Новомалоросійська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
станиця Новомалоросійська
рос. Новомалороссийская
Герб Новомалоросійської Прапор Новомалоросійської
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Краснодарський край
Муніципальний район Виселківський район
Поселення Новомалоросійське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 03 212 825 001
Код ЗКТМО: 03612425101
Основні дані
Час заснування 1801
Населення 5 792 особи
Поштовий індекс 353117
Телефонний код +7 86157
Географічні координати: 45°37′48″ пн. ш. 39°53′45″ сх. д. / 45.63000000002777767° пн. ш. 39.89583333336077686° сх. д. / 45.63000000002777767; 39.89583333336077686Координати: 45°37′48″ пн. ш. 39°53′45″ сх. д. / 45.63000000002777767° пн. ш. 39.89583333336077686° сх. д. / 45.63000000002777767; 39.89583333336077686
Відстань
До центру муніципального району/міського округу (км):
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:
24

Мапа
Новомалоросійська (Росія)
Новомалоросійська
Новомалоросійська

Новомалоросійська (Краснодарський край)
Новомалоросійська
Новомалоросійська

Мапа

Новомалоросійська — станиця у Виселківському районі Краснодарського краю, Росія. Центр Новомалоросійського сільського поселення.

Населення — 5 792 мешканців (2002).

Станиця розташована на берегах річки Бейсуг, за 24 км східніше районного центру — станиці Виселкі.

Птахофабрика.

Історія[ред. | ред. код]

Наприкінці XVIII сторіччя переселенці з Бирючанського повіту Воронезької губернії оселилися на правому березі Бейсуга. Населений пункт називався Бирюча. Станиця Новомалоросійська офіційно утворена 18 січня 1801 року, але неофіційно місцеві мешканці досі називають станицю Бирючею.[1]

Станиця пережила згортання українізації, Голодомор та сталінські репресії. Про те, як це відбувалося в Новомалоросійській, Волиняк Петро, який тоді працював місцевим учителем, видав цілу книгу "Кубань – земля українська, козача..." [2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Азаренкова А.С., Бондарь И.Ю., Вертышева Н.С. Основные административно-территориальные преобразования на Кубани (1793-1985 гг.). — Краснодар : Краснодарское книжное издательство, 1986. — С. 259.
  2. https://diasporiana.org.ua/ukrainica/2680-volinyak-p-kuban-zemlya-ukrayinska-kozacha/