Інтервенція Росії в Сирію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтервенція Росії в Сирію
Військова операція проти Ісламської держави
Громадянська війна в Сирії
Russian Sukhoi Su-25 at Latakia (2).jpg
Російські Су-25 у Міжнародному аеропорті імені Басіля Аль-Ассада в Латакаї
Дата: з 30 вересня 2015 (4 роки, 21 день)
Місце: Сирія
Результат:
Сторони
Росія Росія Islamic State of Iraq and the Levant Ісламська Держава Вільна сирійська армія Вільна сирійська армія

Туреччина Туреччина
Flag of the United States.svg США
Саудівська Аравія Саудівська Аравія

Командувачі
Росія Володимир Путін
Росія Сергій Шойгу
Росія Валерій Герасимов
Росія Андрій Картаполов[ru][1]
Росія Віктор Бондарєв[ru]
Військові формування
Banner of the Armed Forces of the Russian Federation (obverse).svg Збройні сили РФ

Flag of Foreign Intelligence Service (Russia) 2009.gif Служба зовнішньої розвідки РФ

  • Спецзагін «Заслон»[4]
Військові сили
Росія 4 тис. осіб[5]

Військові кораблі:

Стратегічні бомбардувальники:

Тактичні бомбардувальники[en]:

Штурмовики:

Винищувачи:

Літаки-розвідники:

Ударні вертольоти:

Багатоцільові гелікоптери:

Наземна техніка:

Втрати
Росія 91 загиблий (згідно Міністерства оборони РФ)[16][17][18]

Сирія 350 вбитих (згідно з SOHR[ru]; на 29 жовтня)[19]
Іран 57 вбитих[20]

Russia Syria Locator.svg

Інтервенція Росії в Си́рію — комплекс політичних, військових та спеціальних заходів Росії стосовно Сирії, що проводився Росією в Сирії починаючи з 2011 року — під час громадянської війни в Сирії між урядом президента Башара аль-Асада і повстанцями, — і 30 вересня 2015 року всупереч міжнародному праву перейшов у відкриту інтервенцію збройних сил Росії в Сирію[21][22][23]. Російські чиновники визнають, що метою «операції» є надання допомоги сирійському уряду у поверненні території, контрольованої, у тому числі, опозиційними до Асада силами, яких підтримують США та союзники.

На липень 2019-го за даними ООН кількість біженців лише в провінціях Ідліб та Хама перевищила 400 тисяч осіб[24].

Зміст

Передумови[ред. | ред. код]

Дозвіл на інтервенцію та його критика[ред. | ред. код]

30 вересня 2015 року Рада Федерації Росії дала згоду В. Путіну на використання Збройних сил Російської Федерації за кордонами країни, зокрема, в Сирії. В обґрунтуванні рішення йшлося про застосування російських військово-повітряних сил для надання підтримки сухопутним військам Башара Асада з повітря[25], відповідність «операції» нормам російського та міжнародного права. При цьому законність «операції» обумовлюється не нормами міжнародного права, а «проханням законного уряду» Сирії, хоча російська дипломатія визнає, що згідно з чинним Статутом ООН виключна компетенція в питаннях визначення існування загрози міжнародному миру і безпеки та усунення такої загрози покладена на Раду Безпеки ООН[26], а не на національні уряди.

Законність військового втручання ЗС Росії в Сирії та його відповідність нормам міжнародного права також обстоює офіційна влада Сирії[27][28].

При прийнятті рішення робився наголос на його відповідності «нормам міжнародного права». При цьому в офіційних заявах щодо рішення та початку інтервенції відсутні будь які прямі посилання на норми права, хоча Статут та Декларації ООН, чинні Принципи міжнародного права прямо визначають підстави використання збройних сил за межами національних територій, а також передбачають ефективні колективні заходи для запобігання та усунення загрози миру і придушення актів агресії[29]. Відповідно до цих принципів в Сирії проводиться міжнародна операція проти Ісламської держави, яка багатьма країнами визнана терористичною організацією[30][31].

Статті 2.4, 24, 25, 42 Статуту ООН, Декларація про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав визначають, що єдиною законною підставою для застосування сили за межами національних територій є рішення Ради Безпеки ООН[32][33][34]. Враховуючи, що рішення Ради Безпеки ООН щодо початку військової операції в Сирії так і не було прийняте (в тому числі через блокування Росією)[35][36][37], участь російських збройних сил в сирійському конфлікті є незаконною військовою інтервенцією, яка викликає осуд з боку окремих країн[38] та міжнародних організацій (НАТО[39] тощо).

Критика дій Росії ґрунтується на тому, що одночасно з «проведенням антитерористичної операції» проти Ісламської Держави, Росія, наносячи удари по мирному населенню[40] та переважно по силах сирійської опозиції[41], фактично бере участь в громадянській війні в Сирії та сприяє терористам[42], що суперечить принципам Міжнародного права. Міністр закордонних справ Великої Британії Філіп Хеммонд попередив Росію, що її військова інтервенція може мати наслідком кримінальну відповідальність за сприяння злочинам режиму Асада проти власного народу[43].

Історичний контекст та військова присутність[ред. | ред. код]

Участь ВМФ Росії у війні в Сирії. Інфографіка ІнформНапалм

В історичному контексті, Росія та Сирія мають спільні інтереси та близькі стосунки, оскільки Сирія є одним з найближчих близькосхідних союзників Росії. У 1956, під час Суецької кризи, Сирія почала закупівлі зброї в СРСР. Відтоді між СРСР, а з його розпадом — з Росією, склались тісні політичні та військові стосунки. На території Сирії були створені декілька радянських (згодом російських) військових баз, в тому числі:

Прихована участь у війні та спеціальні операції[ред. | ред. код]

Постачання зброї урядовим силам Асада[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Російський БТР-82А в Сирії (Syria, Latakia - Syrian Arab Army/National Defense Forces Some Battle Footage from Today).[48][49]

На початку вересня 2015 сирійське телебачення показало кадри, на яких у придушенні групи терористів бере участь новітній російський БТР-82А з бортовим номером 111. З цього приводу міністр іноземних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Росія «ніколи не приховувала свого військово-технічного співробітництва з Сирією» і крім техніки на території цієї країни працюють російські військові фахівці, які допомагають освоювати техніку[50]. Дещо пізніше в мережі інтернет також розійшовся ролик, на якому військові, що беруть участь в бойовому зіткненні, послуговуються російською мовою.

У січні 2014, напередодні конференції з вирішення кризи в Сирії, сирійські повстанці звинуватили Росію у збільшенні поставок озброєння режиму Башара Асада. Постачання зброї відбувалось десятками військово-транспортних літаків Ан-124, які, за даними повстанців, доставили бронемашини, прилади стеження, радари, радіоелектронне обладнання, ремонтні комплекти для вертольотів і різні боєприпаси, включаючи керовані авіаційні бомби. Ці повідомлення політикумом Росії ніяк не коментувались. Допомога режиму була надана під час проведення конференції в Женеві з припинення вогню для відкриття гуманітарних коридорів[51].

У червні 2015 року опозиційні до режиму Асада угрупування оприлюднили фотографії уламків російських БПЛА Орлан-10 та Елерон-3СВ[52]. Наприкінці вересня стали з'являтись повідомлення про спостереження із супутників розширення російської присутності в Сирії[53]. Представники МО США заявили про помічені перші польоти російських військових літаків над регіонами, що знаходяться під контролем опозиційних до режиму Асада сил[54].

Спричинення масової еміграції з Сирії[ред. | ред. код]

В середині вересня 2015 ЗМІ та блогери звернули увагу на зв'язок між активізацією Росії в Сирії, різким зростанням числа мігрантів з Сирії до Західної Європи та російською агресією проти України. При цьому у вересні 2015 Башар Асад запустив на державному сирійському телебаченні пропагандистську акцію із закликом до сирійців покидати батьківщину[55][56]. Глава МЗС Великої Британії Філіп Хеммонд заявив, що через втручання Росії в Сирії ситуацію стає більш складною: «Я думаю, ми повинні обговорювати це в рамках більш серйозної проблеми — імміграції, гуманітарної кризи в Сирії і необхідності перемоги над „Ісламською державою“»[57].

Співпраця з «Ісламською державою»[ред. | ред. код]

Видання Haberler з посиланням на турецьку агенцію Anadolu повідомляє: начальник генерального штабу Сирійської вільної армії генерал-майор Ахмед Халід Біррі заявив, що «Вільна сирійська армія» перехопила переговори росіян із ісламськими терористами. На думку генерала Біррі: «Передбачається, що на сході Хомса та інших районах країни розташовані другі у світі за величиною родовища газу. Таким чином, росіяни хочуть захистити їх у власних інтересах. Для нас є очевидним той факт, що „Ісламська держава“ є партнером режиму Башара Асада і діє синхронно з ним. Останні події вказують на те, що режим Асада і Росія купують нафту у „ІД“. Нещодавно були перехоплені переговори між бойовиками „ІД“ і російськими командирами, які керують атаками». «Росія співпрацює як з режимом, так і з „ІД“. Інакше кажучи, Росія не ставить собі за мету вести боротьбу з тероризмом», — наголосив генерал. На думку Біррі, Росія посилює атаки й нарощує сили у Сирії, щоб нейтралізувати вплив Туреччини.[58][59][60]

Підготовка інтервенції[ред. | ред. код]

Підготовка плацдарму для вторгнення[ред. | ред. код]

У вересні 2015 року у Міжнародному аеропорту імені Басіля Аль-Ассада були проведені підготовчі роботи для його переоснащення на базу для російської військової авіації. Було підготовлене сховище для боєприпасів поблизу селища Істамо в провінції Латакія, почалось завезення провіанту та спорядження. Також була розгорнута військова база поблизу селища Аль-Санобар[61]. Прихований характер операції забезпечували оголошені Росією з 15 вересня в регіоні від сирійського Тартуса до Кіпру військові навчання з бойовими пусками ракет, що дозволило оголосити зазначений район закритим для сторонніх кораблів та літаків[62].

