Нумуліти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нумуліти †
Час існування: пізня крейдаолігоцен (~80—30 млн р. тому)
Рештки вапнякових черепашок нумулітів в еоценовому вапняку. Арагон, Іспанія.
Рештки вапнякових черепашок нумулітів в еоценовому вапняку. Арагон, Іспанія.
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Різарії (Rhizaria)
Надтип: Retaria
Тип: Форамініфери (Foraminifera)
Ряд: Rotaliida
Надродина: Nummulitacea
Родина: Nummulitidae
Рід: Nummulites
Lamarck, 1801
Посилання
Вікісховище: Nummulites
EOL: 6817785
Fossilworks: 1972

Нумуліти (лат. Nummulites, від лат. nummulus — монетка) — рід форамініфер, одноклітинних морських організмів із вапнистою черепашкою. Одні з найбільших форамініфер[1]. За найпоширенішими уявленнями, вимерли в кінці раннього олігоцену, біля 31-29 млн років тому[2], але деякі автори відносять до цього роду й деякі сучасні види[3]. Часто є породоутворюючими скам'янілостями.

Опис[ред. | ред. код]

Черепашка секреційна, монетоподібна, спірально-площинна, звичайна інволютна, стиснена по осі навивання, рідше циклічна. Середній діаметр — 3-5 см. Максимального розміру сягали еоценові представники: 16 см (у лютецького N. millecaput)[2] і навіть 19 см[1]. За даними 2002 року, останні є найбільшими відомими черепашками форамініфер (не рахуючи аглютинованих і дуже пухких черепашок Xenophyophorea)[1].

Класифікація[ред. | ред. код]

Назва Nummulites Lamarck, 1801 є молодшим синонімом назви Camerina Bruguiere, 1792, але через велику поширеність її та похідних від неї термінів Міжнародна комісія з зоологічної номенклатури оголосила її збереженою назвою (nomen conservandum)[4][5].

Упродовж двох століть до цього роду включали багато видів, у тому числі малоспоріднених[4]. У різних авторів його обсяг сильно відрізняється. Іноді до нього відносять і сучасні форми[5], наприклад, N. venosus[3] (інші автори зараховують його до роду Operculinella під назвою O. venosa)[6].

Екологія[ред. | ред. код]

Перша поява нумулітів відмічається у пізньомаастрихтських карбонатних відкладах. Розквіт припав на еоцен, де вони інтенсивно розмножувались у теплих мілководних епіконтинентальних морях. Вели малорухомий бентосний образ життя серед водоростей на органогенно-детритовому і піщаному дні мілкого моря з нормальною солоністю води.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Ferràndez-Cañadell C. (2002). Multicellular-like compartmentalization of cytoplast in fossil larger foraminifera. Lethaia. 35 (2): 121—130. doi:10.1111/j.1502-3931.2002.tb00073.x.
  2. а б BouDagher-Fadel M. K., Price G. D. (2014). The phylogenetic and palaeogeographic evolution of the nummulitoid larger benthic foraminifera (PDF). Micropaleontology. 60 (6): 483—508. Архів оригіналу (PDF) за 2 липня 2016. Процитовано 2 липня 2016.
  3. а б Hohenegger J. (1994). Distribution of Living Larger Foraminifera NW of Sesoko-Jima, Okinawa, Japan. Marine Ecology. 15 (3-4): 291—334. doi:10.1111/j.1439-0485.1994.tb00059.x.
  4. а б Основы палеонтологии. Том 1. Простейшие / Гл. ред. Ю. А. Орлов. — М. : Изд-во АН СССР, 1959. — С. 71, 311–312.
  5. а б Pokorný V. Principles of Zoological Micropalaeontology. Vol. I. (International Series of Monographs on Earth Sciences) / Ed. by J. W. Neale. — Pergamon Press, 1963. — P. 408. — ISBN 9781483222691.
  6. Nummulites venosus // World Register of Marine Species

Джерела[ред. | ред. код]

  • Геологический словарь[уточнити]
  • Микропалеонтология: Учебник / Н. И. Маслакова, Т. Н. Горбачик и др. — М.: Изд-во МГУ, 1995. — 256 с.: ил. (рос.) ISBN 5-211-03386-8