Обговорення:Вулиця Івана Франка (Львів)

Ця стаття є частиною Проєкту:Львів (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з Львовом. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Львів.
	Чим допомогти: 1. Додайте, будь ласка, шаблон «Вікіпроєкт:Львів» до всіх сторінок обговорення нових і старих статей, тематично пов'язаних зі Львовом. 2. Потребують вашої уваги Категорія:Незавершені статті про Львів. Потрібна ваша допомога: Необхідні статті • Необхідні зображення • Незавершені статті. 3.Якщо маєте бажання створювати або покращувати статті про Місто Лева, Ви також можете долучитися до проєкту. Ласкаво просимо всіх!

Івана Франка, 98

• Будинок по вулиці Франка 98 збудував для себе 1892 року Берл Нойвонер. Він був власником керамічної фабрики, котра й тепер працює не вулиці Снопківській. Через це фасад будинку Нойвонера навіть трохи надмірно прикрашений цеглою найрізноманітнішої конфігурації. У такий спосіб господар показав можливості свого виробництва, і перетворив житло на виставку досягнень власного господарства...
• (кол. адреса: Св. Софії, 14) стоїть оригінальна триповерхова кам’яниця, збудована у 1893 р. за проектом Якуба Баллабана будівничим Вінцентом Кузневичем у поєднанні неоготичного та неороманського стилів, з нетинькованою кладкою фасадних стін охристою та червоною цеглою, декоративними керамічними плитками та шпичастими малими вежами при карнизі.
  • Дані про цей будинок є у статті від самого початку (включно із описанням стилю, даними про власника, проектанта і будівничого - усі ключові моменти).--Сергій 16:05, 13 березня 2011 (UTC)

Поділ на розділи за назвами колишніх вулиць (до Seleonov)

1. Ось цим редагуванням Ви організували поділ статті за назвами старих вулиць («Вулицею Святої Софії» «Вул. Понінського»).
2. А ось ці три редагування суперечать цьому принципу. Тут Ви, замість щоб створити ще й розділ «Вулиця Зиблікевича» за логікою редагування № 1, просто видалили дані про вулицю Зиблікевича.

Тільки зрозумійте мене правильно: я власне підтримую логіку редагування № 2 — старі назви (і поділ вулиці на них) мають бути описані власне у розділі про назви. А створювати поділ усієї статті на умовні відрізки згідно з давно неіснуючими назвами — це значить збивати з пантелику читачів (котрі живуть в теперішньому часі/вимірі, і цей дивний поділ їх здезорієнтує).

• Виходячи з цього, підтримуючи підхід № 2, я прибираю поділ на відрізки за старими назвами (принаймні наразі). А усі дані, що опинились "між будинками" і безспосередньо будинків не стосуються, я поступово (частинами) спробую перенести у окремий розділ (можливо під назвою «Історія»).--Сергій (обг.) 16:37, 13 березня 2011 (UTC)

Абзаци, перенесені з тексту статті та деякі зауваження (станом на 18 березня 2011)

• Абзац, що стосується вулиці Свєнціцького я прибрав. Його можна буде додати до вулиці Свєнціцького в майбутньому (хоч на скільки «Урбаністичні ессе» Мельника є АД?):

На колишню пл. Св. Софії виходять фасади ще двох будівель. Під першим номером на вулиці Свєнціцького стоїть будинок колишньої бурси ім. Тадеуша Костюшка польського Товариства наукової допомоги, споруджений у 1900 р. за проектом архітекторів Людвігів Вєжбіцького та Фрюгауффа. У будинку був також музей Тадеуша Костюшка. За радянських часів тут був народний університет марксизму-ленінізму, а тепер — Львівський інститут фізики конденсованих систем НАНУ, фундатором якого став академік Ігор Юхновський. В будинку міститься також Інтернет-фірма «Уарнет». Саме тут 29 вересня 1993 р. відбулося перше у Львові підключення до Всесвітньої мережі.

• Також переношу сюди абзац:

Сусідній будинок з жовтої цегли збудувавли у 1894 р. для приватної клініки доктора Адама Маєвського. Зараз тут один з корпусів 4-ї міської лікарні. На старих фотографіях будинок виглядає цікавішим. Та з часом куполи та інші архітектурні оздоби з нього познімали.

Наразі не зміг з'ясувати номер цього будинку. Виходячи з контексту, він міг відноситись і до вул. Свєнціцького. 4 міська лікарня числиться за іншою адресою, а даних про цей корпус в неті поки що не знайшов. Ящо це вул. Свєнціцького, то можна буде перенести в майбутню статтю про неї.

• Версія щодо походження назви ("тільки для німців"), не дуже переконлива. Вона висловлена і на сайті Центру міської історії, однак там теж автор - Мельник. З тексту статті наразі не прибирав.

В роки німецької окупації вона два роки (1942—1944) називалась Leuthenstrasse (Людською), очевидно, тому що багато вілл призначалося nur für Deutschen (тільки для німців).

• Прибрав версію про походження назви Fichtenstrasse (видалась мені зовсім дивною, а перевірити десь не у Мельника не маю можливості).

Під час гітлерівської окупації вона була Сосновою (Fichtenstrasse -через кілька сосен у дендрарії-арборетумі Лісової школи).

• Будинок № 119. Наразі тут версія Мельника, про авторство Ю. К. Яновського. Звідки він це взяв - наразі не знаю. В одній статті в Галицькій брамі приписують цю булівлю Л. Б. Рамултові, інші автори - взагалі не вказують архітектора (вказуючи при цьому авторів сусідніх будівель - тобто не знають).

• В початковому тексті Мельника зназначено два будинки № 59. При чому кожен з них має інший "колишній" номер (27 і 31). Вираховування за простою логікою: Франка (Зиблікевича) 59(27), 61(29), ?-63(31), вказує, що це мав би бути 63-й будинок. Але це би ще перевірити. Хоч би й в натурі.

• Адміністративний суд (вул. Саксаганського, 13). Тут зназначено, що в будинку, що був на цьому місці, народився Петро Франко. Дивно, бо в статті про П. Франка написано, що це відбулось в Криворівні.

• За версією Мельника будинок № 43 виконав Якуб Крох і Мавриций Зильберштайн (Львівські вулиці і кам'яниці, с. 182). А Бірюльов у Енциклопедії Львова т. 1, с. 159 стверджує, що це Яків Баллабан, нічого в той же час не згадуючи про цей будинок в статті про Зильберштайна.

--Сергій (обг.) 10:45, 19 березня 2011 (UTC)

Зофія

Якщо згідно Бучач-Львова Ганель була Зофією і це не викликає заперечень з сторони знавців української мови і підставових норм Укрвікі, то і все нею створене повинно відповідно називатись - вулиця св. Зофії, костел св. Зофії. А то не зрозуміло якось на честь Зофії назвали Софією. --93.75.240.164 19:14, 7 березня 2017 (UTC)