Шолом-Алейхем

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Шолом-Алейхем
שלום-עליכם
Шолом-Алейхем

Шолом-Алейхем
При народженні Соломон Наумович Рабинович
Псевдоніми, криптоніми Шолом-Алейхем
Дата народження 18 лютого (2 березня) 1859(1859-03-02)
Місце народження Переяслав, Полтавська губернія, Російська імперія (нині Переяслав-Хмельницький, Київська область, Україна)
Дата смерті 13 травня 1916(1916-05-13) (57 років)
Місце смерті Нью-Йорк, США
Національність український єврей
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяFlag of the United States.svg США
Мова творів їдиш[1]
Рід діяльності письменник
Роки активності: 18831916
Magnum opus: цикл «Тев'є-молочар»
S: Роботи у Вікіджерелах
Q: Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Шо́лoм-Але́йхем (ідиш שלום־עליכם, у перекладі — мир вам, справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Рабинович Соломон Наумович (Шо́лом Но́хумович[2]); 18 лютого (2 березня) 1859(18590302), Переяслав, Полтавська губернія, Російська імперія — 13 травня 1916, Нью-Йорк, США) — єврейський письменник українського походження. Свої твори писав переважно мовою їдиш.

Життєпис[ред.ред. код]

Меморіальна дошка у Білій Церкві

Народився у місті Переяславі на Полтавщині (тепер Переяслав-Хмельницький, Київська область) у родині дрібного крамаря. Дитячі роки минули у невеличкому містечку Воронькові Полтавської губернії (тепер село в Бориспільському районі Київської області). Навчався в Хедері — єврейській початковій релігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури займався і загальною освітою, навчався у повітовій школі.

З 1876 року працював домашнім вчителем у єврейського магната Елімелеха Лоєва.

У 1880-1882 роках Шолом-Алейхем працював громадським рабином у Лубнах. Після одруження з донькою Лоєва у 1883—1887 роках жив і працював у Білій Церкві.

У 1887—1890, 1893—1905 роках жив у Києві (він називав його у своїх творах Єгупцем), де займався торговельними справами. Після єврейських погромів у Києві в жовтні 1905 року переїхав до Львова, Австро-Угорщина.

Шолом-Алейхем багато подорожував, відвідав Женеву, Лондон, Варшаву, Вільно, Берлін та інші міста світу, де виступав перед своїми читачами. В 1907—1914 роках жив в Італії та Швейцарії.

У 1915 році переїхав до Нью-Йорка, де і помер.

Творчість[ред.ред. код]

Літературна діяльність Шолом-Алейхема розпочалася наприкінці 1870-х років, коли у періодичних виданнях було опубліковано кілька кореспонденцій і статей мовою їдиш. Перші художні твори — повість «Два камені» та оповідання «Вибори» (обидва — 1883 року). Тоді ж уперше підписався псевдонімом Шолом-Алейхем (єврейське вітання — «Мир Вам»).

Поява Шолом-Алейхема знаменувала нову сторінку в розвитку новітньої прози мовою їдиш. Головні герої Шолом-Алейхема — бідні «маленькі люди», які, незважаючи на важке, злиденне життя, оптимістично дивляться у майбутнє, з гумором оцінюють своє становище, вірять у справедливість та мудрість Творця. У памфлеті «Суд над Шомером…» (1888 рік) виступив проти засилля бульварної літератури. Започаткував книжкову серію «Єврейську народну бібліотеку».

Шолом-Алейхем у 1877 році

Першими книжечками серії стали романи Шолом-Алейхема «Стемпеню» (1888) та «Йоселе-Соловей» (1890). Перший твір присвячений фундатору нової єврейської прози Менделе Мойхер-Сфоріму, якого Шолом-Алейхем називає «дідусем Менделе», а себе «онуком». Творчий зв'язок «дідуся» та «онука» простежується у життєписі єврейської громади, у майстерному володінні сатирою, у захисті прав принижених. У циклі «Менахем-Мендл» (1892—1909) Шолом-Алейхем карикатурно показав інший світ — світ наживи, спекуляцій, шахрайства. У 1894 році видав першу повість із широко відомого циклу «Тев'є-молочар» (1894—1914). Цей «сільський єврей» з грубою зовнішністю та ніжною душею стає одним із улюблених типів письменника.

