Обговорення:Наташа Кандич
Кандіч Наташа
[ред. код]{{Вікімарафон 2023}}
Наташа Кандіч (серб. Наташа Кандић) - громадська діячка Сербії, правозахисниця. Кандич була фундатором Центру гуманітарного права (Бєлград), який потім очолювала. Дослідницькі роботи Кандич використовувалися у роботі з розслідування злочинів у Міжнародному трибуналі з колишньої Югославії.
Біографія
[ред. код]Народилася 16 грудня 1946 року у місті Крагуєваць (Сербія). За освітою – соціолог. До воєнних конфліктів у Югославії працювала профспілковим аналітиком. Після опублікування книги «Косовський вузол: розв'язати чи розрубати?», написаної колективом авторів, Кандич було звільнено (1990). З початком війни у Хорватії Кандич та її друзі проводили акції проти політики держави, з 8 жовтня 1991 року до 8 лютого 1992 року вони щодня запалювали свічки біля палацу президента Сербії на згадку про загиблих у війні. З листопада 1991 року до травня 1992 року керувала кампанією з проведення референдуму проти мобілізації громадян Сербії на війну в Хорватії. Брала участь в організації найбільшої акції в Сербії, спрямованої проти бомбардування Сараєва, - Чорний креп. Для документування військових злочинів, скоєних за етнічною ознакою, у листопаді 1992 заснувала Центр гуманітарного права.[1] У квітні 2004 року була причетна до створення мережі центрів документування та розслідування військових злочинів.[2]
У лютому 2009 року була засуджена четвертим районним судом Белграда до штрафу на 200 тисяч сербських динарів за наклеп на адресу Томислава Миколича: у 2006 році вона нібито оприлюднила неправдиві відомості в одній із телепередач на каналі «B92», що Ніколич брав участь у військових громадянського населення хорватському селі Антин в 1991 році. Окружний суд Белграда скасував вирок у червні 2009.
Нагороди
[ред. код]Премія імені Мартіна Енналса Martin Ennals Award (1999)[3]
Премією Homo homini нагороджено у 2003 році разом із Центром гуманітарного права, у церемонії нагородження брав участь Вацлав Гавел.[4]
Почесний громадянин Сараєво (2005)
Орден Даниці Хорватської «за внесок у поширення моральних цінностей» (2006) нагороду вручив президент Хорватії.[5]
Примітки
[ред. код]--Ханас Володимир (обговорення) 23:36, 5 лютого 2023 (UTC)
- ↑ Nataša Kandić - Martin Ennals Award Nataša Kandić. Martin Ennals Award (амер.). Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Вона шукає правду: історія сербської правозахисниці. Радіо Свобода (укр.). 2 лютого 2012. Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Nataša Kandić - Martin Ennals Award Nataša Kandić. Martin Ennals Award (амер.). Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Cena Homo Homini. Člověk v tísni (чес.). Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ Те, у кого есть мечта. Радио Свобода (рос.). 29 серпня 2013. Процитовано 5 лютого 2023.