Пропагандистська кампанія в Росії[ред. | ред. код]

Перед початком відкритої інтервенції в Росії була розгорнута кампанія щодо інформаційного забезпечення операції — від заяв про спорідненість доль Росії та Сирії до заяв про підтримку операції провідними державами.

Так, з заявами на підтримку військового вторгнення виступила Російська Православна церква[63].

25 вересня 2015 російські ЗМІ, з посиланням на Раду Федерації Росії, поширили інформацію про відправлення Китаєм в зону конфлікту військових кораблів[64][65]. 29 вересня з'явились повідомлення про те, що Китай підтримує наміри Росії щодо її боротьби з тероризмом в Сирії[66]. Ця інформація подавалась, в тому числі, в контексті формування Росією «антитерористичної коаліції». Як виявилось пізніше жодних кораблів до берегів Сирії Китай не відправляв і жодних намірів приєднатись до російської інтервенції не виказував.

4 грудня, після прес-конференції офіційного представника МЗС КНР, яка заявила, що китайська сторона розуміє і підтримує контртерористичні дії, які проводяться відповідно до норм міжнародного права і за згодою зацікавленого уряду та мають втілюватись згідно резолюцій по боротьбі з тероризмом Ради Безпеки ООН[67], російські ЗМІ повернулись до тези про ніби-то підтримку «операції» Китаєм[68].

Інтервенція[ред. | ред. код]

Офіційне оголошення[ред. | ред. код]

Екіпажі літаків російської авіагрупи в Сирії. Створено проектом Infographics (UA) на основі OSINT-інформації команд ІнформНапалм та Миротворець
Протест активістів міста Кафранбель, околиці якого зазнали бомбового удару вже на другий день інтервенції, проти оголошення їм РПЦ «священної війни»

30 вересня 2015 року Рада Федерації дала згоду Путіну на використання ЗС РФ закордоном, зокрема в Сирії. При цьому йшлося лише про застосування військово-повітряних сил для надання підтримки сухопутним військам Башара Ассада з повітря[25].

Того ж дня голова ОВЦО РПЦ Всеволод Чаплін повідомив про підтримку його закладом російського втручання в громадянську війну в Сирії, заявивши, при цьому, що війна проти тероризму є «священною»[69][70].

Аналіз інформації про перші дні російської військової операції показали, що основною мішенню для авіаційних ударів та майбутньої наземної наступальної операції є поміркована опозиція, а не ІДІЛ, як стверджує режим президента Путіна[71][72][73][74].

Бомбардування міста Тельбіса[ред. | ред. код]

Того ж дня пара Су-24 здійснила авіаційний удар по околицях міста Тельбіса в провінції Хомс. Від бомбардувань загинуло 27 мешканців, в тому числі 5 жінок та 6 дітей. Очікується, що кількість жертв може зрости, оскільки багато людей знаходяться під завалами[75]. Офіційне сирійське агентство новин САНА повідомило про спільні удари по об'єктах в районах Ар-Растан, Тельбіса, Аз-Зафаран, Ат-Тлюль Аль-Хомр, Айдун, Дейр Фуль та околицях Саламія[76][77].

Попри офіційні заяви Росії та Сирії про спрямованість повітряних бомбових ударів по ІДІЛ, вони відбулись в місцевостях, непідконтрольних цій організації. Натомість, повітряні удари були нанесені по районах, які знаходились переважно під контролем опозиційної до режиму Асада Вільної сирійської армії[78]. У відповідь на критику дій Росії з держав «антиасадівської коаліції» Голова Уряду Росії Дмитро Медведєв заявив, що Росія бомбить Сирію «задля безпеки власних громадян»[79].

Нез'ясоване бомбардування міста Пальміра[ред. | ред. код]

6 жовтня літаки Російської Федерації розпочали бомбардування сирійських міст Пальміра (захоплене IДIЛ) та Алеппо[80]. Міністерство оборони Росії заперечує причетність росіян до бомбардувань[81]. Після бомбардування Алеппо сирійці з Алеппо розтоптали російський прапор, про це повідомило опозиційне радіо «Free Syria»[82].

Наступ на півночі провінції Хама[ред. | ред. код]

Підготовка російських літаків в Сирії до вильотів
Наслідки російських авіаударів у провінція Ідліб. 21 жовтня 2015

7 жовтня кораблі Каспійської флотилії завдали удару крилатими ракетами по об'єктах на території Сирії з відстані 1500 км. За словами російських військових 4 ракетних кораблі здійснили 26 пусків крилатих ракет морського базування «Калібр»[83] по 11 цілях[84]. Пуски здійснені з ракетних кораблів «Дагестан», «Град Свіяжськ», «Великий Устюг» і «Угліч»[85]. Удар був нанесений для підтримки наступу військ Башара Асада в провінції Хама на центральному заході країни. CNN, згодом BBC повідомили, що з 26 випущених ракет щонайменше 4 впали на території Ірану[86][87]; про падіння і вибухів «непізнаних об'єктів» поруч з селищем недалеко від Текаб (іранська провінція Західний Азербайджан),[88] в подальшому ця інформація була вилучена, але лишилась в кеші Google[89]. Про падіння кількох ракет в Ірані також заявив Пентагон[90]. Офіційний Тегеран спростував цю інформацію та назвав повідомлення CNN «психологічною атакою на Росію»[91][92].

Того ж дня про-Ассадівські війська за підтримки російської авіації розпочали наступ в провінції Хама[93][94].

20 жовтня, після авіаудару російських сил, загинуло щонайменше 13 людей — бомби потрапили у польовий шпиталь в місті Сермін у провінції Ідліб, повідомило агентство Le Figaro[95].

12 листопада на півночі провінції Росія застосувала проти військ опозиції фосфорні боєприпаси[96].

В липні 2019-го в результаті 10 днів бомбардування силами уряду й союзників (в тому числі Росії) провінцій Ідліб та Хама загинуло не менше 103 цивільних, з них 26 дітей[97].

Бомбардування міста Дума[ред. | ред. код]

В результаті двох авіанальотів на центр міста Дума неподалік Дамаска на одній з головних вулиць у місті близько 10 загиблих. Майже всі жертви — діти і жінки[98].

Бомбардування міста Ар-Ракка[ред. | ред. код]

Вранці 17 листопада, після терактів в Парижі, в здійсненні яких підозрюють бойовиків ІД, Росія, отримавши підтримку Франції, нанесла ракетно-бомбовий удар по місту Ар-Ракка на півночі Сирії. Бомбардування здійснювали, в тому числі, стратегічні бомбардувальники Ту-160, Ту-95, Ту-22[99]. Цього ж дня стратегічна авіація була застосована також при нанесенні ракетних ударів по провінціях Алеппо та Ідліб. Ту-160 і Ту-95МС запустили 34 крилаті ракети різних модифікацій, зокрема Х-55/Х-555 та Х-101/Х-102[100]. Натомість Ту-22М3 здійснили традиційній бомбовий удар некерованими бомбами[101].

Участь сухопутних військ РФ[ред. | ред. код]

7 жовтня 2015 за інформацією НАТО Росія створила в Сирії сухопутний підрозділ, батальйон, який володіє ракетною артилерією і сучасними танками[102]/ 28 жовтня за інформацією Голови РНБО України Олександра Турчинова Росія почала використовувати в Сирії власні сухопутні війська[103]/. 23 листопада сирійські джерела повідомили, що сухопутні російські частини вперше взяли участь у військових діях проти противників режиму Башара Асада. Відповідно до публікації, піхота за підтримки танків Т-90, артилерії та штурмової авіації зайняла стратегічну висоту, розташовану між Латакією і Ідліб[104].

«Завершення операції»[ред. | ред. код]

14 березня 2016 року Президент РФ Путін оголосив поставлені перед військовими завдання виконаними і наказав вивести більшу частину військового контингенту з Сирії. Наступного дня, 15 березня, розпочалась передислокація російських бомбардувальників, а також перевезення військового устаткування до Росії. Проте, в Сирії залишаються військові бази в Тартусі та в Латакії та комплекси С-400 для їх захисту[105][106]. При цьому на момент проведення виборів до Держдуми Росії 18 вересня 2016 число російських військових, що проголосували у Сирії, було близько 4500, що в чотири рази більше, ніж на виборах президента Росії в 2012 і виборах до Держдуми 2011[107].

Бомбардування Алеппо[ред. | ред. код]

22 вересня 2016 в результаті ударів по місту Алеппо була пошкоджена насосна станція, яка постачає воду в райони, які контролюють повстанці. В результаті близько 2 млн населення лишились без питної води[108]. 23 вересня удари по місту були продовжені. За деякими даними російські та урядові сирійські війська застосовують запалювальні бомби[109].

На скликаному через це бомбування екстреному засіданні Ради безпеки ООН 25 вересня 2016 США звинуватили Росію у варварстві[110].

