Незнайомка із Сени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Незнайомка із Сени
фр. inconnue de la Seine
L'inconnue de la Seine (masque mortuaire).jpg
Ім'я при народженні невідомо
Прізвисько L'Inconnue de la Seine і La desconocida del Sena
Народилася 1865
Померла 1885
Париж, Франція
·смертна кара через утопленняd
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність мисткиня
Незнайомка із Сени

Незнайомка із Сени (фр. L’Inconnue de la Seine) — невідома 16-річна дівчина, копії посмертної маски якої прикрашали будинки по всій Європі після 1900 року. Її обличчя, яке вважали ідеалом краси, надихнуло митців присвятити дівчинці свої твори.[1]

Історія[ред. | ред. код]

За поширеною версією, тіло дівчини витягли з річки Сени на набережній Лувра в Парижі наприкінці 1880-х років.[2] Визнали, що вона наклала на себе руки, оскільки на її тілі не виявили жодних ознак насильства.

Як оповідає історія, патологоанатом з паризького моргу так захопився її красою, що вирішив зробити гіпсовий посмертний зліпок її обличчя. Однак згодом цю версію піддали сумніву, оскільки такий вираз обличчя не може належати утоплениці.[3] Згідно з іншими відомостями, зліпок зробили з дочки виробника масок у Німеччині.[4] Особу самогубці так і не ідентифікували. Вік дівчини — не більше, ніж 16 років — установили з огляду на пружність її шкіри.[1]

У наступні роки були зроблені численні копії. Вони швидко перетворились на модний атрибут у паризькому богемному товаристві. Альбер Камю та інші порівнювали її загадкову посмішку з посмішкою Мони Лізи.

Популярність маски також становить інтерес в історії художніх засобів, за допомогою яких швидко її відтворювали. Нові зліпки створювали з негативів сфотографованої оригінальної маски. Вони відображають деталі, які зазвичай не помітні на тілах втоплеників. Але збереження цих деталей на масці тільки підсилюють її справжність.

Критик Аль Альварес[en] у свої книзі «The Savage God» писав, що ціле покоління німецьких модниць хотіло мати таку ж зовнішність, як у неї. Вона стала сексуальним ідеалом, як Бріжіт Бардо у 1950-х роках. «Незнайомці з Сени» уподібнювалися німецька акторка зі Львівщини Елізабет Бергнер, а згодом Грета Гарбо[5]

Resusci Anne[ред. | ред. код]

Докладніше: Resusci Anne

У 1955 році норвежець Осмунн Лердал, власник великої фірми іграшок, врятував життя своєму синові, який тонув, вчасно витягнувши його з води і зробивши йому штучне дихання [6]. Тому він охоче відгукнувся, коли до нього звернулися із замовленням на манекен, необхідний для навчання техніці серцево-легеневої реанімації. Лердал хотів надати манекену природні риси; крім того, він вважав, що учнем буде приємніше працювати з жіночим манекеном. Йому згадалася маска Незнайомки, яка висіла в будинку його бабусі й дідуся, і він вирішив надати манекену її риси [6]. Манекен-тренажер отримав ім'я Resusсi Anne («Воскреси Анну»). Подібні манекени широко використовуються при навчанні рятувальників методам реанімації, наприклад «рот в рот», в зв'язку з чим утоплениця отримала неофіційний титул «дівча, яку найчастіше цілують у світі» [6] [7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Chrisafis, Angelique (December 1, 2007). Ophelia of the Seine. The Guardian Weekend magazine, page 17 - 27 (The Guardian). 
  2. Elizabeth Bronfen, Over her Dead Body: Death, Femininity and the Aesthetic, MUP, 1992, p. 207
  3. Jeremy Grange (16 October 2013). Resusci Anne and L'Inconnue: The Mona Lisa of the Seine. BBC News. Процитовано 16 October 2013. 
  4. «l'Inconnue de la Seine» by Anja Zeidler
  5. Alvarez, Al. The Savage God. A Study of Suicide. New York & London: W.W. Norton & Company, 1971. Page 156.
  6. а б в Jeremy Grange
  7. Tijana Radeska. The Unknown Woman of the Seine - The most kissed face on Earth (en). Процитовано 2018-04-22.