Новик Анатолій Матвійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новик Анатолій Матвійович
Народився 17 липня 1949(1949-07-17) (70 років)
Чернігівський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність політик
Alma mater Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Посада Народний депутат України[1]

Новик Анатолій Матвійович (нар. 17.07.1949, с. Дніпровське, Чернігівський район, Чернігівська область, УРСР) — український політик.

Біографія[ред. | ред. код]

1975 року закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю «інженер-електрик».

У 1975—1984 роках працював на виробничому об'єднанні «ЗахідЕВМкомплекс» в Києві на посадах інженера, старшого інженера, старшого виконроба, начальника лабораторії, головного інженера. У 1984—1987 роках був старшим інженером, Київського інформаційно-обчислювального центру Головнафтохімпрому УРСР. У 1987—1990 роках працював регулювальником у Вишгородському дослідному заводі «Карат», заступником голови кооперативу «Карат», головним конструктором Українського республіканського НВО «ВЕМА-ФІД» у місті Київ.

З 1990 до 1995 року очолював мале підприємство «Селена», а також був комерційним директором та президентом, Торгового дому «ВЕМА» З червня 1995 до березня 1996 року — радник Прем'єр-міністра України Євгена Марчука. У 1997—1998 роках був головою наглядової ради АТЗТ «Українська прес-група». У 1998 році також був президентом компанії «Грандпромінвест»,[2] яку пов'язували з Юрієм Гайсинським.[3]

У 1999-2002 роках був народним депутатом України.

У 1998 році заснував ТОВ «НВК «Екофарм», президентом якого став[4]. Станом на 2015-2018 рік є головою спостережної ради підприємства. У 2015 році заявив, що підприємство розробило унікальний препарат проти вірусу раку шийки матки[5]. У 2018 році заявив, що взяв на роботу Андрія Слюсарчука.[6]

Співавтор патенту "Спосіб одержання біологічно активної речовини для профілактики і лікування патологічних станів, спосіб одержання фармакологічної композиції на основі біологічно активної речовини та спосіб лікування злоякісних пухлин за допомогою фармакологічної композиції"[7].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

У грудні 1996 року очолив Київську міську організацію Селянської партії України, а також став заступником голови партії. Балотувався на Парламентських виборах 1998 року від блоку Соціалістичної та Селянської партій, був 16-м номером у списку, обраний до парламенту. У Верховній Раді 3-го скликання входив до фракції Соціалістичної партії (червень-липень 1998), був позафракційним (липень-жовтень 1998), членом фракції Селянської партії (жовтень 1998 — листопад 1999), членом групи «Трудова Україна» (листопад 1999 — листопад 2001), членом фракції партії «Єдність» (листопад 2001-квітень 2002). Був головою підкомітету з питань економічної реформи, матеріально-технічного та медикаментозного забезпечення системи охорони здоров'я Комітету з питань охорони здоров'я, материнства та дитинства (липень 1998-лютий 2000), надалі був першим заступником голови цього комітету.

На виборах до Верховної Ради 2002 року балотувався у виборчому окрузі № 207 Чернігівської області як безпартійний самовисуванець. Отримав 9,56 % голосів виборців, зайнявши третє місце з 21 кандидата.

З травня 1998 року до грудня 1999 року — радник Прем'єр-міністра України Валерія Пустовойтенка (на громадських засадах).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]