На цьому засіданні представник США в ООН Саманта Пауер заявила, що Росія та Сирія відповідальні за «спустошення, які залишились від культового близькосхідного міста». «Замість миру, Росія та Асад займаються війною. Замість постачання життєво необхідної допомоги сирійцям, Росія та Асад бомблять шпиталі», — заявила на засіданні пані Пауер.[110]

Бійня при Хішамі[ред. | ред. код]

Докладніше: Бій під Хішамом
Схематичне зображення «лінії розмежування» в день зіткнення.

Вночі з 7 на 8 лютого в районі сирійського міста Хішам поблизу Дайр-ез-Заура відбулось бойове зіткнення підтримуваних США Демократничних сил Сирії, сил спеціальних операцій США та регулярної американської армії з про-Ассадівськими бойовиками, в тому числі — найманцями зі складу підрозділів ПВК Вагнера. Про-Ассадівські бойовики за підтримки росіян намагалися взяти під контроль нафтопереробний завод та окремі нафтові родовища, які опинились на території, підконтрольній демократичним силам Сирії. В результаті відбулось бойове зіткнення, в якому колона бойовиків була знищена.

В рядах Демократичних сил Сирії знаходились американські коригувальники вогню, які наводили на цілі наземну артилерію, ударні БПЛА MQ-9 Reaper, винищувачі-бомбардувальники F-15E, стратегічні бомбардувальники B-52, ударні літаки AC-130 та вертольоти AH-64 Apache. Бійня тривала понад 3½ години[111].

Російська сторона спочатку заперечувала присутність своїх сил в колоні, але після початку зіткнення запросила перемир'я для евакуації тіл загиблих. Підрозділи США та демократичних сил Сирії у цьому зіткненні не зазнали жодних втрат. Втрати з боку російських підрозділів офіційно не оголошені, а масштаб бійні російська влада усіляко намагалась приховати. За даними американських військових в нападі брало участь близько 500 осіб, а внаслідок контрудару було вбито близько 100[112].

Після зіткнення російська сторона намагалась приховати факт загибелі російських громадян, але ЗМІ, блогери та активісти продовжували пошуки та публікували чутливу для росіян інформацію. З'явились свідчення родичів загиблих. Вдалося простежити участь знищених бойовиків у війні на українському Донбасі[113].

Серед вбитих у Хішамі можуть бути не тільки найманці, а й кадрові військовослужбовці. Адже після удару американської авіації і артилерії російське військове командування в Сирії попросило «режим тиші», щоб забрати поранених і загиблих. Як повідомляло агентство Bloomberg, поранених відвозили на лікування у військові шпиталі МО РФ у Санкт-Петербурзі та Москві. Російські спецслужби кинули всі сили, щоб не допустити витоку інформації. І навіть президент РФ Володимир Путін чомусь скасував частину своїх зустрічей і під приводом раптової хвороби зник з інформаційного поля[113].

20 лютого 2018 року російське МЗС визнало, що в Сирії загинуло кількадесят громадян Росії, але не військових[114].

12 квітня перше офіційне підтвердження інформації про масову загибель росіян в Сирії з боку США дав директор ЦРУ Майк Помпео. Він заявив про сотні вбитих росіян.[115]

« Декілька тижнів тому росіяни зустріли гідного супротивника. Сотні росіян було вбито »

За даними спільноти ІнформНапалм розробляв і координував разом зі своїм керівництвом з офіційного російського воєнного контингенту в Сирії провальну операцію начальник оперативного відділення ПВК «Вагнера» Сергій Борисович Кім[113].

На думку оглядачів польського Інституту східних досліджень ім. Марка Карія бійня під Дайр-ез-Зауром завдала нищівного удару по кремлівській пропаганді. Вона поставила під сумнів твердження про переможне (для Кремля) завершення війни в Сирії. Очевидно невірним виявилось твердження про те, що інтервенція спричинила незначні (і дедалі менші, через проголошене виведення військ) втрати. Стало зрозумілим і що у Росії відсутня військово-політична перевага в Сирії й тому Сполучені Штати не зобов'язані шукати політичного примирення і координувати військові дії[116].

Застосування злочинних методів ведення війни[ред. | ред. код]

Застосування заборонених видів зброї та спрямовані удари по цивільних об'єктах[ред. | ред. код]

12 листопада в сирійських ЗМІ з'явилась інформація про застосування Росією фосфорних бомб. На відео з місця бомбардування[117], видно, що бомби застосовувались в межах населеного пункту. Таке застосування заборонене міжнародними угодами (Протокол III до «Конвенції про конкретні види звичайної зброї[en]», 1980)[96].

В неділю 29 листопада 2015 року літаки Су-34 російських повітряно-космічних сил завдали бомбового удару по ринку в місті Аріха та деяких об'єктах на його околицях. Загинуло від 30 до понад 40 цивільних громадян[118][119][120].

Також російське міністерство оборони поширило відео, де, за словами його представників, показане «знищення нафтосховища в районі н. п. ес-Саура». Натомість, на відео чітко видно, що бомбовим ударом знищене сховище зерна, елеватор системи GSI[121].

На початку грудня 2015 року прем'єр-міністр Туреччини Ахмет Давутоглу звинуватив Росію у спробі провадження політики етнічних чисток на півночі Латакії проти місцевих туркоманів та опозиційно налаштованих до режиму Асада сирійських сунітів[122]. Дещо згодом в ЗМІ з'явились повідомлення про спричинену інтенсивними бомбовими ударами гуманітарну кризу на півночі Сирії: зруйновані дороги, знищені шпиталі, пекарні, цивільні помешкання[123]. Так, 20 жовтня 2015 року російські повітряно-космічні сили завдали удару по місту Сармін (провінція Ідліб), де знищили польовий шпиталь Сирійсько-американського медичного товариства. На той час це був дев'ятий випадок бомбардування шпиталів та інших медичних закладів. Російське міністерство оборони в спробі приховати скоєний злочин незграбно збрехало[124][125].

16 грудня німецьке видання «Bild» назвало Путіна одним із найбільших військових злочинців під час конфлікту у Сирії. Видання віднесло до військових злочинів Росії в Сирії бомбардування російською авіацією гуманітарних конвоїв та сирійсько-турецьких прикордонних переходів, що використовуються для транспортування їжі, води та ліків, а також склади з зерном, млини й пекарні. За даними ООН в провінції Ідліб починаючи з 27 листопада через російські удари по пекарнях без хлібу залишилися 200 тисяч людей[126][127].

Численні випадки застосування зброї невибіркової дії, касетних боєприпасів, некерованих бомб в містах також були задокументовані свідками подій, правозахисними організаціями «Міжнародна амністія» та «Г'юман Райтс Вотч». Було зафіксовано застосування касетних боєприпасів навіть по таборах біженців неподалік кордону з Туреччиною[128][125].

Акції залякування[ред. | ред. код]

В ході інтервенції російські збройні сили невиправдано застосовували оперативно-тактичні та стратегічні види зброї. Ці акції також є складовими глобального протистояння Росії і Заходу.

Створений в 1950-ті стратегічний бомбардувальник Ту-95 став символом Холодної війни, проте перше бойове застосування трапилось в 2015 р. під час Громадянської війни в Сирії

7 жовтня кораблі Каспійської флотилії завдали удару крилатими ракетами по об'єктах на території Сирії з відстані 1500 км. За словами російських військових 4 ракетних кораблі здійснили 26 пусків крилатих ракет морського базування «Калібр»[83] по 11 цілях[84]. Пуски здійснені з ракетних кораблів «Дагестан», «Град Свіяжськ», «Великий Устюг» і «Угліч»[85]. І хоча офіційно ці ракетні удари були здійснені на підтримку наступу військ Башара Асада в провінції Хама, реального військового сенсу робити це не було. Натомість, пуски ракет «Калібр-НК» мали показати всьому світові здатність вражати цілі на великій відстані (до зони ураження ракет Каспійської флотилії потрапляють майже весь Аравійський півострів, центральна Азія, тощо). Ця демонстрація сили була заявкою про паритет можливостей і відповіддю на американські ракети BGM-109 Tomahawk[129][130].

Демонстрація військової могутності продовжилась із застосуванням стратегічних бомбардувальників та стратегічних крилатих ракет. Вранці 17 листопада 2015 року 5 × Ту-160, 6 × Ту-95МС та 14 × Ту-22М3 завдали ракетно-бомбових ударів по цілях на території Сирії[101]. Ту-160 і Ту-95МС запустили 34 крилаті ракети різних модифікацій, зокрема Х-55/Х-555 та Х-101/Х-102[100]. Натомість Ту-22М3 здійснили традиційній бомбовий удар некерованими бомбами[101]. Літаки стартували і повернулись на територію Російської Федерації. Літаки Ту-22М3 за один виліт, що тривав 5 годин 20 хвилин, здолали відстань у 4510 км, а Ту-160 і Ту-95МС перебували в повітрі 8 годин 20 хвилин[131]. Ця операція стала бойовим хрещенням Ту-160 та Ту-95МС.

Демонстрація сили сягнула нового рівня 19 листопада, коли пара Ту-160 вилетівши з військової бази «Оленья» облетіла Європу та вранці наступного дня завдала удару крилатими ракетами з неба над Середземним морем по цілях в Сирії. Шлях до Середземного моря літаків пройшов через міжнародний повітряний простір, загальна довжина склала 13 тис. км[132][133].

