Нехтій Володимир Миколайович
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Володимир Миколайович Нехтій | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 20 лютого 1951 (73 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Краматорськ, Донецька область, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 2009—2010 | «Краматорськ»
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Володимир Миколайович Нехтій (нар. 20 лютого 1951, Краматорськ[1], Донецька область, УРСР) — радянський футболіст, нападник.
Життєпис[ред. | ред. код]
З 1968 по 1970 рік грав за краматорський «Авангард», у сезонах 1968 і 1970 років провів 29 матчів та відзначився 3 голами, ще 1 м'яч забив у сезоні 1969 року. У 1970 році перебував у складі одеського «Чорноморця», однак на поле не виходив.
З 1971 по 1975 рік захищав кольори ставропольського «Динамо», взяв участь в 134 матчах команди, відзначився 25-ма голами. З 1975 по 1976 рік виступав за «Кубань», у 60 матчах відзначився 7 голами, ще 1 матч провів у Кубку СРСР[2].
З 1977 по 1978 рік грав за карагандинський «Шахтар», в 49 матчах відзначився 6 голами. Потім з 1978 по 1979 рік виступав за «Кайрат», в складі якого дебютував у Вищій лізі СРСР, де провів за два сезони 44 матчі та відзначився 2 голами. Окрім цього, відзначився 1 голом у турнірі дублерів Вищої ліги 1979 року.
У 1994 році в складі збірної Казахстану став бронзовим призером Всесвітніх ігор ветеранів в Австралії. Майстер спорту міжнародного класу Казахстану. Після завершення кар'єри гравця працював дитячим тренером у Краматорську.
Сім'ї[ред. | ред. код]
Батько трьох дітей. Старший син Руслан 1973 року народження — музикант проживає в Санкт-Петербурзі, середній — Павло Коротояцький, 1976 року народження, проживає і працює в Новому Уренгої, молодший син Владислав[3], як і батько, футболіст, вихованець академії донецького «Шахтаря».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Авангард» подписал контракты ещё с тремя игроками (рос.). Официальный сайт ФК «Авангард». 23 липня 2015. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 20 серпня 2015.
- ↑ Вишталь В. П., Гайдашёв И. Ю., Рубан М. Л., Яровой В. А. История кубанского футбола. — Краснодар: Советская Кубань, 1997. — 368 с.
- ↑ Візитна картка футболіста на офіційному сайті УАФ
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «Український футбол»
- Профіль гравця на сайті footbook.ru (рос.)
- Біографія на сайті sport-strana.ru (рос.)
