Насув

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Насув (рос. надвиг, англ. overthrust, thrust, overlap, overfault, thrust-fault; нім. Aufschiebung f, Verwerfung f, Überschiebung f) — розривне порушення звичайно з пологим нахилом зміщувача, по якому висячий бік піднятий відносно лежачого і насунутий на нього. Насуви виникають у процесі тектонічних рухів, звичайно супроводжуються лінійними складками, розвиваючись в обстановці інтенсивного горизонтального стиснення з пластичним перерозподілом гірських порід і їх видавлюванням з крил у замки складок. Пластичні деформації на певній стадії тектонічного процесу переходять у розривні і в сколювання, що розвиваються вздовж перетиснених і потоншених крил складок. У зв’язку з цим древніші шари ядер антикліналей, як правило, насуваються на більш молоді шари замків синкліналей.

Схема розвитку насуву

Типи насувів[ред.ред. код]

Окремі типи насувів мають окремі назви:

  • насув альпінотипний — те саме, що шарьяж (дуже пологий крупний насув);
  • насув вижимання (розтягнення) — повязаний з вижиманням особливо високопластични порід крила складки. Лише слабоко нахилений до поверхні напластування шарів, які він покриває. Його нахил приблизно відповідає нахилу складки крила.
  • насув пластовий (згідний, притертий) — відбувається по разлому, який проходить між шарами порід підвищеной пластичності більш або менш паралельно до цих шарів;
  • насув післяерозійний — той, що виходить на земну поверхню та розвивається в умовах дії ерозії. Характерна ознака — різке зменшення нахилу у верхній частині;
  • насув регіональний — той, що знаходиться на границі крупних структурних елементів (антікліноріїв, синкліноріїв тощо). Простягаєтьсян багато десятків, а інколи і на сотні кілометрів. Може перетинати складки і у тому випадку є січущим (див. нижче).
  • насув січущій — відбувається по розлому, що претинає шари порід під значним кутом;
  • насув сколювання — сформувався незалежно від складчатості. Може перетинати і горизонтальні, і зім'яті в складки пласти.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]