Неапольський університет імені Фрідріха II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Неапольський університет
Оригінальна назва Università degli Studi di Napoli Federico II
Девіз Ad Scientiarum Haustum et Seminarium Doctrinarum
Заснований 1224
Президент Массімо Марреллі
Студентів 96 867 (2010)[1]
Співробітників 4 535 (2006)
Адреса Неаполь, Італія Італія
Сайт Офіційний сайт
Federico II Napoli giurisprudenza (panoramica).jpg
Головний корпус університету
Запит «Неапольський університет» перенаправляє сюди; див. також Неапольський університет імені Фрідріха II.

Неапольський університет (італ. Università degli Studi di Napoli Federico II) — університет, розташований в італійському місті Неаполі, один з найстаріших в Європі.

Історія[ред.ред. код]

Неапольський університет є одним із найстаріших вищих навчальних закладів у Європі. Був заснований 5 червня 1224 року в Неаполі, як державний освітній заклад Королівства Сицилія. Університет носить ім'я імператора Священної Римської імперії Фрідріха II, під час перебування якого на престолі Неапольський університет прийняв перших студентів. Король, бажаючи децентралізувати навчання в Італії, пішов проти волі Папи Римського і Неапольський університет став першим університетом у Європі, що діяв без папської булли.

У 2009/2010 навчальному році в Неапольському університеті навчалися понад 96 000 студентів.

В університеті Неаполя викладали чотири тисячі викладачів, серед них більше двохсот професорів.

Бібліотека університету, заснована в 1615 році, налічує понад вісімсот тисяч томів.

За вісім століть свого існування університет дав освіту мільйонам студентів, чимало з яких помітно вплинули на історію Італії та Європи і всієї планети .

Структура[ред.ред. код]

В університеті Неаполя є такі факультети:

  • факультети медицини та хірургії (17 інститутів і 14 клінік)
  • факультети математики, фізики та природничих наук (15 інститутів, у тому числі загальної біології і генетики, експериментальної фізики, теоретичної фізики, фізики Землі, математики)
  • факультети фармакології, інженерний (29 інститутів, у тому числі аеродинаміки, літакобудування, кораблебудування, машинобудування, прикладної геології, електрохімічний, електротехнічний, прикладної механіки)
  • архітектурний факультет (10 інститутів)
  • агрономічний факультет (11 інститутів)
  • ветеринарний факультет (6 інститутів)
  • юридичний факультет
  • економічний факультет
  • факультет філології
  • філософський факультет

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Karl Hampe, Zur Gründungsgeschichte der Universität Neapel (Mitteilungen aus der Capuaner Briefsammlung V). Heidelberg 1924.(Sitzungsberichte der Heidelberger Akademie der Wissenschaften. Philos.-histor. Klasse. 14,10.)
  • Antonino Sambataro, Federico II e lo «studium» di Napoli. il potere, la cultura e il diritto in età normanno-sveva, Catania 1994.
  • Massimo Oldoni, La promozione della scienza. L'Università di Napoli. In: Intellectual Life at the Court of Frederick II Hohenstaufen, hrsg. v. William Tronzo, Washington 1994, S. 251–262
  • Michele Fatica, Il fondatore dell'università di Napoli. In: Federico II di Svevia. Stupor mundi, hrsg. v. Franco Cardini, Roma 1994, S. 119–142.

Посилання[ред.ред. код]