Національна футбольна ліга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національна футбольна ліга
Національна футбольна ліга
Вид спорту Американський футбол
Засновано 1920
Кількість команд 32
Країна(и) Flag of the United States.svg США
Поточний чемпіон Денвер Бронкос
Керівник Роджер Гуделл
Офіційний сайт NFL.com

Національна футбольна ліга (НФЛ) (англ. National Football League (NFL)) — професіональна ліга Північної Америки, яка об'єднує команди США з американського футболу. Лігу засновано в 1920 році з одинадцятьох команд. Станом на 2011 рік вона включає 32 команди, розділені на дві конференції по чотири дивізіони в кожній.

Змагання НФЛ відбуваються протягом 17 тижнів регулярного сезону: з початку вересня до січня. Кожна команда проводить 16 ігор. За підсумками сезону 12 найкращих команд виходять у Плей-Оф і завершується чемпіонат розіграшем найпрестижнішого в американському футболі трофею — Суперболу (англ. Super Bowl).

Історія[ред.ред. код]

Пробоул — матч усіх зірок ліги 2006 року

Історія NFL почалася в 1920 р., коли представники декількох професійних футбольних ліг і незалежних команд зустрілися у представництві компанії Hupmobile в Кантоні (Огайо). Вони утворили лігу, яка, по суті, була усною угодою грати матчі за загальним календарем і оголошувати в кінці кожного сезону чемпіона. Командам дозволялося грати матчі поза лігою, і список учасників у перші роки постійно змінювався. Два роки опісля ліга була перейменована в NFL. Лише дві команди, що входять зараз в NFL, були її учасниками в 1920 р. — Decatur Staleys (зараз «Чикаго Беарз») і Chicago Cardinals (зараз «Аризона Кардіналс»).

Протягом 20-х і 30-х років склад ліги більш-менш стабілізувався і організація її прийняла більше формальний характер. Перший офіційний розіграш чемпіонства відбувся в 1933 р. Хоча в 1927 р. ліга перестала приймати у свої ряди чорношкірих гравців, після Другої світової війни, в 1946 р., це правило було скасовано. У ті роки відбулися й інші важливі зміни. Посада президента ліги перетворилася в більш впливовий пост комісара ліги. Клуби стали більш самоокупними; останнє закриття клубу відбулося в 1952 р. Після 1958 р., коли гра за чемпіонство NFL стала відома як «Найбільша гра у світі», ліга почала перетворюватися в одну з найбільш популярних спортивних ліг США.

Конкуруюча ліга, відома як American Football League (AFL), була створена в 1959 р. Вона була досить успішною, що призвело до злиття з NFL в 1970 році; в результаті відбулося розширення ліги і установа Супербоула, що став спортивним змаганням з найбільшим числом глядачів у США. Ліга продовжувала розширюватися з 70-х по 90-і рр... і досягла нинішнього складу в 32 клуби. Серія трудових угод і дедалі більші суми контрактів на телетрансляції зробили лігу однією з найприбутковіших. Також ліга стала єдиною з основних спортивних ліг США, якій вдалося з 90-х років уникати локауту, але ситуація може змінитися, якщо не буде укладено нову трудову угоду в 2011 р.

Структура сезона[ред.ред. код]

З 2002 р. календар сезону NFL включає в себе:

— 4-матчевий виставковий сезон (або передсезонних) з початку серпня до початку вересня;

— 16-матчевий 17-тижневий регулярний сезон з вересня по кінець грудня або початок січня;

— Турнір плей-офф з вибуванням після поразки єдиного за участю 12 команд, що починається в січні і закінчується на початку лютого розіграшем Супербоула.

За традицією, ігри шкільних команд проходять по п'ятницях, ігри коледжів і університетів — по суботах, а більшість ігор NFL — по неділях. Оскільки сезон NFL триваліше, ніж університетський, в його календар входять також ігри по суботах, якщо університетський сезон в цей час не йде. Також c 1970 телевізійна мережа ABC проводить по понеділках ігри серії Monday Night Football, а в 1980 р. були введені ще й ігри по четвергах.

Передсезонні матчі[ред.ред. код]

Услід за міні-таборами навесні та офіційними тренувальними таборами в липні-серпні, команди NFL зазвичай проводять по чотири передсезонні матчі з початку серпня до початку вересня. Дві з чотирьох ігор проводяться вдома. Починається передсезонні матчі з гри, присвяченої Залу слави професійного футболу.

