Нікольський Юрій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікольський Юрій Сергійович
Народився 21 листопада (3 грудня) 1895(1895-12-03)
Москва
Помер 9 травня 1962(1962-05-09) (66 років)
Москва
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність композитор і диригент
Галузь музика до фільму
Alma mater Мансурівська студія Вахтангова, Московська консерваторія
Родичі Вігільов Євген Дмитрович, зведений брат
IMDb ID 1248808

Ніко́льський Ю́рій Сергі́йович (нар. 21 листопада (3 грудня) 1895(18951203), Москва — † 9 травня 1962, Москва) — радянський композитор, диригент, педагог. Писав музику для радіопостановок, популярних дитячих кінофільмів і мультфільмів. Зведений брат видатного українського і російського хореографа Євгена Вігільова.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 21 листопада (3 грудня) 1895(18951203) у Москві, де пройшло все його життя.

1918–1919 — навчається в Мансурівській студії Євгена Вахтангова (Студентська драматична студія), куди прийшов разом зі своїм зведеним братом Євгеном Вігільовим, з часом відомим балетмейстером і хореографом-експериментатором. З 1918 керував там музичною частиною. Про часи навчання братів у цій студії писав у свої спогадах Павло Антокольський.[1]

Згодом — в театрі В. Е. Мейєрхольда. 1925 року закінчив Московську консерваторію по класу композиції Георгія Л. Катуара і М. Я. Мясковського, диригуванню навчався у Костянтина Сараджева. 1928–1932 — завідувач музичною частиною театру В. Е. Мейєрхольда.

1924–1929 — викладач музичних технікумів Москви. В той час проживав за адресою «Патриарший Большой переулок, 4, кв. 12».[2]

1932–1935 — редактор дитячого музичного мовлення Всесоюзного радіо.[3]

Пішов з життя 9 травня 1962 у Москві.

Музика для кіно[ред. | ред. код]

  • 1937 — Гаврош
  • 1938 — Друзі з табору (короткометражний)
  • 1939 — Радянські патріоти
  • 1940 — Ведмежа (мультфільм)
  • 1940 — Син джигіта (короткометражний)
  • 1943 — Крадене сонце (мультфільм)
  • 1944 — Сіндбад-мореплавець (мультфільм)
  • 1945 — Зимова казка (мультфільм)
  • 1948 — Сіра Шийка (мультфільм)[4]
  • 1949 — Гуси-лебеді (мультфільм)
  • 1949 — Зозуля і шпак (мультфільм)
  • 1949 — Казка старого дуба (мультфільм)
  • 1949 — Чужий голос (мультфільм)
  • 1950 — Кріпиш (мультфільм)
  • 1951 — Казка про мертву царівну та сімох богатирів (мультфільм)
  • 1954 — Жовтогаряче горлечко (мультфільм)[5]
  • 1955 — Юля-капризуля (мультфільм)
  • 1957 — У деякому царстві (мультфільм)
  • 1958 — Лисиця і вовк (мультфільм)
  • 1958 — Три ведмеді (мультфільм)
  • 1959 — Новорічна мандрівка (мультфільм)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Павел Антокольский: «Мои записки». Публикация и предисловие Анны Тоом и Андрея Тоома [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  2. Патриарший Большой переулок, 4. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 31 жовтня 2015.
  3. Сказки. Ю. Никольский [Архівовано 16 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Сіра шийка (мультфільм). Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2015.
  5. Жовтогаряче горлечко, 1954. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 31 жовтня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]