Перша сторінка збірки Шолом-Алейхема «Забуті сторінки». Київ, 1939, Укрдержнацменвидав

Герої дитячих оповідань Шолом-Алейхема, незважаючи на безрадісні умови життя, все ж усміхаються та жартують. Життя дітей відображено в повісті «Хлопчик Мотл» (1907—1916), збірках «Оповідання для дітей» (1886—1916), «Пісня пісень» (1909—1911). Останнім твором своєрідного триптиха (перші два — «Стемпеню» та «Йоселе-Соловей») з життя єврейської художньої інтелігенції став роман «Мандрівні зорі» (1909—1911). Книги Шолома-Алейхема сприймалися як твори, сповнені любові до «маленької» людини, що змальовувалась письменником в ореолі щирого співчуття та сумного гумору.

Оповідання на їдиш, з портретом автора і підписом
Єврейські письменники, Одеса 1910 р. Зліва на право: Менделе Мойхер-Сфорім, Шолом Алейхем, Мордехай Бен-Амі, Хаїм-Нахман Бялік

Після єврейських погромів Шолом-Алейхем виїхав до Львова, а потім у США. У 1907 році — до Женеви, де була видана перша частина повісті «Хлопчик Мотл». З 1908 року письменник жив у Росії, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Італії, Данії, знову в США.

В останні роки життя Шолом-Алейхем завершив працю над «Тев'є-молочар», «Менахемом-Мендлом», «Хлопчиком Мотлом». Він написав цикл оповідань, комедію «Крупний виграш», автобіографічний роман «З ярмарку».

Творчість письменника забарвлена українським колоритом, у творах подано описи української природи, використано українську лексику, фольклор.

Більшість подій, про які пише Шолом-Алейхем, відбуваються в Україні. Втім, українські міста та їхнє населення у творах Шолома-Алейхема відіграють хіба що роль декорацій, на тлі яких розгортається драма єврейської громади. Часом він надавав містам і містечкам умовні назви: Київ — Єгупець, Боярка — Бойберик, Одеса — Чорноморськ, а Росія — тітка Рейзя. Однак навіть окремі штрихи, якими він змальовував оточення єврейської громади, є цінними для нас, бо нанесені рукою очевидця. До того ж вони, переважно, надзвичайно влучні.

« Львів, бачте, вже зовсім не те, що Броди. По-перше, само по собі місто — чистота, ширина, краса! Не намилуєшся. Тобто, звісно, є і у Львові вулиці такі самісінькі, як і у Бродах, котрими і серед літа можна пройти лише у глибоких калошах і затиснувши носа. Зате посеред міста розкинувся парк, у якому дозволено гуляти всім, навіть козам. Вільна країна! По суботах євреї шпацерують всіма вулицями, і ніхто їм на те навіть не зауважить. А які люди! Чисте золото! Мама каже, що Бродам до Львова — як землі до неба. Мій брат Еля жалкує, що після кордону спочатку йдуть Броди, а за ними Львів. Шкода, що не навпаки. Але Піня йому втовкмачує, що Львів через те й кращий, ніж Броди, що розташований далі від кордону, зате ближчий до Америки.  »
Меморіальна дошка на честь Шолом-Алейхема у Львові, на розі вулиць Шпитальної та Котлярської

Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п'єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Твори письменника перекладені на десятки мов світу. Перше зібрання творів Шолом-Алейхема у чотирьох томах вийшло в світ у 1903 році. 3 нагоди 25-річного ювілею його літературної діяльності ювілейний комітет викупив права на видання його творів у приватних видавців і передав їх автору.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

У Переяславі розташований садиба-музей Шолом-Алейхема (на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини), відкритий в 1978 році на честь 120-річчя з дня народження письменника. У 1997 році у Києві було відкрито пам'ятник письменнику, а в 1999 році Кабінет Міністрів України затвердив рішення Київської міської державної адміністрації про створення музею-квартири Шолом-Алейхема в українській столиці. Відкрили його 2 березня 2009 року по вулиці Великій Васильківській, 5а. Водночас сам заклад увійшов до Музею історії Києва.