Ці ігри дуже корисні для новачків, яким ще не доводилося виступати при величезному скупченні глядачів. Менеджери клубів зазвичай використовують ці матчі, щоб оцінити ігрові якості нових гравців. Ветерани команд зазвичай проводять лише перші чверті цих зустрічей, щоб мінімізувати ризик травм. Вболівальниками було порушено кілька судових позовів, спрямованих проти політики включення передсезонних матчів до складу сезонного пакету квитків за цінами регулярного сезону, але жоден з них не був задоволений.

Регулярний сезон[ред.ред. код]

Після виставкових матчів кожна команда починає 17-тижневий 16-матчевий регулярний сезон; один тиждень в його середині дається командам для відпочинку. В даний час сезон починається ввечері в перший четвер після Дня праці з так званої «Kickoff game» (права на показ якої зараз належать NBC). Таким чином, згідно з нинішньою структурі календаря, сезон може розпочатися з 4 вересня (як сезон-2008) по 10 вересня (сезон-2009). Календар для кожної з 32 команд складається за наступним принципом:

— Кожна команда грає з трьома суперниками по дивізіону по дві гри (одну вдома та одну в гостях);

— Кожна команда грає з чотирма командами іншого дивізіону своїй конференції (дивізіон змінюється по трирічного циклу) по одній грі: дві з них вдома і дві в гостях;

— Кожна команда грає з чотирма командами одного дивізіону іншій конференції (дивізіон змінюється по чотирирічної циклу) по одній грі: дві з них вдома і дві в гостях;

— Кожна команда грає по одній грі з командами своїй конференції, що зайняли в попередньому сезоні таке ж місце у своїх дивізіонах, але не входять до дивізіону, який вже включений в календар: одну гру будинку й одну в гостях.

Плей-оф[ред.ред. код]

Сезон триває турніром дванадцяти команд для визначення команд, що беруть участь у розіграші Супербоула. У турнірну сітку включаються по шість команд від кожної конференції за результатами регулярного сезону:

— Чотири переможці дивізіонів з кожної конференції (команди з найкращим співвідношенням перемог і поразок у своєму дивізіоні), які отримують номер посіву від 1 до 4 у залежності від співвідношення перемог і поразок;

— Дві команди з кожної конференції, не стали переможцями дивізіонів і мають найкраще співвідношення перемог і поразок. Вони отримують номери посіву 5 і 6.

У кожній конференції в першому раунді між собою грають команди № 3 і 6, а також № 4 і 5. Команди № 1 і 2 не беруть участь у першому раунді плей-офф і автоматично проходить у наступне коло, де зустрічаються з переможцями першого раунду. У другому раунді команда з першим номером посіву грає з однією з команд, що залишилися конференції, що має найгірший номер. У будь-якій грі плей-офф команда з більш високим номером посіву одержує перевагу свого поля.

Переможці другого раунду плей-офф зустрічаються між собою у матчі за чемпіонство конференції для визначення учасника розіграшу Супербоула, що проходить на нейтральному полі в закритому приміщенні або теплою місцевості. Право вважатися «командою-господарем» Супербоула щороку переходить від однієї конференції до іншої.

Пробоул[ред.ред. код]

Пробоул — матч усіх зірок ліги, традиційно проводиться у вихідні після Супербоула. Спочатку гра проводилася на різних майданчиках, але з 1980 р. по 2009 р. місце проведення було закріплено за Aloha Stadium в Гонолулу, Гаваї.

Тим не менше Пробоул 2010 було зіграно 31 січня на Сан Лайф Стедіум, домашній арені «Маямі Долфінс». Вперше Пробоул був проведений до Супербоула. У 2011 і 2012 рр. гра знову пройде в Гонолулу.

У таблиці наведено приклад розкладу ігор для однієї з команд (Піттсбург Стілерс у сезоні 2007 року). Суперники визначаються автоматично за формулою і місцях, зайнятих командами у попередньому сезоні.

