Новик Ісаак Йосипович

Ісаак Йосипович Новик
Ісаак Йосипович Новик
Народився	18 січня 1891
Помер	1 грудня 1968 (77 років); Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Байкове кладовище
Країна	Російська імперія→ СРСР
Національність	єврей
Діяльність	військовослужбовець
Alma mater	Одеський медичний інститут
Галузь	стоматологія
Заклад	Київський медичний інститут
Посада	професор
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор медичних наук

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новик.

Ісаа́к Йо́сипович Но́вик (18 січня 1891(18910118) — 1 грудня 1968, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський стоматолог, доктор медичних наук (з 1953 року), професор.

Життєпис

Ісаак Йосипович Новик народився 18 січня 1891 року. Після закінчення Київської зуболікарської школи у 1914 році до 1917 року служив в армії. У 1924 році закінчив Одеський медичний інститут (нині — Одеський національний медичний університет). У 1924—1934 роках — головний лікар стоматологічної поліклініки в Одесі; у 1932—1939 роках — асистент, доцент кафедри стоматології Одеського медичного інституту і одночасно у 1934—1941 роках проректор Українського науково-дослідного інституту стоматології в Одесі.

У 1941—1947 роках служив в армії начальником щелепно-лицьових відділень шпиталів. З 1947 року завідував кафедрою терапевтичної стоматології Київського стоматологічного інституту, з 1956 року — кафедрою терапевтичної стоматології Київського медичного інституту (нині — Національний медичний університет імені О. О. Богомольця).

Був нагороджений орденом і медалями Радянського Союзу. Помер 1 грудня 1968 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 31), поруч із своїм учнем — професором Миколою Данилевським.

Наукова і громадська діяльність

Автор 140 наукових робіт, 6 монографій, автор і співавтор декількох книг і керівництв, автор декількох глав і розділів в керівництвах і книгах, виданих на російській, українській і грузинській мовах. Праці присвячені дитячій стоматології, діагностиці раннього карієсу зубів. Серед них:

Питання профілактики-карієсу зубів і санації порожнини рота у дітей. Київ, 1958;
Хвороби зубів у дітей. Київ, 1961;
Пародонтоз (патогенез, клініка і лікування). Київ, 1964;
Хвороби зубів і порожнини рота у дітей. М,, 1974.

Розробив принципи санації порожнини рота у дітей; запропонував склад і методику застосування пластмаси для протезування зубів. Під його керівництвом захищені 6 докторських і 37 кандидатських дисертацій. Був головою організованого ним Українського товариства стоматологів, почесним членом Всесоюзного наукового товариства стоматологів, упродовж декількох років був головою республіканської проблемної комісії вченої Ради Міністерства охорони здоров'я Українського РСР.

Посилання