Нін (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Портрет зі збірки біографій Promptuarii Iconum Insigniorum, 1553

Нін (дав.-гр. Νίνος або Νῖνος) — персонаж давньогрецької міфології [1], цар Вавилонії, епонім Ніневії.

Син Бела, правнук Геракла [2]. Згідно з поглядами греків, першим з азіатських царів почав вести війни з сусідами і підкорив їх [3]. У союзі з аравійцями протягом 17 років завоював Західну Азію, перемігши і убивши царів Вірменії Барзана і Мідії Фарна. Потім пішов війною на бактрійского царя Оксіарта, з двохмільйонною армією обложив її столицю Бактру.

Убитий своєю дружиною Семирамідою [4]. Згідно з Юстином, помер своєю смертю. Або помер від стріли при облозі міста[5].

Заснував місто Нін в Атурії (Ассиріії)[6].

Син Бела вважався сучасником Авраама [7].

Правив 52 роки [8]. За Ктесієм, помер в 2189 до н. е. Згідно з Платоном, сучасник Троянської війни, Троя була частиною його держави [9].

У його гробниці зустрічаються Пірам і Фісба[10]. «Град Ніна» згадує Фокілід[11]. Відповідно до античних істориків, на колісниці перського царя розміщувалися статуї Ніна і Бела[12].

Близько I століття до н. е. став героєм так званого «Романа про Ніна».

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Любкер Ф. Реальний словник класичних старожитностей. М., 2001. У 3 т. Т.2. С.455
  2. Геродот. {{{Заголовок}}}.
  3. Юстин. Епітома Помпея Трога I 1, 4-5
  4. Гігін. Міфи 240; Еліан. Строкаті розповіді VII 1
  5. Орозій. Історія проти язичників I 4, 2
  6. Страбон. Географія XVI 1, 2 (стр.737)
  7. Августин. Про град Божий XVIII 2; Орозій. Історія проти язичників I 1, 6
  8. Орозій. Історія проти язичників II 3, 1
  9. Див. Платон. Закони III 685с
  10. Овідій. Метаморфози IV 88
  11. Фокілід, фр.4 Джентили-Прато
  12. Курций Руф. Історія Олександра Великого III 3, 16