Вже наступного дня, 20 листопада, із акваторії Каспійського моря кораблями Каспійської флотилії був завданий повторний удар залпом із 18 крилатих ракет «Калібр-НК» по 7 цілях в Сирії[134].

Збиття російського Су-24 турецькими ВПС 25 листопада 2015 року стало зручним приводом до наступного витка акції залякування: вже через добу після збиття Су-24, міністр оборони Росії Сергій Шойгу повідомив про розгортання комплексу С-400 «Тріумф» в Латакії[135][136]. Теоретично, встановлений на базі комплекс С-400 здатен вражати цілі над більшою частиною Сирії, півднем Туреччини, східною частиною Середземного моря, більшою частиною Ізраїля, британською авіабазою Акротирі на Кіпрі[137]. Також наказ на вихід в море з порту Тартус та знищення всіх цілей, що становитимуть загрозу отримав ракетний крейсер «Москва»[136].

8 грудня 2015 року крилаті ракети «Калібр-ПЛ» були запущені вже з підводного човна проекту 636.3 «Ростов-на-Дону» з акваторії Середземного моря. На додачу, продовжували завдаватись бомбові удари літаками Ту-22[138]. Також на заміну ракетному крейсеру «Москва» був направлений однотипний з ним крейсер «Варяг»[139].

15 листопада 2016 року міністерство оборони РФ оприлюднило відео, на якому було показано системи «Бастион-П», які запускали протичовнові ракети «Оникс» по наземних цілях на території Сирії. Тим самим, було підтверджено розгортання щонайменше двох систем берегової оборони К-300П Бастион-П а також здатність ракет П-800 «Оникс» вражати наземні цілі. Удари збіглися в часі з операцією із захоплення Алеппо, в якій було задіяно, серед іншого авіаносний крейсер «Адмірал Кузнєцов» а також фрегат проекту 11356 «Адмирал Григорович» (озброєний крилатими ракетами «Калибр-НК»). Один із комплексів «Бастион-П» було розгорнуто поруч з радаром раннього попередження П-14 за 30 км від міста Баніяс (координати: 35°09′57″ пн. ш. 36°15′44″ сх. д. / 35.165798° пн. ш. 36.262310° сх. д. / 35.165798; 36.262310)[140].

Пов'язані події[ред. | ред. код]

Російська інтервенція в Сирію та війна на сході України[ред. | ред. код]

Голова комітету Держдуми Росії з оборони адмірал Володимир Комоєдов не виключив, що у складі сирійських урядових військ може з'явитися російська добровольча бригада або батальйон з бійців, які брали участь у війні з Україною на Донбасі[141].

Вторгнення літаків Росії в повітряний простір Туреччини[ред. | ред. код]

3 жовтня 2015 року на півдні провінції Хатай російській військовий літак порушив повітряний простір Туреччини та після перехоплення двома F-16 ВПС Туреччини повернувся до повітряного простору Сирії. Через інцидент був викликаний до МЗС Туреччини посол Росії. Крім того, міністр закордонних справ Туреччини Ферідун Сінірлиоглу обговорив інцидент з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим[142]. З приводу порушення повітряного простору однієї з країн-членів альянсу було проведене надзвичайне засідання ради НАТО[143].

Державний секретар США Джон Керрі висловив стурбованість у зв'язку з інцидентом, та зазначив, що «це саме та ситуація, коли Туреччина могла би відповісти … і це могло би призвести до того, що літак би збили»[144].

4 жовтня 2015 стався наступний інцидент в повітряному просторі Туреччини: пара турецьких винищувачів F-16 була переслідувана винищувачем МіГ-29 протягом 5 хвилин і 40 секунд[145]. Згодом Туреччина заявила, що в цьому випадку також сталось порушення повітряного простору[146].

З огляду на ці події Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пригрозив Росії розривом дружніх відносин[147].

16 листопада 2015 року турецькими винищувачами був збитий безпілотний літальний апарат російського виробництва, що порушив повітряний простір країни. Російська влада заперечила приналежність БПЛА. Прем'єр-міністр Туреччини Ахмет Давутоглу заявив, що «ця подія … показала, що Туреччина має і засоби, і політичну волю покласти край цим порушенням повітряного простору»[148]. Також він додав: «Ми вчора збили безпілотник. Якби це був літак, ми би діяли точно так само. Наші правила гри відомі. Хто б не порушував наші кордони, він отримає необхідну відсіч»[149].

Су-24М російської авіагрупи в Сирії виконує приземлення на авіабазі «Хмеймім»

24 листопада 2015 турецький винищувач F-16 збив після численних попереджень російський Су-24, ймовірно ракетою AIM-9 Sidewinder[150], неподалік кордону з Сирією[151]. Пілотам вдалось катапультуватись, проте один пілот був вбитий пострілами з землі під час спуску на парашутах[152]. Через цей інцидент НАТО скликало позачергове засідання[153]. Згодом в ЗМІ з'явилась інформація, що сирійським повстанцям вдалось пострілом з BGM-71 TOW знищити російський вертоліт Мі-8, що приземлився під час виконання пошуково-рятувальних робіт на місці падіння Су-24[154].

Російське міністерство оборони підтвердило загибель одного з пілотів Су-24, штурман був врятований та повернутий на базу. Також була підтверджена втрата одного Мі-8 під час пошуково-рятувальної операції, при цьому загинув один морський піхотинець[155].

Після певної перерви, в суботу, 30 січня 2016 року російський Су-34 попри численні попередження вторгся до повітряного простору Туреччини. Російська сторона назвала повідомлення про цей інцидент «чистою пропагандою». Натомість порушення кордону було підтверджено НАТО[156].

Військові втрати Росії[ред. | ред. код]

24 листопада Турецькі ВПС збили російський бомбардувальник Су-24, пілот загинув, штурман був врятований[151]. Під час пошуково-рятувальної операції був підбитий, а потім знищений вертоліт Мі-8, загинув один морський піхотинець[155].

На початку лютого російське Міністерство оборони підтвердило загибель 1 лютого 2016 року російського офіцера, військового радника. За офіційною інформацією, він загинув внаслідок мінометного обстрілу з боку ІД. Всі подальші відомості про його особу та обставини загибелі були оголошені таємницею[157].

12 квітня 2016 року під час виконання бойового завдання неподалік міста Хомс розбився гелікоптер Мі-28Н, обидва члени екіпажу загинули[158].

14 травня 2016 року внаслідок артилерійського удару по авіабазі Т4 (неподалік села Тіас) ІДІЛ було знищено 4 гелікоптера Мі-24П[159].

9 липня 2016 року був збитий російський Мі-35М. Обидва члени екіпажу загинули на місці. Серед загиблих був Ряфагать Хабібулін — полковник, командир 55-го окремого полку армійської авіації з Кореновська Краснодарского краю, учасник російського вторгнення до Грузії у серпні 2008 року. Російське Міністерство оборони спочатку заявило, що був збитий сирійський Мі-25, але згодом визнало втрату свого гелікоптера начебто від випущеної бойовиками ІДІЛ протитанкової ракети BGM-71 TOW. Проте, за неофіційними даними гелікоптер міг бути втрачений внаслідок дружнього вогню[160][161].

1 серпня 2016 року в провінції Ідліб був збитий Мі-8АМТШ «Термінатор» (бортовий номер 212 жовтий/реєстрації RF-95585), 5 людей загинули (3 члени екіпажу та 2 пасажири). За офіційними даними гелікоптер повертався з міста Алеппо до авіабази «Хмеймім»[162][163].

13 листопада 2016 року в Середземному морі в ході тренувальних польотів при заході на посадку на авіаносний крейсер «Адмірал Кузнєцов» зазнав аварії палубний винищувач МіГ-29К. Пілот катапультувався, його здоров'ю нічого не загрожувало. Аварія сталася через технічну несправність[164].

3 грудня 2016 року при заході на посадку на «Адмірал Кузнєцов» був втрачений Су-33 — літак слизнув в море після невдалого зачеплення за канат аерофінішера. Пілот катапультувався, його життю нічого не загрожує[165].

На початку грудня стало відомо про загибель декількох російських військовослужбовців в Сирії (точна дата та обставини смерті офіційно не названі). Перший — Руслан Галіцький, командир 5-ї окремої танкової бригади (Улан-Уде, Республіка Бурятія). Підрозділи цієї бригади були неодноразово помічені серед російських підрозділів вторгнення на сході України. Серед іншого, були помічені в боях за Дебальцеве[166][167]. Другий — командир батальйону 56-ї ОДШБ (Камишин, Волгоградська область) Санал Санчиров. Всього станом на 19 грудня була офіційно підтверджена загибель 23 російських військовослужбовців[168]. Підрозділи цієї бригади були раніше помічені на території України[169].

10 жовтня 2017 року при здійсненні розгону на зліт з аеродрому авіабази «Хмеймім» для виконання бойового завдання викотився за межі злітно-посадкової смуги і розбився літак Су-24. Екіпаж літака (2 чоловіки) не встиг катапультуватися і загинув[170].

31 грудня в Сирії розбився бойовий гелікоптер Мі-24, двоє членів екіпажу загинули. Тільки 3 січня 2018 року, після розголосу в соціальних мережах і засобах масової інформації, Міністерство оборони РФ визнало факт катастрофи, але зі значними розбіжностями в деталях інциденту[171].