В Україні ім'я Шолом-Алейхема носять вулиці у Києві, Львові, Харкові, Дніпрі, Полтаві, Житомирі, Чернівцях, Білій Церкві, Броварах. Є такі ж вулиці у містах: Бердичів, Броди, Коростень, Збараж, Переяслав-Хмельницький, Ніжин, Херсон, Умань, Новомиргород, Сміла, Старокостянтинів (Хмельницька область), Славута (Хмельницької області), Гайсин, Дрогобич.

На честь Шолом-Алейхема названо один з кратерів на Меркурії.[3]

У 2007 році Президент України видав указ "Про відзначення 150-річчя від дня народження Шолом-Алейхема".[4]

Переклади українською[ред.ред. код]

Перші переклади Шолом-Алейхема українською з'явилися в під-Австрійській Україні, зокрема у львівському часописі ЛНВ у 1906 році вийшли друком такі оповідання Шолома-Алейхема як “Дядько Піні та тітка Рейся” (переклад Г. Кернеренка) та “Німець” (переклад Л. Буди).[5] У під-Радянській Україні, переклади Шолом-Алейхема стали з'являтися трохи пізніше. Так оповідання “Великий виграш. Народна п’єса на п’ять дій”, опубліковано в журналі “Червоний шлях” (1926, №5-6), оповідання “Агенти. Комедія на одну дію” з'явилося окремим виданням в серії “Робочий клуб” (Харків, 1926 р.), а оповідання “Ша, ми їдемо до Америки” з'явилося у журналі “Життя і революція” (1927 р., №4).[5]

У 1920-1930-их роках багато творів Шолом-Алейхема переклав Ефраїм Райцин.[6]

