Обговорення:Проєкт правопису 2008 року

А хіба в чинному правописі Гаваї пишеться з літерою й?--Анатолій (обг.) 09:11, 2 серпня 2011 (UTC)

З правопису приклад Гавайї, який там був з 93-го року, викинули на початку 2000-х, як викинули Цюрих, якщо треба, можу уточнити рік, коли це сталося, але чітко не прописали. Чому і на якій підставі це зробили, відомо тільки видавництву «Наукова думка», бо ніяких офіційних змін від інституцій, уповноважених їх робити, не було ухвалювано. (Ходять чутки, що тому, щоб не суперечило словниковим виданням цього видавництва, де пишуть Гаваї та Цюріх,але це чутки.) Тому в пропозиціях часто підкреслюють необхідність формального пояснення правил, адже орієнтуються на те, що зміни мають ухвалюватися офіційно, а не по факту. Maksym Ye. 10:01, 5 серпня 2011 (UTC)

офіційно — це як? По кожному спірному слову ВРУ буде приймати рішення? То депутати більше нічого робити не будуть, окрім вдосконалення правопису.--Анатолій (обг.) 10:49, 5 серпня 2011 (UTC)

Офіційно — це так, як ухвалювалися зміни 1993, зафіксовані у виданні 1994-го. Питання правопису нині покладені на Кабмін. Саме він своїми розпорядженнями затверджує склад правописної комісії (остання постанова від 19 лютого 2002 р. N 198), визначає відповідальні за наукове супроводження організації. Деякі закони, що стосуються номенклатури, ухвалює ВР. Ви не думайте, що хтось тихенько змінює в кабінетах та словниках, а потім це стає раптом авторитетним. Відкрийте свій примірник правопису, якщо маєте звісно, і прочитайте назви установ, які ставлять свій гриф на ньому. Це означає, що кожна установа також мала б проводити зміни через свої офіційні процедури обговорення і ухвалення. (Але у випадку Гавайї і Цюриха була видавнича правка.) Ви ж самі можете бачити, до яких проблем можуть призводити самочинні зміни та помилки. Maksym Ye. 11:15, 5 серпня 2011 (UTC)

А що робити з Постановою Президії НАНУ? ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 22:04, 5 серпня 2011 (UTC)

Це дуже хороша спроба науковців взяти все в свої руки, спираючись на те, що саме на НАНУ Кабмін поклав організаційне забзпечення такої діяльності. А втім, вони чудово розуміють, що це не «Українська національна комісія з питань правопису», а «Комісія з питань правопису» створена постановою Президії НАН України, рішення якої «з правописних питань подаються НАН України на розгляд Кабінету Міністрів України і після їх затвердження є обов'язковими для виконання на всій території України». Maksym Ye. 06:26, 7 серпня 2011 (UTC)

Я в принципі так і думав, що в нас тепер дві правописні комісії. Але ж підготовка до видання нового правопису теж покладена не на УНКзПП, а на МОН і НАНУ (згідно з [1], а саму УНКзПП можуть змінювати співголови). ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 07:51, 9 серпня 2011 (UTC)

Чинний правопис дуже цікаво врегульовує це питання: § 90. J

4. I, y (а також u німецького дифтонга eu) в позиції між двома голосними (в іноземній мові) в загальних назвах звичайно не передаються окремим знаком: буєр, конвеєр, лояльний, параноя, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк, але: Гойя, Савойя, Фейєрбах; також майя (народність), фойє.

Трактувати можна по-різному, враховуючи трактування, що власні назви передаються двома літерами, адже перелічені назви з окремим знаком (без й) є лише загальними, натомість після «але» і ПЕРЕД «ТАКОЖ» (що дає зайву ймовірність саме такого розуміння) ідуть власні назви. Також є трактування, що цей перелік 5 слів є вичерпним, оскільки немає слова «тощо». --Юрій25031994 09:37, 2 серпня 2011 (UTC)

Не зрозумів про «назви з окремим знаком». Наведені назви до слова «але» є загальними. Де там власні?--Анатолій (обг.) 09:46, 2 серпня 2011 (UTC)

Виправив одруківку.

