Обговорення:Анна Геглунд

Хьоґлунд

Що це за історія, що стаття правиться всупереч нормам транскрипції зі шведської мови? "Мовні уподобання" користувача, який взявся правити, включають іґнор вживання літери "ґ" навіть в українських словах за чинним правописом.
Сприймаю за вандалізм. — Це написав, але не підписав користувач Стронґовський (обговорення • внесок).

Ознайомтеся з ВП:МОВА та чинним правописом. h та g передаються літерою Г. ö - літерою Е. Щодо розходження з іменем, вжитим в українських виданнях, маємо прецедент з Джоан Роулінг. Також є прецедент з Маркусом Гайцом. Дивіться відповідні обговорення. Хьоґлунд - це фонетичний русизм.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:06, 5 березня 2017 (UTC)

А мої уподобання ні до чого. Ну, так, мені до вподоби "грінченкові" кречний та крати. Але я не виправляю ці слова на вікі.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:15, 5 березня 2017 (UTC)

G і h звичайно передаються літерою г: авангард, агітація, агресор, гвардія, генетика, гімнастика, гоніометр, грандіозний, графік, грог, ембарго, лінгвістика, міграція; гандбол, гегемонія, гектар, гербарій, герцог, гінді (мова), гіпотеза, горизонт, госпіталь, гугенот, гумус; Гаага, Гавана, Гавр, Гарвард, /119/ Гаронна, Гвінея, Гельсінгфорс, Гельсінкі, Гіндустан, Гренландія, Греція, Йоганнесбург, Люксембург; Ганнібал, Гейне, Гете, Гізо, Гомер, Горацій, Горн, Гюго, Магомет.

В окремих словах англійського походження h передається літерою х: хобі, хокей, хол; Хемінгуей та ін.

— § 87. G, H

Oe, ö, eu передаються літерою е: Гете, Кельн, Вільнев.

— § 91. E, Ö, EU

Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давнозапозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под.

Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар; Гарібальді й Ґарібальді, Гете й Ґете. /20/

— § 15. Літера Ґ

Це прізвище не належить до власне українських слів, давнозапозичених чи зукраїнізованих, як зазначені Ґалаґан та Ґудзь. Примітка ж, на яку люблять посилатися, дозволяє Вам читати Г як Ґ в іншомовних словах, але не писати.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:19, 5 березня 2017 (UTC)

Слово не є англійським. Тому пишемо не через Х, а через Г. Саме такий аргумент використали проти мене в обговорені перейменування статті Маркус Хайц.--ЮеАртеміс (обговорення) 11:20, 5 березня 2017 (UTC)

Перейменування цілком слушне, оскільки шведське «H» наближене до українського «Г» і так передається у власних назвах. Ось є Шведсько-українська практична транскрипція для ознайомлення.--Herald (обговорення) 12:28, 5 березня 2017 (UTC)