Нерозривний пробіл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нерозривний пробіл — елемент комп'ютерного кодування текстів. Відображається всередині рядка як звичайний пробіл, але не дозволяє програмам відображення і друку розірвати в цьому місці рядок. Використовується для автоматизації верстки, правила якої наказують уникати розриву рядків у відомих випадках:

  • між двома ініціалами і між ініціалами та прізвищем («Т. Г. Шевченко»);
  • між скороченим зверненням та прізвищем («м-р Сміт») а також після географічних скорочень («м. Київ», «о-в Куба»);
  • всередині скорочень та їм подібні («і т. д.», «т. ч.»);
  • між числами та одиницями вимірювання, які відносяться до них («12 кг», «1981 р.»);
  • перед тире в середині речення («Вісімнадцять — це зовсім немало»): типографські правила вимагають ставити тут короткий пробіл, але здебільшого через обмеження комп'ютерного набору ставлять повний;
  • між групами цифр в багатозначних числах, по три цифри справа наліво, починаючи з чотирьох («2 132 121 байт»): типографські правила вимагають ставити тут короткий пробіл, але здебільшого через обмеження комп'ютерного набору ставлять повний;
  • перед номерами версій програмних продуктів та частинами їх назв, які складаються з цифр та скорочень («Windows XP», «GNOME 2.8»);
  • після прийменників та сполучників (особливо однолітерних або які починають речення), передусім в заголовках («Прагнути до досконалості»); після частки «не», перед частками «би», «чи», «же».
Назва в юнікоді Код в юнікоді (шістнадцятковий) Код в юнікоді (десятковий) Має вигляд Мнемокод в HTML 4 Пояснення
NO-BREAK SPACE 00A0 0160 « »   non-breaking space

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. «Punctuation.» Wikipedia, The Free Encyclopedia


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.