Нікколо I Санудо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікколо I Санудо
Народився 13 століття
Помер 1341
Країна Flag of Republic of Venice (1659-1675).svg Венеційська республіка
Діяльність військовослужбовець
Посада Duke of Naxosd
Рід House of Sanudod
Батько Гульєльмо I Санудо
Брати, сестри Джованні I Санудо і Marco Sanudod
Sanudo family coa.svg

Нікколо I (італ. Niccolò Sanudo; д/н — 1341) — 5-й герцог Архіпелагу (Наксосу) в 13231341 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з венеціанського патриціанського роду Санудо. Старший син Гульєльмо I, герцога Архіпелагу. Про молоді роки обмаль відомостей. Перша згадка належить до 1309 року, коли брав участь у поході на підтримку госпітальєрів у захопленні о. Родос.

1311 року очолив загін наксоських лицарів на допомогу Готьє I, герцогу Афінському, проти Каталонської компанії (загону найманців). Але той у битві при Кефісі зазнав поразки й загинув. Сам Нікколо потрапив у полон, з якого звільнився за викуп. Декілька років захищав Кіклади від нападів «каталонців». Уже 1315 року воював на боці Матильди, княгині Ахейської, проти Фернандо Майоркського. 1315 року в битві під Пікотіном (в Еліді) потрапив у полон. 1316 року знову звільнився.

1323 року успадкував герцогство Архіпелаг. У 1325—1326 роках брав участь у кампанії Джованні ді Гравіни на Пелопоннесі проти візантійського війська. На заключному етапі командував ахейським військом. За цим у 1326—1331 роках намагався приборкати Андреа II Бароцці, сеньйора Санторіні.

У 1326—1327 роках мав протистояння з Бартоломео Гізі, сеньйором Тіносу. 1329 року допоміг візантійському імператору Андроніку III у війні проти Бенедетто II Дзаккарії, сеньйора Хіоса. Останнього переможено й вигнано з володінь, а Хіос дістався візантійцям.

1332 року уклав мирний договір з бейліками Айдин і Сарухан. Проте вже через декілька місяців долучився до антитурецької коаліції. Наприкінці 1334 року герцог разом з госпітальєрами і генуезцями захопив о. Лесбос у Візантії, але зрештою там отаборився генуезець Доменіко Каттанео. У 1335 році завоював острови Санторіні й Теразію в Маріно Бароцці.

У 1341 році острів Наксос зазнав нападу Умура, бея Айдина. В результаті Нікколо I був змушений визнати зверхність останнього та почати сплачувати тому данину. Втім того ж року герцог помер, а владу спадкував його брат Джованні I.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Жанна, дочка Гуго де Брієнна, графа Лечче.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Setton, Kenneth M. (1976). The Papacy and the Levant (1204—1571), Volume I: The Thirteenth and Fourteenth Centuries. Philadelphia: The American Philosophical Society. ISBN 0-87169-114-0.
  • Charles A. Frazee, The Island Princes of Greece. The Dukes of the Archipelago., Adolf M. Hakkert, Amsterdam, 1988.