Нусінов Ісаак Маркович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ісаак Маркович Нусинов
Народився 1889
Черняхів, Волинської губернії Російської імперії
Помер 1950
Лефортовська тюрма, Москва
Країна Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Національність єврей
Діяльність літературний критик
Галузь Літературознавство
Заклад Московський державний університет імені М. В. Ломоносова
Звання професор

Ісаак Маркович Нусинов (1889, Черняхів, Волинська губернія — 1950, Москва) — радянський літературний критик і літературознавець, лінгвіст, професор.

Біографія[ред. | ред. код]

У 19141917 рр. вивчав літературу і філософію в Італії і Швейцарії. З 1922 р. в Москві читав курс лекцій з західноєвропейської літератури в Московському державному університеті імені М. В. Ломоносова і на відділенні єврейської лінгвістики Другого Московського державного університету з єврейської літератури. Багато разів звинувачувався в різних «ухилах». Викладав в Інституті червоної професури, завідував кафедрою єврейської літератури в Московському державному педагогічному інституті ім. В. І. Леніна. Входив до ЄАК і редакційну колегію Літературної енциклопедії. Виступав з активною критикою творчості М. Булгакова[1].

Під час боротьби з космополітизмом зазнав переслідувань: в 1947 році була організована показова кампанія в пресі (за участю Олександра Фадєєва і Миколи Тихонова проти його книги «Пушкін і світова література» (1941) як «антипатріотичну» і «низькопоклонством». В 1949 р. арештований, помер у в'язниці під час слідства (за деякими даними, в результаті голодовки, оголошеної на захист однієї з ув'язнених). Посмертно реабілітований.

Син — драматург, кіносценарист Ілля Нусінов.

Внучки — Наталя Нусінова, Тетяна Нусінова.

Правнуки — Ілля Желудев і Іван Желудев.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Учений займався дослідженням суспільно-історичної ролі літератури, а також розробляв принципи критичного аналізу і критеріїв художності. Серед іншого, він писав про єврейську, російську та зарубіжну літератури.

Публікації[ред. | ред. код]

  • Статті з теорії літератури для Вікіпедія;
  • Статті з теорії літератури для Літературної енциклопедії (тт. 1-9, 11; 1929-39), в редколегію якої входив;
  • Безліч статей про різних літературних діячів, таких як наприклад: Шолом-Алейхем, І.-Л. Перець, Менделя Мойхер-Сфорім, перець Маркиш, Пушкін, Гюго, Франс, Нодье, Бєлінський, Чернишевський, Л. Толстой, Чехов, Ромен Роллан, Барбюс, Жіроду, Меріме, Шекспір, Гете, Байрон, Діккенс, Плеханов, Войнич, Луначарський, Горький, Бергельсон, Л. Леонов, Б. Горбатов і ін.
  • Збірник літературно-критичних статей «проблемних фун дер пролетарішер літератур» («Проблеми пролетарської літератури», 1932
  • Дослідження з історії літератури «Вікові образи» (1937)
  • Книга «Історія єврейської літератури на ідиш» була включена до видавничого плану на 1927 року, але так і не вийшла в світ
  • Збірник статей «Історія літературного героя» (М., 1958)
  • Збірник «Вибрані роботи з російської та західної літератури» (М., 1959 — опубліковані посмертно)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]