Новий шовковий шлях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шовковий шлях в першому столітті до нашої ери

Новий «шовковий шлях» (Євразійський сухопутний міст) — транспортний маршрут для переміщення залізничних вантажів і пасажирів суходолом від промислових центрів Китаю до Європи.

13 грудня 2015 перший потяг за маршрутом Нового шовкового шляху прибув з Китаю до Грузії[1].

31 січня 2016 перший демонстраційний поїзд по маршруту нового Шовкового шляху, що був відправлений із Чорноморська 15 січня, прибув у пункт призначення на станцію Достик Казахської дороги, що на кордоні з Китайською Народною Республікою.

Передумови проекту[ред. | ред. код]

Китай щорічно експортує до Європи товарів на $600-$800 млрд (з яких понад 90% припадають на країни Західної Європи[2]). Ці товари доправляються до Європи здебільшого морем, при цьому термін перевезення становить 36-40 днів. Значний термін перевезення призводить до значних транспортних та фінансових витрат, які роблять китайську продукцію на європейському ринку менш конкурентоспроможною. Перевезення суходолом — залізницею або автомобільним транспортом через Середню Азію, Росію та Білорусь — могло б здійснюватись за 16 днів[2], але для цього необхідно узгодити митні правила оформлення вантажів. Станом на листопад 2007 року, близько 1% від $ 600 млрд товарів, доставлених з Азії до Європи, доставлялися наземним транспортом.

Транссибірська (червоний) та Байкало-Амурська (зелений) магістралі

Концепції проекту[ред. | ред. код]

Одна з ідей проекту передбачала створення транспортного коридору з Китаю до Європи через територію Росії на основі наявних шляхів сполучення, включаючи Транссибірську магістраль. Окрім власне транспортного, Росія вбачала в цьому проекті значне геополітичне значення, в тому числі — в контексті власного глобального протистояння з країнами Заходу, в якому цей проект мав перетворити Китай на союзника Росії[3]. Сподівання щодо можливості втілення цих геополітичних намірів існували в Росії до листопада 2015[4]. Ідея участі Росії в проекті розглядалась Китаєм ще в квітні 2015[5], але в подальшому цей варіант був відкинутий через агресивну політику Росії в Європі.

Також існували ідеї створення транспортного коридору з КНР до Європи оминаючи Росію, так, ще 1998 було укладено угоду про розвиток коридору Європа — Кавказ — Азія, який мав об'єднати 13 країн.

Втілення проекту[ред. | ред. код]

В кінці листопада 2015 року на тлі російської збройної агресії проти України, військової інтервенції Росії в Сирію та загострення відносин між Росією та Туреччиною транспортні компанії Китаю, Казахстану, Грузії, Азербайджану і Туреччини підписали в Стамбулі Угоду про створення консорціуму для перевезення вантажів з Китаю до Європи в обхід російської території — Транскаспійський транспортний маршрут. 14 січня до проекту долучилась Україна.

Новий шовковий шлях та Україна[ред. | ред. код]

В червні 2015 посол КНР Чжан Сіюнь на зустрічі з міністром інфраструктури України Андрієм Пивоварським заявив, що китайські банки готові вкладати в об'єкти інфраструктури в Україні в рамках ініціативи «Новий шовковий шлях»[6].

Перший демонстраційний потяг нового Шовкового шляху, що мав у складі 10 вагонів та 20 сорокафутових контейнерів, вирушив із Іллічівського морського торговельного порту 15 січня 2016.[7] В ніч на 31 січня перший демонстраційний поїзд по маршруту нового Шовкового шляху прибув у пункт призначення на станцію Достик Казахської дороги, що на кордоні з Китайською Народною Республікою. Загалом тривалість маршруту склала 15,5 діб замість 11-12 анонсованих раніше.[8]

Потяг прослідував Чорним морем та основними станціями: порт Батумі, Алят, Актау-Порт, Бейнеу, Жезказган, Балхаш-1. Вказаний маршрут є альтернативним шляхом доставки вантажів з Заходу на Схід в обхід території РФ через Україну, Грузію, Азербайджан та Казахстан до Китаю.[8]

Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, відповідаючи на запитання щодо перспектив нового «Шовкового шляху», зауважив, що транзитний контейнерний поїзд з України до Китаю в обхід Росії з березня 2016 року запрацює в бізнес-режимі. «У 20 числах лютого в Баку буде підписано фінальний протокол, який врегулює всі технічні проблеми».[9]

7 квітня 2016 року потяг з порожніми контейнерами був відправлений зі станції Достик (Казахстан). Перший експериментальний вантажний потяг, який був відправлений 15 січня 2016 року, по так званому «Новому Шовковому шляху», 17 квітня 2016 року повернувся в Україну.

В «ПАТ «Укрзалізниця», повідомлено, що регулярність курсування потягу визначається попитом ринку на таку послугу. На теперішній час вивчається потенційний вантажопотік, який може бути переорієнтований на транспортування у складі контейнерного потягу, також розглядається питання створення регулярного сервісу[10].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]