Одна гра в регулярному сезоні”” Дві грі в регулярному сезоні "" Команда, для якої показані суперники
2006 Схід АФК Північ АФК Південь АФК Захід АФК
1  місце Нью-Інгленд Балтимор Індіанаполіс Сан-Дієго
2  місце НЙ Джетс Цинциннаті Теннессі Канзас-Сіті
3  місце Баффало Пітсбург Джексонвіль Денвер
4  місце Маямі Кливленд Х’юстон Окленд
2006 Схід НФК Північ НФК Південь НФК Захід НФК
1 місце Філадельфія Чикаго Новий Орлеан Сієтл
2 місце Даллас Грін Бей Кароліна Сент-Луїс
3 місце НЙ Джаєнтс Міннесота Атланта Сан-Франциско
4 місце Вашингтон Детройт Тампа Бей Аризона

Команди[ред.ред. код]

Американська футбольна конференція[ред.ред. код]

Американська футбольна конференція
Дивізіон Команда Спортспоруда Місто
Східний Баффало Біллс 1 Ральф Уілсон Стедіум (73 079)2 Орчард-Парк, Нью-Йорк
Маямі Дольфінс 3 Сан Лайф Стедіум (75 540) Маямі-Гарденс, Флорида
Нью-Інгленд Петріотс 4 Жилетт Стедіум (68 756) Фоксборо, Массачусетс
Нью-Йорк Джетс 5 МетЛайф Стедіум (82 566) Іст Ротерфорд, Нью-Джерсі
Північний Балтимор Райвенс M&T Bank Стедіум (71 008) Балтимор, Меріленд
Цинциннаті Бенгалс 6 Стадіон ім. Пола Брауна (65 535) Цинциннаті, Огайо
Клівленд Браунс Клівленд Браунс Стедіум (73 200) Клівленд, Огайо
Піттсбург Стілерс Хайнц Філд (65 050) Піттсбург, Пенсильванія
Південний Х'юстон Тексанс ЕнЕрДжи Стедіум (71 054) Х'юстон, Техас
Індіанаполіс Колтс Лукас Оіл Стедіум (63 000) Індіанаполіс, Індіана
Джексонвілл Джагуарс ЕверБенк Філд (67 246) Джексонвілл, Флорида
Теннессі Тайтанс 7 LP Філд (69 143) Нешвілл, Теннессі
Західний Денвер Бронкос 1 Спортс Ауторіті Філд ет Майл-Хай (76 125) Денвер, Колорадо
Канзас-Сіті Чіфс 8 Ерроухед Стедіум (79 451) Канзас-Сіті, Міссурі
Окленд Райдерс 1 Окленд Колізіум (63,026) Окленд, Каліфорнія
Сан-Дієго Чарджерс 9 Куалкомм Стедіум (71,294) Сан-Дієго, Каліфорнія

Національна футбольна конференція[ред.ред. код]

Національна футбольна конференція
Дивізіон Команда Спортспоруда Місто
Східний Даллас Ковбойс Техас Стедіум1 (65 675) Ірвінг (Техас), (недалеко міста Даллас)1
Нью-Йорк Джайентс МетЛайф Стедіум (82 566) Іст Ротерфорд (недалеко м. Нью-Йорк)
Філадельфія Іґалс Лінкольн Файненшл філд (68 532) Філадельфія, Пенсильванія
Вашингтон Редскінз FedEx Філд (91 704) Ландовер, Меріленд (недалеко м. Вашингтон, Округ Колумбія)
Північний Чикаго Берс Солджер-філд (61 500) Чикаго, Іллінойс
Детройт Лайонс Форд Філд (65 000) Детройт, Мічиган
Грін-Бей Пекерс Ламбо Філд (72 922) Грін-Бей, Вісконсин
Міннесота Вайкінгс TCF Бенк Стедіум
(52 525)
Міннеаполіс, Міннесота
Південний Атланта Фалконс Джорджія Дом (71 228) Атланта, Джорджія
Кароліна Пантерс Бенк оф Америка Стедіум (73 298) Шарлот, Північна Кароліна
Нью-Орлінс Сейнтс Луїзіана Супердом (69 703) Новий Орлеан, Луїзіана
Тампа-Бей Баккенірс Стадіон ім. Ремонда Джеймса
(66 321)
Тампа, Флорида
Західний Аризона Кардиналс Стадіон університету Фінікса
(63 400)
Ґлендейл (недалеко м. Фінікс)
Сент-Луїс Рамс Едвард Джонс Дом (66 000) Сент-Луїс, Міссурі
Сан-Франциско Форті Найнерс Леві Стедіум (70 207) Сан-Франциско, Каліфорнія
Сієтл Сіхоукс Сенчурі Лінк Філд (67 000) Сієтл, Вашингтон

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]