Того ж дня, 31 грудня 2017 року, в результаті мінометної (за іншими даними — ракетної) атаки російської авіабази «Хмеймім» було знищено 7 літаків: 4 фронтові бомбардувальники Су-24, 2 багатоцільові винищувачі Су-35С і один військово-транспортний літак Ан-72. Також був знищений склад боєприпасів. Поранення могли отримати більш десяти військовослужбовців[172]. 4 січня Міністерство оборони РФ змушене було визнати факт мінометного обстрілу, але заявило про смерть двох російських військовослужбовців, і заперечило інформацію про знищення літаків ПКС Росії[171].

3 лютого 2018 року в небі над провінцією Ідліб був збитий російський Су-25 бойовиками з угрупуванням «Хайат Тахрір аш-Шам» з ПЗРК. Пілот, Роман Філіпов, останнє відоме місце військової служби якого 18-й штурмовий аерополк (Чернігівка, Приморський край) катапультувався та був вбитий вже на землі. 5 лютого місто Серакаб, неподалік якого був збитий російський літак, було атаковане із застосуванням хлору[173][174][175].

6 березня 2018 року при заході на посадку на авіабазу «Хмеймім» (за 500 м до посадкової смуги) розбився російський Ан-26. Загинули всі 39 осіб, що перебували на борту (спочатку була названа цифра в 32 загиблих)[176]. Наземні спостерігачі жодних ознак атаки не помітили, серед названих версій події були названі технічні несправності[177]. Всі загиблі були російськими кадровими військовими. Серед пасажирів літака було 26 офіцерів та генерал-майор Володимир Єремеєв (рос. Владимир Еремеев)[178].

3 травня 2018 року після зльоту з авіабази «Хмеймім» неподалік міста Джебла (приблизно за 3 км від узбережжя[179]) у Середземне море впав винищувач Су-30СМ, обидва пілоти загинули. Вогневого впливу на літак зафіксовано не було, то ж основною версією є технічна несправність або потрапляння птаха у двигун[180].

7 травня 2018 року під час планового польоту на сході Сирії розбився Ка-52 ВКС Росії, обидва пілоти загинули. За офіційними даними гелікоптер розбився через технічну несправність, за неофіційними — збитий з ПЗРК[181].

27 травня 2018 року загинуло 4 російських військових. За свідченням Міноборони РФ, мобільні групи ІДІЛ вночі атакували артилерійську батарею урядових військ у провінції Дейр-ез-Зор.[182]

17 вересня 2018 року при заході на посадку на авіабазі «Хмеймім» сирійським С-200 внаслідок «дружнього вогню» був збитий російський літак радіоелектронної розвідки Іл-20. Всі 15 членів екіпажу загинули[183]. Місце падіння літака розташоване за 27 км на захід від населеного пункту Баніяс[184].

Результати та наслідки[ред. | ред. код]

За місяць проведення «операції», в ході якої було нанесено сотні повітряних ударів по опозиційним до Асада силах, Росії так і не вдалося досягти помітних стратегічних або навіть тактичних змін на користь підтримуваних про-асадівських сил, а на окремих напрямках урядовим військам навіть довелось відступити: 1 листопада бойовики ІД відвоювали у армії Сирії місто Махін в провінції Хомс, але вже 23 листопада сирійська армія відновила над ним контроль[185][186].

За офіційними даним російського міністерства оборони, за місяць операції російські літаки здійснили 1391 бойовий виліт та знищили 1623 об'єктів супротивника. За три тижня активних бойових дій режиму Асада вдалось відновити контроль над 50 «великими» населеними пунктами та близько 350 км² території[187]. На 17 листопада урядові війська та Хезболла в операції на південь від Алеппо загалом повернули 408 км²[188] (для порівняння: в серпні 2015 режим контролював 29 797 км² території країни[189]).

Від початку інтервенції Росії в Сирію 29 вересня і до 16 листопада 2015 року парамілітарні шиїтські організації, КВІР та лояльні режиму військові підрозділи за підтримки російських повітряно-космічних сил змогли відбити 120 км² сирійської території: отримавши контроль над близько 240 км², в основному на південь від Алеппо та розблокувавши Квейріс, режим втратив близько 120 км² в провінції Хама та втратив контроль за важливою трасою М5, що сполучає Дамаск з Хомсом. Таким чином, контрольована територія збільшилась на 0,4 %[190].

9 грудня 2015 року режиму Асада вдалось встановити контроль над Хомсом — неформальною «столицею» повстання. Після трирічної облоги та бомбардувань, що значно посилились завдяки російській інтервенції, озброєна опозиція була вимушена полишити останній контрольований нею район аль-Ваїр (аль-Ваар)[191][192].

Станом на 11 січня 2016 року контрольована режимом Ассада територія зросла на 1,3 % від початку російської інтервенції. В цілому, завдяки російському втручанню, Володимир Путін спромігся стабілізувати режим Башара Ассада і врятувати його від неминучої поразки від повстанців. Ініціатива знову опинилась в руках режиму Ассада, вдалось стабілізувати лінію фронту на важливих напрямках а загонам сирійської армії поліпшити взаємодію з підрозділами російських повітряно-космічних сил і Хізбалла[193].

Контрольована режимом територія збільшилась за рахунок повстанців (590 км² відбито, 205 км² втрачено), а в боях з ІД було втрачено 5 км² (205 км² відбито і 210 км² втрачено)[193].

Для порівняння: за перші 8 місяців 2015 року режим втратив 18 % території та перебував на межі втрати Алеппо і решти важливих для самозбереження територій[193]. Натомість на початку лютого режиму вдалось впритул наблизитись до повного оточення Алеппо, і під загрозою втратити місто опинилась вже опозиція[194]. А наприкінці січня режиму завдяки повітряній підтримці російських сил, Хізбалла, та інших союзників, вдалось встановити контроль над містом Шейх Маскін. Таким чином, були перерізані шляхи сполучення опозиційних сил та посилений контроль за провінцією Дара[195].

Наслідки інтервенції Росії в Сирію деякі аналітики прирівнюють до наслідків для СРСР інтервенції в Афганістан[196].

Випробування нових озброєнь[ред. | ред. код]

За словами міністра оборони РФ Сергія Шойгу, російські збройні сили випробували в бойових умовах війни в Сирії понад 160 нових видів зброї та військової техніки. За даними «Валдайського клубу» серед випробуваних видів озброєнь були:[197]

  • крилаті ракети «Калібр»
  • останні моделі коригованих авіабомб КАБ-500
  • ракети з лазерним наведенням Х-29Л
  • коригований артилерійський боєприпас калібру 152 мм «Краснополь»
  • масштабне використання БПЛА в бойових умовах (слід зазначити, що ЗС РФ до того масштабно використовували БПЛА у Війні на сході України)
  • пуски крилатих ракет з малих ракетних кораблів проекту 21631 «Буян-М» з Каспійського моря по об'єктах в Сирії
  • перші бойові пуски крилатих ракет з підводних човнів проекту 636.6 «Ростов-на-Дону»
  • пуски крилатих ракет Х-101 з надзвукових бомбардувальників Ту-160
  • випробування в бойових умовах багатоцільового винищувача-бомбардувальника Су-34 та важкого винищувача Су-30
  • використання системи берегової оборони «Бастіон» проти наземних цілей
  • розгортання ЗРК С-400
  • використання важкої вогнеметної системи «Солнцепек»
  • використання БТР-82А1 (подібні моделі були помічені до того у Війні на сході України)
  • використання артилерійських радарів
  • розгортання системи РЕБ «Красуха-4»
  • випробування нових систем радіоелектронної розвідки та боротьби на борту спеціалізованих літаків Іл-20
  • також випробування в бойових умовах іншої бронетехніки та видів озброєнь (зокрема, снайперських гвинтівок МС-116М).

Реакція[ред. | ред. код]

Реакція антиасадівської коаліції[ред. | ред. код]

3 жовтня, після серії ударів, нанесених російськими збройними силами по опозиційним до Асада силам, Туреччина, Велика Британія, Франція, Німеччина, Катар, Саудівська Аравія і США закликали Росію негайно припинити напади на опозиційні групи в Сирії, які вони підтримують і попередили, що такі напади тільки розпалять радикалізм і екстремізм[198]. Президент США Барак Обама зазначив, що нанесення Росією ударів по силах поміркованої до Асада опозиції лише підсилює ІДІЛ[199].

Реакція Росії[ред. | ред. код]

Керівництво Росії відкидає звинувачення в тому, що Росія є однією зі сторін у громадянській війні в Сирії, натомість звинувачує інші країни в пособництві повстанцям.

Реакція Ірану[ред. | ред. код]

Іран підтримує військову операцію Росії в Сирії та надає допомогу офіційному сирійському керівництву.[200] За повідомленнями західних ЗМІ, Іран грає важливу роль у забезпеченні сухопутної фази операції разом з військами сирійського президента Башара аль-Асада[201], а Росія забезпечує морську та повітряну підтримку[202]. Між військовими керівництвами Ірану та Росії відбуваються зустрічі у Москві та Тегерані[203]. Також Іран надав повітряний коридор для Російської авіації та крилатих ракет в обхід Туреччини[204].

Реакція Китаю[ред. | ред. код]

Війна в Сирії та військове втручання Росії в цю війну викликають серйозне занепокоєння Китаю, оскільки збільшують ризики для китайського капіталу в регіоні[205]. 1 жовтня, в день початку російської інтервенції, Китай заявив про необхідність вирішення сирійської проблеми політичними заходами на основі норм міжнародного права[206]. Ця заява призупинила російську кампанію про ніби-то підтримку Китаєм російського військового вторгнення.

