Мій карпатський дідусь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мій карпатський дідусь
Мій карпатський дідусь
Вид повнометражний художній фільм
Жанр трагікомедія
Режисер Заза Буадзе
Продюсери Андрій Суярко, Володимир Філіппов, Алла Овсяннікова, Олександр Коваленко
Сценаристи Грігоріс Карантінакіс, Заза Буадзе
У головних
ролях
Богдан Бенюк, Сімоне Коста
Оператор Олександр Земляний
Композитори Роман Григорів, Ілля Разумейко
Монтаж Олексій Шамін, Софія Філіппова
Художник Ігор Філіппов
Костюмер Євгенія Ємельяненко
Звукорежисер Володимир Третяков
Кінокомпанія ІнсайтМедіа продюсерський центр (Україна)
Air Studio 8 (Італія)
Pascaru Production (Молдова)
Bio Illusion (Чеська Республика)
Дистриб'ютор Svoe kino (Україна)
Тривалість 116'
Мова українська
англійська
італійська
Країна Україна
Рік 2023
Дата виходу 2023
IMDb ID 11650320

«Мій карпатський дідусь» (робоча назва «Небо-парасолька»)

повнометражний художній фільм у жанрі трагікомедія режисера Заза Буадзе.

Стрічка виходить у прокат 28 грудня 2023 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

За сюжетом, молодий італієць українського походження Мікеле живе життям звичайного підлітка в сонячній Італії. Одного дня все перевертається з ніг на голову, і він змушений вирушати у далеку подорож до маленького села Бережниця в Карпатах, де, як виявилось, у нього є дідусь! Перше знайомство відразу йде не за планом - дід виявляється тим ще буркотливим стариганем, який не знає жодного слова ані англійською, ані італійською. Та й українська Бережниця - не Генуя. Тож онук планує якнайшвидше повернутись додому, але, схоже, він тут застряг…

Стосунки діда й онука перетворюється на битву двох поколінь, але врешті-решт вони обидва дізнаються про велике значення сім'ї та компромісу.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

  • Режисер: Заза Буадзе
  • Продюсери: Володимир Філіппов, Андрій Суярко, Алла Овсяннікова, Олександр Коваленко
  • Копродюсери: Олльга Козаревська (Італія), Серджіо Паскару (Молдова), Мілош Шмідмаєр (Чехія)
  • Сценаристи: Грігоріс Карантінакіс, Заза Буадзе
  • Оператор: Олександр Земляний
  • Художник: Ігор Філіппов
  • Композитори: Роман Григорів, Ілля Разумейко

Створення стрічки[ред. | ред. код]

Заза Буадзе і Григоріс Карантінакіс створили сценарій який отримав назву "Незвичайні грецькі похорони в Карпатах". 5 грудня 2018 року Державне агентство України з питань кіно уклало[1] з ТОВ «„Інсайт Медіа“ Продюсерський центр» контракт про надання кінопроєкту «Незвичайні грецькі похорони в Карпатах» державної фінансової підтримки розміром 14 млн 534 тис. 990 грн при загальній вартості виробництва фільму 32 млн 560 тис. грн (Україна: державна підтримка — 14 млн 534 тис. 990 грн; ТОВ «ІнсайтМедіа» — 1 млн 625 тис. грн; Греція: ко-продюсери, європейські фонди, інвестори — 16 млн 250 тис. грн). 23 травня 2019 року новим режисером стрічки «Незвичайні грецькі похорони в Карпатах» став Заза Буадзе замість Григоріса Карантінакіса.[2] , також змінився й копродукційний склад проєкту. Замість Греції у копродукцію увійшли Італія, Молдова та Чехія.

Першу й основну частину фільму знімали восени 2019 року у Карпатах, у невеличкому селищі Бережниця, яке розташоване неподалік Верховини. Зйомки італійської частини було заплановано на початок 2020 року. Covid 19 вніс зміни у графік зйомок й фільм вдалось дозняти лише у лютому 2021 року.

Повністю зйомки фільму й монтаж було завершено у 2023-му році.

Остаточно фільм отримав прокатну назву "Мій карпатський дідусь".

Копродукція[ред. | ред. код]

  • Інсайтмедіа продюсерський центр, Україна
  • Air Studio 8, Італія
  • Pascaru Production, Молдова
  • Bio Illusion, Чехія

Участь у кінофестивалях[ред. | ред. код]

Одеський міжнародний кінофестиваль[3] 2023 - номінант

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У виробництві трагікомедія Грігоріса Карантінакіса «Незвичайні грецькі похорони в Карпатах». dergkino.gov.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 3 лютого 2020.
  2. Новим режисером стрічки «Незвичайні грецькі похорони в Карпатах» став Заза Буадзе. detector.media (укр.). 31 травня 2019. Процитовано 3 лютого 2020.
  3. Quintero, Anastasia Aneiros (4 серпня 2023). МІЙ КАРПАТСЬКИЙ ДІДУСЬ / MY CARPATHIAN GRANDPA. OIFF (укр.). Процитовано 23 грудня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]