  • Шолом-Алейхем. "Мазель-тов!" (Алтерове сватання) : комедія на одну дію (оповідання). Переклад з ївриту: Ш. Полонер. // Міститця у збірці "Комедії – У Київі" (Киів) : З друк. Першої Київ. Друк. Спілки. – ("Театральна бібліотека"). 1910 64 стор.: 12 с
  • Шолом-Алейхем. Етап. Німець (оповідання). Переклад з ївриту: ? Харків: Видавництво “Український робітник”. 1928 48 с
  • Шолом-Алейхем. Мій перший роман (вибрані оповідання). Переклад з ївриту: Ефраїм Райцин. Харків: Видавництво “Український робітник”. 1928. 171 стор.
  • Шолом-Алейхем. Два антисеміти (також "Мій перший роман", "Рябко"). Переклад з ївриту: ?. Харків: Видавництво “Український робітник”. 1928. 75 стор. (серія "Дешева бібліотека красного письменства, № 131-133)
  • Шолом-Алейхем. Потоп (роман). Переклад з ївриту: Гершбін та Малоченко. Київ. 1928
  • Шолом-Алейхем. Еврейські романи. Переклад з ївриту: ?. 1929. 230 с
  • Шолом-Алейхем. Комедії. Переклад з ївриту: Гр. Михайлець; автор передмови: Гр. Михайлець. Харків : ДВУ, 1929. – 264 с
  • Шолом-Алейхем. Казки та розповідання. Переклад з їдиша: ?. 1930. 463 стор.
  • Шолом-Алейхем. Вибрані твории Т. 1. Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. Харків: Держлітвидав. 1930. 237 стор.
  • Шолом-Алейхем. Адель (з циклу "Тев'є-молочар") . Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. 1930. ? стор.
  • Шолом-Алейхем. Велика удача (оповідання) . Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. 1930. ? стор.
  • Шолом-Алейхем. Виграшний квиток» (опов.). Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. Харків. 1930. ? стор.
  • Шолом-Алейхем. «Вітайте, ми вже в Америці» (опов.). Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. 1930. ? стор.
  • Шолом-Алейхем. «Гіменазія» (опов.). Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. Харків. 1930. 24 стор.
  • Шолом-Алейхем. Мені добре – я сирота. Серія “Дешева бібліотека красного письменства”. – Х., 1930. – 130 с
  • Шолом-Алейхем. «Пісня пісень (Юнацький роман)». Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. 1930. Харків. 62 стор.
  • Шолом-Алейхем. «Сімдесят п'ять тисяч» (опов.). Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. 1930. ? стор.
  • Шолом-Алейхем. «Вибрані твори» у 2 томах (Т.1. повість «Тев'є та його доньки»; Т.2. Оповідання «Лихі пригоди Менахем-Менделя»). Переклад з їдиша: А. Стоянівський; Передмова І. Д. Фількевич. Харків: Кооперативне книжкове товариство “Культура і труд”, 1932. 133 стор (Т.1) ? стор (Т.2)
  • Шолом-Алейхем. Вибрані твори. Т1. 1932. 135 с.
  • Шолом-Алейхем. Забуті сторінки. Переклад з їдиша: ?. 1939. 338 стор.
  • Шолом-Алейхем. Вибрані твории у 1 томі. Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. 1939. 554 стор.
  • Шолом-Алейхем. Вибрані твории у 1 томі. Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. 1940. 384 стор.
  • Шолом-Алейхем. Ножик. Переклад з їдиша: ?. Одеса. 1940. 183 стор.
  • Шолом-Алейхем. Ножик. Переклад з їдишу: Е. Тураш. Київ: Дитвидав. 36 стор. 1958
  • Шолом-Алейхем. Вибране. Переклад з їдиша: Ефраїм Райцин. Київ: Держлітвидав. 1959. 556 стор.
  • Шолом-Алейхем. Мандрівні зірки (роман на дві частини). Переклад з єврейської та примітки: Ефраїм Райцин; пісні переклав М.Терещенко. Київ: Радянський письменник. 1963. 468 стор.
  • Шолом-Алейхем. Твори в чотирьох томах. 1967-1968. Київ: Дніпро. 524 стор (I том), 484 стор. (II том), 480 стор. (III том), 407 стор. (IV том)
  • Том 1: Менахем-Мендл[7] Переклад з Їдишу: М.Ш. Дубинський; Тев'є-молочар,[8] Залізничні історії (Записки комівояжера),[9] Монологи.[10] Переклад з Їдишу: Є. Райцин.
  • Том 2: Мандрівні зірки (роман на дві частини). Переклад з Їдишу: Є. Райцин
  • Том 3: З Ярмарку. Життєпис. Переклад з їдишу: М. Ш. Дубинський. Сендер Бланк та його сімейка (роман без «роману»). Переклад з їдишу: Олена Пархомовська. Спи, Олексо (поезія). Переклад з їдишу: Максим Рильський. Челядь (п'єса на одну дію). Переклад з їдишу: Є. Тураш. Великий виграш (Народна вистава на чотири дії). Переклад з їдишу: О. Копиленка та І. Фефера
  • Том 4: Хлопчик Мотл (повість); «Пісня пісень» (юнацький роман); Оповідання: Ножик, Рябчик, Скрипка, Мафусаїл, Пасха на селі, Мій перший роман, Зачарований кравець. Переклад з їдишу: Єфраїм Райцин
  • Шолом-Алейхем. Записки комівояжера.[11] Переклад з їдишу: Є. Райцин. Київ: Дніпро. 1983. 310 стор.
  • Шолом Алейхем. Тев'є-молочник. Переклад з Їдишу: Єфраїм Райцин; автор передмови: А. Кацнельсон. Київ: Котигорошко. 1993. 128 стор. ISBN 5-06-001588-7
  • Шолом Алейхем. Вибране.[12] Переклад з Їдишу: Гершбін, Милоченко та Є. Райцин; вступ. слово М. Я. Гона; упорядкув. А. М. Михайляна; передмова А. Кацнельсона. Київ: : Україна, 2009. 382 стор. ISBN 978-966-524-390-8

Примітки[ред.ред. код]