4 грудня 2015 офіційний представник МЗС КНР Хуа Чуньiн підтвердила позицію Китаю, що боротьба з тероризмом має відбуватись відповідно до норм міжнародного права і за згодою зацікавленого уряду, відповідно до резолюцій по боротьбі з тероризмом Ради Безпеки ООН і за провідної ролі ООН[207].

Реакція окремих політиків[ред. | ред. код]

Всупереч офіційній позиції власних урядів ряд високопосадовців та політиків виступили на підтримку російської інтервенції в Сирію:

  • Німеччина Зіґмар Ґабріель, віце-канцлер, міністр економіки та енергетики в третьому уряді Анґели Меркель виступив за скасування санкцій проти Росії з огляду на «важливу роль, яку відіграє Росія в громадянській війні в Сирії». При чому, його заклик можна зрозуміти так, що санкції слід скасувати навіть якщо Росія порушуватиме Мінські угоди. Поліпшення відносин з Кремлем він запропонував розпочати зі спорудження другої черги газогону «Північний потік»[208][209].
  • Німеччина Горст Зеєгофер, прем'єр-міністр Баварії, голова ХДС, в грудні 2015 року заявив, що вже настав час переглянути санкції проти Росії та відновити «нормальну атмосферу для перемовин». На його думку, до важливих тем перемовин належить «міграційна криза та усунення причин її виникнення, безпекова ситуація в багатьох регіонах світу та, природно, зв'язок між Україною та санкціями». Також він додав, що «не має ніякого сумніву, що [допомога] Росії необхідна, аби розв'язати численні кризи по всьому світу» (в тому числі, в Сирії)[210][211][212].
  • Велика Британія Борис Джонсон, мер Лондона, закликав західний світ співпрацювати з Путіним в Сирії з метою «боротьби проти ІДІЛ»[213].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В Генштабе рассказали о подробностях операции РФ в Сирии - о 600 вылетах и причинах ударов с Каспия
  2. Russian Cruise Missiles Help Syrians Go on the Offensive
  3. Russia turns to backwater navy for Syria missile strikes
  4. Russia Said to Redeploy Special-Ops Forces From Ukraine to Syria
  5. Russian soldiers geolocated by photos in multiple Syria locations, bloggers say
  6. а б 4 Russian warships launch 26 missiles against ISIS from Caspian Sea
  7. Rosyjskie rakiety manewrujące uderzyły w IS. Wystrzelone z okrętu podwodnego. Архів оригіналу за 20 листопад 2015. Процитовано 19 листопад 2015. 
  8. Putin orders Russian missile cruiser to cooperate with French military operations in Syria ‘as allies’
  9. а б в Russia Pounds ISIS With Biggest Bomber Raid in Decades
  10. Six Russian Su-34 Fullback bomber have just arrived in Syria
  11. This is the airpower Russia has in Syria
  12. Russian Fighter Aircraft Arrive in Syria
  13. Russian Fighter Aircraft Arrive in Syria. Архів оригіналу за 15 жовтень 2015. Процитовано 19 листопад 2015. 
  14. Russia Expands Fleet in Syria With Jets That Can Attack Targets on Ground
  15. Главком ВКС РФ признал: в Сирию были переброшены зенитные ракетные системы
  16. Список погибших россиян с начала кампании ВКС в Сирии RBC
  17. Russian Su-24 attack aircraft crashes during takeoff in Syria, crew killed – MoD
  18. "Russian Military Transport Plane Crashes in Syria, Killing 39". CNN. Retrieved 12 March 2018.
  19. Trenches, tactics help rebels survive Syria onslaught
  20. Iran: 57 IRGC forces have been killed in Syria so far
  21. Russian jets in Syrian skies (англ.)
  22. Россия начала наносить авиаудары в Сирии
  23. Радіо Свобода: Наземная операция, которой нет (рос.) 9.11.2015
  24. У Ярославського анонсували нові регулярні авіарейси з Харкова в Київ і Львів. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-07-26. 
  25. а б Рада Федерації дозволила Путіну ввести війська до Сирії. УкрІнформ. 30 вересня 2015. Архів оригіналу за 1 жовтень 2015. Процитовано 30 вересень 2015. 
  26. ПОСОЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ В НОРВЕГИИ // «ОДНОСТОРОННИЕ САНКЦИИ» И МЕЖДУНАРОДНОЕ ПРАВО (рос.)
  27. Putin: Russia's operations in Syria comply with UN Charter & international law
  28. Syria's ambassador to Russia urges all countries to join Syria and Russia against terrorism
  29. Глобальная контртеррористическая стратегия ООН
  30. EU Terrorist Listing
  31. US should launch targeted military strikes on 'terrorist army' Isis, says General David Petraeus
  32. Статут Організації Об'єднаних Націй
  33. Устав Организации Объединённых Наций и Устав Международного Суда (рос.)
  34. Декларация о недопустимости интервенции и вмешательства во внутренние дела государств
  35. Австрия готова отправить миротворцев в Сирию в случае решения СБ ООН (рос.)
  36. UN security council is failing Syria, Ban Ki-moon admits (англ.)
  37. Ввод войск в Украину: что говорят история и право? Артём Кречетников(рос.)
  38. Кэмерон назвал российскую кампанию в Сирии «ужасной ошибкой»
  39. NATO says Russian ground troops in Syria, Turkey's airspace violated again // CNN
  40. Очевидцы об ударах российской авиации в Сирии: они бомбили мирных жителей // УНІАН
  41. Россия активизировала военные действия в Сирии
  42. Обама: российские авиаудары в Сирии помогают ИГ (рос.)
  43. Russia may share criminal responsibility for Assad's use of barrel bombs, UK says // The Guardian (англ.)
  44. Oryx (6 жовтня 2014). Captured Russian Spy Facility Reveals the Extent of Russian Aid to the Assad Regime. Bellingcat. 
  45. James Miller (7 жовтня 2014). Russian Military Intelligence Coordinating Syrian-Iranian Attacks on Rebels, Spying on Israel. The Interpreter Magazine. 
  46. Polmar, Norman (1991). The Naval Institute Guide to the Soviet Navy. Naval Institute Press. с. 40. ISBN 0870212419. 
  47. Tatum, Dale C. (2002). Who Influenced Whom?: Lessons from the Cold War. University Press of America. с. 26. ISBN 0761824448. 
  48. Почему мы узнали о российском БТР-82А в Сирии, Главком, 08.09.2015
  49. Российские военные в Сирии — не выдумка, 2015-09-06
  50. Какое оружие Россия поставляет Сирии (рос.)
  51. Российские поставки в Сирию: техника или оружие? (рос.)
  52. From the Ukraine to Syria, Russian Orlan-10 and Eleron-3SV drones in Syria's skies. Oryx Blog. 21 липня 2015. 
  53. Pentagon: Russian Drones, Pilots Scouting Targets in Syria. The Daily Beast. 24 вересня 2015. 
  54. Phil Stewart (22 вересня 2015). Russia starts Syria drone surveillance missions: U.S. officials. Reuters. 
  55. Is Russia helping Assad to send the refugees to Germany? (англ.)
  56. «Хитрецы» Асад и Путин (рос.)
  57. Кризис в Сирии усугубляется из-за участия России, — глава МИД Великобритании Хаммонд (рос.)
  58. СИРІЙСЬКІ ПОВСТАНЦІ ОФІЦІЙНО ЗВИНУВАТИЛИ РОСІЮ У СПІВПРАЦІ З «ІСЛАМСЬКОЮ ДЕРЖАВОЮ»
  59. Уряд Асада закуповує у бойовиків ІД нафту майже на $ 40 млн щомісяця — Мінфін США
  60. Ердоган покаже докази, що Росія купує нафту в «ІД»
  61. Thomas Gibbons-Neff (22 вересня 2015). These new satellite images show how Russia is expanding its military presence in Syria. Washington Post. 
  62. Російська «гречана база» в Середземномор'ї. Архів оригіналу за 14 жовтень 2015. Процитовано 7 жовтень 2015. 
  63. Патриарх Кирилл: Военное участие России в Сирии должно принести долгожданный мир (рос.)
  64. Китай отправил военные корабли к берегам Сирии (рос.)
  65. СМИ: Китайский флот выдвинулся к берегам Сирии (рос.)
  66. МИД КНР: Китай поддерживает шаги России по борьбе с терроризмом в Сирии Архівовано 8 грудень 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  67. Foreign Ministry Spokesperson Hua Chunying's Regular Press Conference on December 4, 2015
  68. China Supports Russia in Creating United Anti-Terrorist Front (англ.)
  69. Решение России использовать ВВС в Сирии соответствует особой роли РФ на Ближнем Востоке, заявляют в Церкви. Інтерфакс. 30 вересня 2015. 
  70. Православный джихад: РПЦ благословила Россию на "священную войну" в Сирии. Обозреватель. 30 вересня 2015. 
  71. Putin in Syria: Reports Of Dozens Of Russian Airstrikes, Targeting Opposition-Held Settlements. The Interpreter. 1 жовтня 2015. 
  72. Михайло Кузнєцов (6 жовтня 2015). Су-24 наносит бомбовый удар по оппозиции в районе Abu al-Duhur. ІнформНапалм. 
