Неллі Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Олександрович Неллі
Неллі Володимир Олександрович.jpg
Народився 17 лютого 1895(1895-02-17)
м. Рівне, Російська імперія
Помер 22 січня 1980(1980-01-22) (84 роки)
м. Київ
Громадянство СРСР СРСР
Національність єврей
Діяльність актор, режисер, педагог
Науковий ступінь професор (1961)
Відомі учні Мажуга Юрій Миколайович, Паламаренко Анатолій Несторович і Стригун Федір Миколайович
Нагороди

Володимир Олександрович Неллі (Володимир Олександрович Неллі-Влад; 17 лютого 1895[1], м. Рівне, Волинська губернія Російської імперії — 22 січня 1980, м. Київ, УРСР) — український режисер театру, актор, педагог. Народний артист Чечено-Інгушської АРСР (1944). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1946). Професор (1961).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1919 році закінчив драматичну школу-студію при Другому театрі Української Радянської Республіки імені Леніна в Києві, в якому з того ж року почав працювати актором.

Працював режисером театрів:

Режисерські роботи[ред. | ред. код]

  • «Кінець Криворильска» Б. Ромашова (1926);
  • «Підступність і кохання» Ф. Шіллера (1932);
  • «Розлом» Б. А. Лавреньова (1928, Саратов);
  • «Постріл» А. Безименського (1930);
  • «Оптимістична трагедія» В. В. Вишневского (1933, вперше в Радянському Союзі);
  • «Живий труп» Л. М. Толстого (1940);
  • «Ходіння по муках» (за твором по О. Н. Толстого) (1966);
  • «Три сестри» А. П. Чехова;
  • «Вороги» Максима Горького;
  • «Діти сонця» М. Горького;
  • «Бронепоїзд 14-69» В. В. Іванова;
  • «Палії» (« Полум'ярі») A.В.Луначарского;
  • «Одруження Бєлугина» О. Островського і М. Соловйова (1950);
  • «Весна в Москві» В. Гусєва (1953)
  • «Під золотим орлом» Я. А. Галана (1952);
  • «Фіолетова щука», «В степах України», «Загибель ескадри» О. Є. Корнійчука;
  • «Кадри» І. К. Микитенко;
  • «Поєдинок» («Двобій») Ю. А. Мокріева;
  • «Навіки разом» Л. Д. Дмитерко;
  • «Страх» О. Афіногенова;
  • «Таланти і поклонники» О. Островського;
  • «Комедія помилок» Е. Шекспіра,
  • «Мій друг», «Кремлівські куранти» М. Погодіна;
  • «Чуже дитя» В. Шкваркіна;
  • «Загибель ескадри» О. Корнійчука;
  • «Сенсація номер один» Л. Дмитерка;
  • «В день весілля» В. Розова
  • «Проводи білих ночей» В. Панової;
  • «Друзі і роки» А. Арбузова (1962);
  • «Вільгельм Тель» Ф.Шіллера та ін.

Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

В 19331980 рр. (з перервою) викладав у Київському інституті театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого1961 року — професор).

Серед учнів — В.Бегма, Ю.Мажуга, Б.Мешкіс, А.Паламаренко, В.Рудницький, А.Слісаренко, Ф.Стригун, О.Бойцов, О.Осіїк та ін.

Публікації[ред. | ред. код]

  • «Робота режисера» (1962);
  • «Про режисуру» (1977).

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. За старим стилем — 5 лютого 1895 року.)

Джерела[ред. | ред. код]