Пустовойтенко Валерій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валерій Павлович Пустовойтенко
Валерій Павлович Пустовойтенко
Міністр транспорту та зв'язку України
9 червня 2001 — 30 квітня 2002
Президент Кучма Леонід Данилович
Прем'єр-міністр Кінах Анатолій Кирилович
Попередник Костюченко Леонід Михайлович
Наступник Кірпа Георгій Миколайович
6-й Прем'єр-міністр України
16 липня 1997 — 22 грудня 1999
Президент Кучма Леонід Данилович
Попередник Лазаренко Павло Іванович
Наступник Ющенко Віктор Андрійович
Голова Дніпропетровської міської ради та міськвиконкому
1989 — 1993
Попередник Олександр Мигдєєв
Наступник Віктор Меркушов
Народився 23 лютого 1947(1947-02-23) (73 роки)
с. Адамівка (нині у складі смт Березанка), Березанський район, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Політична партія НДП
Рідня Іван Пустовойтенко
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Почесна відзнака Президента України
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Заслужений будівельник України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Підпис Valerii Pustovoitenko Signature 1993.png
Україна Народний депутат України
1-го скликання
КПРС 15 травня 1990 10 травня 1994
4-го скликання
НДП 14 травня 2002 25 травня 2006

Вале́рій Па́влович Пустово́йтенко (нар. 23 лютого 1947, с. Адамівка[1], Березанського району, Миколаївської області, Українська РСР, СРСР) — український політик, прем'єр-міністр України з 16 липня 1997 по 22 грудня 1999.

Молоді роки[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї колгоспників.

Закінчив Одеське ремісниче училище № 9. Навчався в Одеському політехнічному та Дніпропетровському інженерно-будівельному інститутах. Доктор технічних наук. Кандидатська дисертація «Геотехнічне обґрунтування технології будівництва підземних об'єктів в Україні» (1996). Докторська дисертація «Теорія і практика освоєння підземного простору України в умовах розвитку геотехногенних процесів» (Національна гірнича академія України, 2002).

19841986 — керуючий трестом «Дніпробудмеханізація».

19861987 — голова виконкому Бабушкінської районної ради м. Дніпро.

З 1987 р. — заступник голови виконкому Дніпропетровської міської ради.

Початок політичної кар'єри[ред. | ред. код]

У березні 1990 р. обраний народним депутатом України.

У квітні — вересні 1993 — міністр Кабінету Міністрів України[2].

Від жовтня 1993 р. до липня 1994 р. — заступник голови кредитно-фінансового союзу «Експобанк».

Від липня 1994 р. до липня 1997 р. — міністр Кабінету Міністрів України[3].

Прем'єр-міністр[ред. | ред. код]

Від 16 липня 1997 р. очолив Кабінет Міністрів України одразу після Лазаренка[4]. Під його керівництвом уряд намагався активно співпрацювати в Верховною Радою, подаючи на розгляд важливі законопроекти, необхідні для життєдіяльності країни. Його урядові вдалося забезпечити значне наповнення Держбюджету, а цінова ситуація була контрольованою і передбачуваною. Пізніше вона допомогла розвиткові вітчизняної харчової промисловості і сприяла збільшенню частки на ринку малого бізнесу. Збільшився експорт товарів та послуг.

З 1999 року — співголова Всеукраїнського об'єднання демократичних сил «Злагода».

Після інавгурації Президента України Л.Кучми у листопаді 1999 р. уряд В.Пустовойтенка склав повноваження згідно з Конституцією України[5].

Кар'єра після відставки з посади прем'єра[ред. | ред. код]

З липня 1996 по серпень 2000 року очолював Федерацію футболу України.

Після відставки зайнявся партійною роботою. Від травня 1999 р. до травня 2006 р. — голова Народно-демократичної партії.

Від 9 червня 2001 р. до 30 квітня 2002 p. — міністр транспорту України в уряді А.Кінаха[6][7].

20022006 — народний депутат України.

У травні 2006 р. виконував обов'язки заступника голови Київської міської держадміністрації, але на цій посаді не залишився.

З 9 квітня 2010 р. по 24 лютого 2014 р. — радник Президента України[8][9].

Член Ради старійшин (на чолі з Л. Кравчуком).

Викладає в Академії муніципального управління, працював головним радником голови спостережної ради Комерційного банку «Даніель».

Член Політради НДП.

Кавалер міжнародного ордена Святого Станіслава.

Указом Президента України № 336/2016 від 19 серпня 2016 року нагороджений ювілейною медаллю «25 років незалежності України».[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. З 1964 року разом з трьома іншими селами утворило селище Березанка.До 74-ї річниці створення Миколаївської області (довідка з історії адміністративно-територіальних змін)
  2. Указ Президента України від 12 квітня 1993 року № 122/93 «Про Міністра Кабінету Міністрів України»
  3. Указ Президента України від 21 липня 1994 року № 402/94 «Про Міністра Кабінету Міністрів України»
  4. Указ Президента України від 16 липня 1997 року № 651/97 «Про призначення В. Пустовойтенка Прем'єр-міністром України»
  5. Указ Президента України від 22 грудня 1999 року № 1611/99 «Про звільнення В. Пустовойтенка з посади Прем'єр-міністра України»
  6. Указ Президента України від 9 червня 2001 року № 418/2001 «Про призначення В. Пустовойтенка Міністром транспорту України»
  7. Указ Президента України від 30 квітня 2002 року № 424/2002 «Про звільнення В. Пустовойтенка з посади Міністра транспорту України»
  8. Указ Президента України від 9 квітня 2010 року № 535/2010 «Про призначення В. Пустовойтенка Радником Президента України»
  9. Указ Президента України від 24 лютого 2014 року № 106/2014 «Про звільнення В. Пустовойтенка з посади Радника Президента України»
  10. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Л. В. Губерський. Пустовойтенко Валерій Павлович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • В. Головко. Пустовойтенко Валерій Павлович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.614 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник:
Дурдинець Василь Васильович
6-й Прем'єр-міністр України
16 липня 1997 — 22 грудня 1999
Наступник:
Ющенко Віктор Андрійович
Попередник:
Костюченко Леонід Михайлович
6-й Міністр транспорту України
9 червня 200130 квітня 2002
Наступник:
Кірпа Георгій Миколайович
Попередник:
Банніков Віктор Максимович
2-й Президент Федерації футболу України
липень 1996 — серпень 2000
Наступник:
Суркіс Григорій Михайлович