Нікіфоров Леонард Львович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікіфоров Леонард Львович
Народився12 жовтня 1934(1934-10-12)
Чита, Східносибірський край, РСФРР, СРСР
Помер12 лютого 2001(2001-02-12) (66 років)
Київ, Україна
Країна СРСР
 Україна
Національністьросіянин
Діяльністьдержавний діяч, політик, конструктор
Alma materНТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної Ради УРСР[d]
ПартіяКПРС
РодичіСтаховський Сергій Едуардович
Нагороди
Державна премія СРСР Державна премія Української РСР у галузі науки і техніки

Леонард Львович Нікіфоров (12 жовтня 1934(19341012), місто Чита, тепер Забайкальського краю Російська Федерація — 12 лютого 2001, Київ) — український радянський інженер-конструктор, державний діяч, генеральний директор Київського виробничого об'єднання імені Корольова. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Член ЦК КПУ в 1981—1990 роках. Член ЦК КПРС у 1990—1991 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1958 році закінчив Київський політехнічний інститут.

У 1958—1960 роках — старший інженер-конструктор Київського авіаційного заводу. У 1960—1962 роках — інженер-електрик управління служби зв'язку Південно-Західної залізниці.

У 1962—1972 роках — інженер, старший інженер, провідний інженер, начальник лабораторії, начальник відділу Спеціалізованого конструкторського бюро (СКБ), заступник головного інженера заводу, головний інженер СКБ Київського заводу «Радіоприлад».

Член КПРС з 1969 року.

Могила Леонарда Нікіфорова, Байкове кладовище

У 1972—1979 роках — заступник головного інженера, головний інженер Київського виробничо-технічного об'єднання імені С. П. Корольова — заводу «Радіоприлад» імені С. П. Корольова.

У 1979—1994 роках — генеральний директор Київського виробничого об'єднання імені С. П. Корольова — директор заводу «Радіоприлад» імені С. П. Корольова.

3 1994 року — голова правління Київського акціонерного товариства «Меридіан» імені С. П. Корольова. Потім працював помічником голови правління акціонерного товариства «Меридіан» в місті Києві.

Помер на 67-му році життя 12 лютого 2001 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′00″ пн. ш. 30°30′06″ сх. д. / 50.4168389° пн. ш. 30.5018028° сх. д. / 50.4168389; 30.5018028).

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина Галина Андріївна[1], син Сергій, дочка Ольга (Стаховська), 5 онуків. Один з онуків — Сергій Стаховський.

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • ордени
  • лауреат Державної премії СРСР
  • лауреат Державної премії Української РСР в галузі науки і техніки
  • медалі

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.