є лише власними, натомість після «але» і ПЕРЕД «ТАКОЖ» ... ідуть власні назви

— звісно, що помилився))

До Amakuha

Дарма зробили «вікіфікацію», бо це були тези в форматі цитати з проекту самого І. Ющука. Як взагалі можна було це робити, якщо не відкрили книгу і не перевірили, от я цього не розумію? Maksym Ye. 04:45, 5 серпня 2011 (UTC)

Я ж нічого по смислу не міняв. Зміну малої літери на велику у пунктах не вважаю значною. Це просте підлаштування під формат Вікіпедії. --Α.Μακυχα 09:20, 9 серпня 2011 (UTC)

І я дуже прошу не гратися в нерозуміння й вимагати нових джерел, бо можу поритися серед полемічної літератури і знайти підтверджені джерелами такі епітети для проектів реформаторів, що радикальний здаватиметься похвалою. Принаймні, пропоную зійтися на досить нейтральному означенні радикальний, що походить від основного значення слова: радикал - прихильник реформ, рішучих дій, кардинальних, корінних змін. Див. також кількісну оцінку проектів: «Коли фахівці зіставили ті 19 пропозицій, які розробили автори «Проекту найновішого (!) українського правопису», із комп’ютерною базою даних сучасного «Орфографічного словника», то виявили аж 50 тисяч розходжень із чинною літературною нормою. Тобто пропоновані новації мають суттєво змінити мовну практику.» Maksym Ye. 05:50, 5 серпня 2011 (UTC)

Радикальний це не нейтральне означення. Радикалізм — відкидання компромісу. Проект 1999 року деким може вважатися компромісним, тому радикальний тут — оцінка. До того ж ви навели посилання на Русанівського, який був ворогом «Проєкту 1999». Це не незалежне джерело. Пропоную просто викинути це слово.

Слово поки також ніяке не бажання. «Проект поки не став чинним» — теж факт, але уточнений, адже він ще може таким стати, чи не так? «Проект не став чинним» — виникає враження, що він відхилений остаточно і безповоротно. --Α.Μακυχα 09:20, 9 серпня 2011 (UTC)

«Радикальний» краще викинути, бо на думку реформаторів зміни дрібні й незначні (бо прийдеться з полемічної літератури набрати всі можливі епітети та подати їх разом з прізвищами авторів — ВП:НТЗ). Слово «поки» має публіцистичний присмак. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 08:47, 10 серпня 2011 (UTC)

Радикальний може ще бути в значенні протилежний консервативному — теж може нести неґативні конотації «реакційний, той, що прагне зберегти старі, віджилі порядки, ворожий до всього нового». Або запропонуйте самі антонім до слова консервативний. Відомо, що наші реформатори не люблять, що їхні пропозиції, котрі призводять до зміни «50 тисяч» словникових слів, сприймаються як кардинальні, бо хотіли б виглядати респектабельними консерваторами. Але не виходить, бо є і справжні консерватори, хто виступає проти нового. Статтю можна легко спотворити, намагаючись поєднати всю суперечку: «На думку реформаторів зміни незначні, а на думку противників реформ, котрі порахували кількість змін, зміни карлинальні». Maksym Ye. 17:20, 23 серпня 2011 (UTC)

«50 тисяч розходжень із чинною літературною нормою» може не означати 50 тисяч словникових одиниць (як вони рахували?). Якщо мати бажання, то зміну в відмінюваному слові можна порахувати для кожної граматичної форми, так, було б бажання, можна одну заміну матеріал→матеріял порахувати за 16 розходжень. Об’єктивно треба було б подати все за пунктами: іа→ія — .. слів, у→в — .. слів, апостроф додано в .. слів тощо. Мені навіть цікаво, за скільки розходжень вони б могли порахувати таку масову зміну в російській орфографії, як відкидання кінцевих єрів, використовуючи сучасні російські словники. Також можна подивитись, який відсоток букв і слів треба було б замінити в реальних текстах, для приведення його до нових правил (порівняно з кінцевими єрами це дрібна дрібниця). Таким чином, доводи про великі зміни не переконливі, наразі інформація про 6% іншомовних слів у мові (не всі з яких навіть реформують) виглядає переконливішою. Але судити, які зміни суттєві й радикальні, а які — незначні й виважені, я не беруся. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 03:33, 28 серпня 2011 (UTC)

Важливе джерело

Знову випадковий редактор видалив статтю Русанівського, що є одним з найважливіших джерел з питання правописних дискусій в Україні, навколо яких обертаються всі пропозиції змін. І пропозицій Ющука, також. Кращого тверезого викладу проблемних питань реформи не було і довго ще не буде, бо просто немає в Україні фахівців належного рівня, котрі взялися б розбирати ідеологізовані міркування архаїзаторів . Коли ви видаляєте це посилання, то підвішуєте об’єктивність статті, де йдеться саме про розібрані там пропозиції. Зрозуміло, реформатори всіх кольорів люто ненавидять її, бо там просто на прикладах показана злиденність упровадження основних змін. Але у Вікіпедії варто подавати і критичний погляд, не тільки хвалебний. Стаття про стосунок «проєкту» до реального правопису є тим потрібним джерелом, яке пояснює, в чому полягає радикалізм пропозицій, про які йдеться у вікіпедійній статті. Поверніть її будь ласка, на місце. Maksym Ye. (обговорення) 19:38, 19 жовтня 2018 (UTC)