25 забитих м'ячів. 1987 року отримав тяжку травму і був змушений завершити кар'єру футболіста. Всього в другій лізі забив 144 м'ячі, за два сезони в першій лізі — 81 матч, 30 голів.

В середині 90-х створив команду з міні-футболу. 1998 року очолював команду першої ліги Узбекистану «Кизилкум» (Зарафшан). З січня 2011 року працює тренером-селекціонером в ДЮСШ «Динамо» (Київ).

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Чемпіон УРСР (2): 1980, 1983
  • Чемпіон СРСР (дублерів):1976(о).
  • Срібний призер чемпіонату УРСР (1): 1979
  • Кращий бомбардир чемпіонату УРСР (3): 1983, 1984, 1986
  • Чемпіон Європи серед юнаків (1): 1976

Статистика[ред. | ред. код]

Сезон Команда Ліга Ігри Голи
1976 «Динамо» (Київ) D1 1 0
1977 «Шахтар» D1 3 0
1978 СКА (Київ) D3 42 15
1979 СКА (Київ) D3 44 13
1980 СКА (Київ) D3 20
1981 СКА (Київ) D2 46 21
1982 СКА (Київ) D2 35 9
1983 СКА (Київ) D3 41
1984 СКА (Київ) D3 34 22
1985 СКА (Київ) D3 3 0
«Колос» (Нікополь) 7 0
1986 «Кривбас» D3 40 25
1987 «Кривбас» D3 13 8
Усього в другій лізі 144
Усього в першій лізі 81 30
Усього у вищій лізі 4 0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Футбол-88. Довідник-календар / Упоряд. А. М. Романенко. — Київ : Здоров'я, 1988. — 120 с.

Посилання[ред. | ред. код]