  1. має кілька оповідань та публікацій російською та івритом
  2. Шолом-Алейхем (Соломон Наумович (Шо́лом Но́хумович) Рабинович)
  3. Опис кратеру Шолом-Алейхем на сайті Міжнародного Астрономічного Союзу (англ.)
  4. Указ Президента України Про відзначення 150-річчя від дня народження Шолом-Алейхема
  5. а б Мойсен Гон. Творчість Шолома-Алейхема: Українська модель рецепції (1920 – 1930 роки) - Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство. Вип. ХІХ.
  6. Лада Коломієць Український художній переклад та перекладачі 1920-30-х років. Луцьк: Нова Книга. 360 стор.: сторінки 45-48 ISBN 978-966-382-574-8
  7. До другого видання, «Лондон» (Одеська біржа), «Папірці» (Єгупецька біржа), Мільйони (Купці, маклери, спекулянти) ...., Почесна професія (Менахем-Мендл — письменник), Не щастить! (Менахем-Мендл — шадхен), Лиха доля (Менахем-Мендл — агент)
  8. Велика удача,Теперішні діти, Годл, Хава, Шпринця, Тев’є їде до Палестини, Іди геть!
  9. До читачів, Конкуренти, Найщасливіший у Кодні, Станція Барановичі, Прийняли, Людина з Буенос-Айреса, Поминки, «Пустопорожній», Чудо гойшайне рабо, «Шістдесят шість», Гімназія, З призову, Не можна бути добрим, Погорілець, Немає талану!, Судилося нещастя
  10. Горщик, Порада, У лікаря, Йосиф, Хабни, То брехняі, Три вдови, Гітл Пуришкевич, Лікарі
  11. Зміст: «Веселі бідняки», «Залізничні історії» (Записки комівояжера), «Монологи», «Оповідання для дітей»
  12. Зміст: Потоп; Тев'є-молочар: Велика удача, Химери, Теперішні діти, Годл, Хава, Шпринця, Тев'є їде до Палестіни (Оповідане Тев’є-молочником у вагоні поїзда), Іди геть!; Залізничні історії (Записки комівояжера): До читачів, Конкуренти, Найщасливіший у Кодні, Станція Барановичі, Прийняли, Людина з Буенос-Айреса, Поминки, Пустопорожній, Чудо гойшане-рабо, «Шістдесят шість», Гімназія, З призову, Не можна бути добрим, Погорілець, Немає талану!, Судилося нещастя; Монологи: Йосиф (Оповідання «джентльмена»), То брехня! (Діалог у Галичині), Три вдови (Розповідь старого парубка-мізантропа), Гіта Пурішкевич, Лікарі (Діалог), Німець; Твори для дітей і про дітей: Хлопчик Мотл, Ножик, Скрипка, Три голівки, Рябчик (Єврейський собака), Мафусаїл (Єврейська конячина)

Література[ред.ред. код]

  • Наталія Анатліївна Дехтярьова. Шолом-Алейхем: бібліографічний покажчик творів та літературознавчих доліджень, виданих в Україні: 1917-1941. Київ: Київське єврейське культурно-просвітнє товариство ім. Шолом-Алейхема, 1994. 47 стор. (до 135-річча з дня народження класика єврейської літератури). (українською/їдиш/гебрейською)
  • А.Л. Рогова., І.О. Нагрейчук. Шолом-Алейхем: до 135-річча з дня народження: методично-бібліографічні матеріали. Київ: НПБУ, 1994. 25 стор.
  • Анатолій Птіцин про Шолом-Алейхема, Януша Корчака, Фріца Крейслера, Миколу Лукаша, Матір Терезу / А. Птіцин. — Київ : Грані-Т, 2009. — 120 с. — (Серія «Життя видатних дітей»). — ISBN 978-966-465-219-0
  • Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997.
  • Кунов В. К. Всесвітня серія «Письменники-мислителі», енциклопедичний словник: «Мудрые мысли в произведениях Шолом-Алейхема». 431 стор., 253 теми, 824 статті. — Київ: ВУС, 2012.

Посилання[ред.ред. код]