  73. Initial Findings of the Crowdsourced Geolocation and Analysis of Russian MoD Airstrike Videos from Syria. Bellingcat. 6 жовтня 2015. 
  74. Ігор Сутягін (2 жовтня 2015). Russia's War Plan in Syria. RUSI. Архів оригіналу за 7 жовтень 2015. Процитовано 6 жовтень 2015. 
  75. Росія нанесла перші авіаудари в Сирії. Не по ІДІЛ. ЮА1 Медіа. 30 вересня 2015. 
  76. В рамках сирийско-российских договоренностей по борьбе с международным терроризмом и ликвидации ИГИЛ ВВС РФ во взаимодействии с военно-воздушной авиацией САР нанесли точные удары по позициям боевиков ИГИЛ в районах Ар-Растан, Тельбиса, Аз-Зафаран, Ат-Тлюль Аль-Хомр, Айдун, Дейр Фуль и окрестностях Саламия. SANA. 30 вересня 2015. 
  77. Перший авіаудар Росії у Сирії: 36 загиблих серед мирних жителів(англ.)
  78. Putin in Syria: Russian Airstrikes Begin, But ISIS Is Not Primary Target. The Interpreter Magazine. 30 вересня 2015. 
  79. РФ бомбить Сирію для захисту власних громадян, — Медведєв
  80. Russian jets hit Islamic State targets in Palmyra, Aleppo // Reuters(англ.)
  81. Минобороны РФ ответило на нападки Запада: Пальмиру не бомбили
  82. Світлини з допису Radio Free Syria
  83. а б Дальність польоту цих ракет є значно меншою, ніж відстань від Каспію до Сирії
  84. а б Шойгу: четыре российских корабля провели 26 пусков ракет по ИГ в Сирии. РИА Новости. 7 жовтня 2015. 
  85. а б Начальник Главного оперативного управления Генштаба ВС РФ Андрей Картаполов рассказал о результатах применения крылатых ракет по боевикам в Сирии. Минобороны России. 7 жовтня 2015. 
  86. At least four Russian cruise missiles heading for Syria crash landed in IRAN, say U.S. officials (англ.)
  87. First on CNN: U.S. officials say Russian missiles heading for Syria landed in Iran (англ.)
  88. Слід російських ракет: іранські ЗМІ опублікували фото наслідків вибуху "невідомого об'єкта". Процитовано 2016-09-13. 
  89. Кеш Google для http://takhtnews.mihanblog.com/post/3660. Архів оригіналу за 10 жовтень 2015. Процитовано 10 жовтень 2015. 
  90. Pentagon: Some Russian cruise missiles crashed in Iran
  91. URGENT: Iran Rejects Russian Missile Crash (англ.)
  92. اصابت چند موشک روسی به مواضع داعش درخاک ایران تکذیب شد. Архів оригіналу за 15 жовтень 2015. Процитовано 9 жовтень 2015. 
  93. Спецкорр «КП»: Сирийская армия начала наступление в провинции Хама. Комсомольская Правда. 7 жовтня 2015. 
  94. Артем Филипенок (7 жовтня 2015). Сирийская армия перешла в наступление при поддержке российской авиации. РБК. 
  95. Росія завдала удару по польовому госпіталю в Сирії
  96. а б Сирийские СМИ и журналисты сообщили о применении фосфорных бомб Россией в Сирии
  97. Унаслідок авіаударів РФ і уряду Сирії загинули понад 100 людей. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-07-26. 
  98. Опубликованы фото и видео последствий авиаудара России по жилым кварталам в Сирии (рос.)
  99. Ответный огонь по Ракке (рос.)
  100. а б Російська авіація застосувала в Сирії нову крилату ракету - ЗМІ. Дзеркало Тижня. 17 листопада 2015. 
  101. а б в David Cenciotti (17 листопада 2015). Russian MoD video shows Tu-160, Tu-95 and Tu-22 bombers (with Su-27 escort) bomb ISIS in Syria. The Avionist. 
  102. NATO Details Russia's Syria Buildup (англ.)
  103. Російська армія бере участь у сухопутних боях в Сирії — Турчинов
  104. «Аль-Раи»: российская армия начала наземную операцию в Сирии (рос.)
  105. У Путіна назвали офіційну причину виведення військ із Сирії. Укрінформ. 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016. 
  106. Росія залишає в Сирії ракети С-400 — Новини Укрінформ. Укрінформ. 15 березня 2016. Процитовано 15 березня 2016. 
  107. ЦИК рассекретил количество голосовавших в Сирии россиян (рос.)
  108. Алеппо після бомбардування залишився без води — ООН
  109. Опозиція показала наслідки «бомбардування Алеппо»
  110. а б США звинуватили Росію у варварстві в Алеппо - BBC Україна. 25 вересня 2016. Процитовано 2016. 
  111. LIEUTENANT GENERAL JEFFREY HARRIGIAN (2018-02-13). Department Of Defense Press Briefing by Lieutenant General Harrigian via teleconference from Al Udeid Airbase, Qatar. U.S. Department of Defense. 
  112. #PutinAtWar: The Final Ride of the Valkyries. DFRLab. 2018-02-16. 
  113. а б в Провальну операцію РФ у Хішамі планував начальник оперативного відділу ПВК «Вагнера» Сергій Кім. ІнформНапалм. 2018-02-19. 
  114. Dozens of Russian casualties in Syria battle, Russian ministry says. BBC News. 2018-02-20. 
  115. Директор ЦРУ вперше офіційно підтвердив загибель сотень росіян у Сирії
  116. Marek Menkiszak, Krzysztof Strachota, Piotr Żochowski (2018-02-19). Russian losses near Deir ez-Zor – a problem for the Kremlin. Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia. 
  117. الطائرات الروسية تستخدم قنابل فوسفور محرمة دوليا في قصف المدنيين بريف ادلب // YouTube
  118. Russia blamed for deadly air strike in Syria's Idlib. Al Jazeera. 30 листопада 2015. 
  119. Suleiman Al-Khalidi (29 листопада 2015). Russian air strikes kill at least 30 in stepped up raids in northwest Syria. Reuters. 
  120. Flora Drury (29 листопада 2015). 'At least 40' killed after Russian airstrike hits popular marketplace in Syrian town controlled by rebels. Daily Mail. 
  121. Очередная ложь российского генштаба в ролике ни о чем. Інформнапалм. 4 грудня 2015. 
  122. Writing by David Dolan and Daren Butler; Editing by Gareth Jones (9 грудня 2015). Turkish PM accuses Russia of 'ethnic cleansing' in Syria. Reuters. 
  123. Liz Sly (14 грудня 2015). Russian airstrikes force a halt to aid in Syria, triggering a new crisis. Middle East. Beirut: Washington Post. 
  124. Nathan Patin (November 4, 2015). Fact-Checking Russia’s Claim that It Didn’t Bomb a Hospital in Syria. Bellingcat. 
  125. а б Syria: Russia’s shameful failure to acknowledge civilian killings. Amnesty International. 23 December 2015. 
    див. також пов'язану з цим прес-релізом доповідь: Syria: ‘Civilian objects were not damaged’: Russia’s statements on its attacks in Syria unmasked. MDE 24/3113/2015. Amnesty International. 23 December 2015. 
  126. Bild oписав військові злочини Путіна в Сирії
  127. Bomben auf Hilfslieferungen und Krankenhäuser. Putins Kriegsverbrechen. Bild. 15.12.2015. 
  128. Russia/Syria: Extensive Recent Use of Cluster Munitions. Human Rights Watch. December 20, 2015. 
  129. Артем Кречетников (8 жовтня 2015). Каспийским "Калибром" по Сирии: зачем это было надо?. Русская служба Би-Би-Си. 
  130. Евгений Салтыков (7 жовтня 2015). Демонстрация возможностей: чем и из чего Россия ударила по ИГИЛ с Каспийского моря. Vesti.RU. 
  131. Бомбардировщики Ту-160 и Ту-95МС получили боевое крещение в Сирии. РИА Новости. 17 листопада 2015. 
  132. David Cenciotti (20 листопада 2015). Russian (armed) Tu-160 bombers circumnavigate Europe, launch cruise missiles against IS targets from Mediterranean Sea. The Aviationist. 
  133. Ту-160 атаковали террористов в Сирии из акватории Средиземного моря. Lenta.ru. 20 листопада 2015. 
  134. Корабли Каспийской флотилии РФ вторично обстреляли цели в Сирии крылатыми ракетами / Видео. Black Sea News. 21 листопада 2015. 
  135. Judah Ari Gross (26 листопада 2015). Russia deploys S-400 missile battery in Syria, state media says. The Times of Israel. 
  136. а б David Cenciotti (25 листопада 2015). After the Turkish Air Force shot down a Russian Su-24, Moscow has decided to deploy some air defense systems to western Syria. The Aviationist. 
  137. Russia deploys missile system able to hit Tel Aviv planes. Arutz Sheva. 13 листопада 2015. 
  138. Шойгу рассказал о нанесении ударов по ИГИЛ в Сирии с подводной лодки. Интерфакс. 8 грудня 2015. 
  139. Ракетный крейсер «Варяг» сменит «Москву» у берегов Сирии. Lenta.ru. 8 грудня 2015. 
  140. Nicholas de Larrinaga, Sean O'Connor, Neil Gibson (16 November 2016). Russia reveals Bastion-P deployment, land attack role in Syria. IHS Jane's Defence Weekly. 
  141. В Госдуме допустили появление российских добровольцев в Сирии
  142. Росія визнала, що вторглася в турецьке небо. Укрінформ. 5 жовтня 2015. 
  143. НАТО терміново збирається через російський літак над Туреччиною. Укрінформ. 5 жовтня 2015. 
  144. Керрі: Російський літак над Туреччиною могли збити. Укрінформ. 5 жовтня 2015. 
  145. Невпізнаний винищувач переслідував турецькі літаки біля кордону з Сирією. Укрінформ. 5 жовтня 2015. 
  146. Reporting by Humeyra Pamuk; editing by John Stonestreet (6 жовтня 2015). Turkey says Russian warplane violated its airspace on Sunday too. Reuters. 
  147. Туреччина погрожує розірвати відносини з РФ. Укрінформ. 6 жовтня 2015. 
  148. Reporting by Humeyra Pamuk; Writing by Daren Butler; Editing by Nick Tattersall and Mark Heinrich (19 жовтня 2015). Turkish PM Davutoglu says downed drone was Russian-made: TV. Reuters. 
  149. Туреччина збиватиме іноземні літаки в своєму небі. Бі-Бі-Сі Україна. 17 жовтня 2015. 
  150. Анализ гибели российского бомбардировщика Су-24 и вертолета Ми-8 в Сирии. Conflict Intelligence Team. 25 листопада 2015. 
  151. а б Турецькі винищувачі збили російський СУ-24. Укрінформ. 24 листопада 2015. 
  152. Reporting by Mehmet Emin Caliskan; Writing by Humeyra Pamuk and Daren Butler; Editing by Nick Tattersall (24 листопада 2015). Turkmen forces in Syria shot dead pilots of downed Russian jet: deputy commander. Reuters. 
  153. НАТО скликає позачергове засідання через інцидент із СУ-24. Укрінформ. 24 листопада 2015. 
  154. В Сирии сбили российский вертолет, искавший пилотов Су-24 - СМИ. Ліга.News. 24 листопада 2015. 
  155. а б Міністр оборони РФ: Збитий льотчик живий-здоровий і вже на базі. Укрінформ. 25 листопада 2015. 
  156. Turkish and NATO radars detected Russian jet's airspace violation: Turkish PM. Reuters. 31 січня 2016. 
  157. Полина Химшиашвили, Георгий Перемитин (4 лютого 2016). Россия засекретила имя погибшего в Сирии военного советника. РБК. 
  158. Ударний вертоліт Мі-28Н ПКВ Росії розбився в Сирії, екіпаж загинув. MILITARY NAVIGATOR. 12 квітня 2016. Процитовано 12 квітня 2016. 
  159. Discerning Damage to a Crucial Syrian Air Base. Stratfor. 24 травня 2016. Процитовано 24 травня 2016. 
  160. Російський вертоліт в Сирії міг бути збитий "дружнім вогнем" – розслідування CIT (фото). УНІАН. 11 липня 2016. 
  161. У Сирії збили російський вертоліт – убито командира полку ЗС РФ. 5 канал. 9 липня 2016. 
  162. У Сирії збили російський Мі-8: загинули п'ятеро. Бі-Бі-Сі Україна. 1 серпня 2016. 
  163. Російський Мі-8АМТШ 212 / RF-95585 (грудень 2015 року). Map of Syrian Civil War. 1 серпня 2016. 
  164. Аварії авіаційного угруповання авіаносця «Адмірал Кузнєцов». Військова панорама. 16 листопада 2016. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016. 
  165. Russian Su-33 crashed in the Mediterranean while attempting to land on Kuznetsov aircraft carrier. The Avitationist. Dec 05 2016. 
  166. Погибший в Сирии российский полковник командовал 5-й танковой бригадой, которая воевала на Донбассе. Інформаційні війська України. 7 грудня 2016. [недоступне посилання з червень 2019]
  167. «Бойові буряти російського світу»: 5 окрема танкова бригада ЗС РФ на Донбасі (uk-UA). InformNapalm.org (Українська). 2016-01-12. Процитовано 2016-07-05. 
  168. В Сирии ликвидирован российский комбат ВДВ из Калмыкии - СМИ. Лига.NEWS. 19 грудня 2016. 
  169. ИС: Россия продолжает перебрасывать свои войска на Донбасс и в приграничные районы (список подразделений). Информационное Сопротивление. 20 квітня 2015. Архів оригіналу за 9 січень 2017. Процитовано 19 грудень 2016. 
  170. У Сирії розбився російський бомбардувальник, екіпаж загинув. Тексти. 10 жовтня 2017. 
  171. а б Російську авіабазу Хмеймім у Сирії обстріляли з мінометів, є втрати. ІнформНапалм. 2018-01-04. 
  172. В Сирии уничтожены семь российских самолетов
  173. Russian jet shot down in Syria's Idlib province. BBC News. 2018-02-03. 
  174. В городе Серакаб, неподалеку от которого был сбит российский Су-25, применили хлор; сообщается об учащении авиаударов по всей провинции Идлиб. facebook.com. CITeam. 
  175. Агентство «Эбаа», аффилированное с террористической организацией «Хайат Тахрир аш-Шам», опубликовало фотографию личных вещей погибшего в Сирии пилота, в том числе документ на имя Филипова Романа Николаевича. facebook.com. CITeam. 2018-02-04. 
  176. Russian plane crash in Syria kills dozens. BBC News. 2018-03-06. 
  177. Tom Demerly (2018-03-06). The Russian MoD has confirmed the crash. 26 passengers and 6 crew member killed in the accident. The Aviationist. 
  178. При крушении Ан-26 в Сирии погиб генерал-майор. РБК. 2018-03-06. 
  179. 2018-05-03: Russian Air Force (RuAF) Su-30 crash off the coast of Jablah, Syria. Vessel of interest. 2018-05-04. 
  180. В Сирии разбился российский истребитель, два летчика погибли. Би-Би-Си. 2018-05-03. 
  181. Два летчика погибли при крушении российского вертолета в Сирии. BBC. 7 травня 2018. 
  182. В Сирии в бою с террористами погибли четверо российских военных
  183. Christian Lowe, Katya Golubkova (2018-09-18). Israel indirectly to blame for downing of plane over Syria, Russia says. Reuters. 
  184. Катастрофа Іл-20 в Сирії: російські військові підняли уламки літака з води. Новое Время. 2018-09-18. 
  185. Боевики ИГИЛ захватили еще один город в Сирии
  186. Leith Fadel (23 листопада 2015). Breaking: Syrian Armed Forces Liberate Maheen in East Homs. The Arab Source. 
  187. Начальник Главного оперативного управления Генштаба ВС РФ Андрей Картаполов подвел итоги действий российской авиагруппы в Сирии за истекший месяц. Министерство обороны Российской Федерации (Минобороны России). 30 жовтня 2015. 
  188. Syrian Army and Hezbollah Capture 408 Square Kilometers of Territory in Southern Aleppo. 
  189. Columb Strack (23 серпня 2015). Syrian government no longer controls 83% of the country. IHS Jane's 360. 
  190. Columb Strack (19 November 2015). Syrian government territorial gains just 0.4% since Russian military intervention. IHS Jane's. 
  191. Syria conflict: Rebels leave Homs under truce. BBC News. 9 грудня 2015. 
  192. Erika Solomon (9 грудня 2015). Centre of Syria’s revolution falls to Damascus. Financial Times. 
  193. а б в Columb Strack (21 January 2016). Syrian government territory grows by 1.3% with Russian military support. IHS Conflict Monitor. 
  194. Suleiman Al-Khalidi (2 лютого 2016). Syrian army, allies press major offensive north of Aleppo. Yahoo News/Reuters. 
  195. Tide turns in Syrian war with capture of key town. Al Jazeera. 26 Jan 2016. 
  196. Russia's Military Build-Up In Syria: Putin Risks Repeating The Soviet Union's Afghanistan Mistake
  197. Testing New Types of Weapons by the Russian Armed Forces in Syria. Valdai Discussion Club. 21.02.2017. 
  198. Russian Airstrikes in Syria Hit Targets in ISIS-Controlled Area (англ.)
  199. Обама: российские авиаудары в Сирии помогают ИГ
  200. Spokeswoman: Iran Supports Russia's Anti-Terrorism Operations in Syria
  201. Iranian troops and Hezbollah 'massing in Syria for ground battle against rebels'
  202. Iran supports Russia's military operations in Syria
  203. How Iranian general plotted out Syrian assault in Moscow
  204. Russia flying supplies to Syria over Iraq, Iran
  205. Операция России в Сирии — дилемма для Китая и Индии (рос.)
  206. Китай выступает против «произвольного вмешательства» в Сирию (рос.)
  207. Foreign Ministry Spokesperson Hua Chunying's Regular Press Conference on December 4, 2015 (рос.)
  208. Gabriel schlägt Ende der Sanktionen gegen Russland vor. Die Zeit. 25 вересня 2015. 
  209. Gabriel regt Ende der Sanktionen gegen Russland an. FAZ. 25 вересня 2015. 
  210. Seehofer erwägt Ende der Russland-Sanktionen. Ukraine-Konflikt. Die Zeit. 18 грудня 2015. 
  211. Seehofer stellt Sanktionen gegen Russland infrage. Die Welt. 18 грудня 2015. 
  212. Seehofer will mit Putin zusammenarbeiten. Die Welt. 12 грудня 2015. 
  213. Boris Johnson (6 грудня 2015). Let’s deal with the Devil: we should work with Vladimir Putin and Bashar al-Assad in Syria. The Telegraph. 

Посилання[ред. | ред. код]

«Сирійський експрес»