Обговорення:Слов'янські мови

Статистика

Рік	2010	2011	2012
Переглядів	7502	10652	13735

Виправлення недоліків

Мапа має ряд недоліків. Чи автор може виправити? Балтійське море. Також варта перекласти Adriatic Sea та Distribution.--Bryndza 02:21, 23 серпня 2006 (UTC)

Також у легенді болгарська та македонська мови не відповідають кольорам.--Oleksii0 02:32, 23 серпня 2006 (UTC)

Староцерковнослов'янська мова

Я вважаю староцерковнослов'янська мова не належить до цієй статті. По-перше це тільки староболгарська мова, і болгарська мова згадується раніше. По-друге за межами Болгарії староболгарська мова не використовувалась як розмовна. Tigga 06:18, 23 серпня 2006 (UTC)

{[mova bilykh khorvativ]}

Що б це значило [у тексті]??--Albedo 08:14, 25 жовтня 2010 (UTC)

розділ класифікація

Цей розділ не уповні в’яжеться зі схемою-шаблоном. Необхідно уточнити--Albedo 10:33, 25 жовтня 2010 (UTC)

Слов'янські мови 1997. ?

• Слов'янські мови !

1. http://www.ethnologue.com/subgroups/slavic
2. http://www.loc.gov/standards/iso639-2/php/code_changes.php
3. http://www.nationsonline.org/oneworld/european_languages.htm

Класифікація

Видається сумнівною класифікація мов на основі географічного фактору.

Так, у "Український тиждень. Правда про походження української мови [№ 39 (256). Спецвипуск] (2012)" йдеться зовсім про іншу близькість української мови.

За 32 ознаками з 40 українська мова відмінна від російської. Більше того, названі риси української мови не просто відрізняють її фонетику від російської: більшість їх водночас єднають її з рештою слов'янських мов. З-поміж 82 специфічних рис мови виключно українськими є 34; ексклюзивних українсько-білоруських 4, українсько-російських – жодної; аналогій, водночас спільних в української з іншими мовами: верхньолужицьких і білоруських по 29, нижньолужицьких 27, полабських 19, словенських 18, російських 11. Показово, що решта слов'янських мов (половина: 7 з 14) має з українською по 20-21 спільній риси на півдні і по 22-23 спільні риси на заході, що достатньо унаочнює справжні історичні зв'язки української мови та її справжнє місце в колі слов'янських мов. Де ж тут підстави для існування єдиною «східнослов'янської» групи мов між росіянами та українцями? Джерело: http://spadok.org.ua/mova-i-pysemnist/istoriya-pochodzhennya-ukra-nsko-movy © СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

З повагою, --Zheliba (обговорення) 10:18, 26 червня 2018 (UTC)

На жаль, не АД з погляду мовознавства. Наводяться твердження про спільні риси, а які саме ці риси, не уточнюється. У провідних українських мовознавців сучасності класична схема залишається основною, цю думку поділяють і інші європейські вчені. За списком Сводеша — до української найближчою є білоруська, на другому — російська, на третьому — польська, що цілком узгоджується зі схемою. З погляду граматики більшість українських діалектів не можуть бути більш спорідненими з західнослов'янськими чи південнослов'янськими, бо: 1) як у всіх східнослов'янських у ролі минулого часу виступає скорочений перфект, а не повний перфект, як у західнослов'янських, чи система минулих часів у південнослов'янських; 2) не вживається форма дієслова «бути» в теперішньому часі; 3) система відмінювання імен близька до білоруської і російської (відмінності полягають у наявності кличного відмінка, 4-й відміні і рефлексах другої палаталізації в давальному і місцевому відмінках, закінченні -ові в давальному, збереженні закінчень -и в множині чоловічого роду), між українським і польським відмінюванням розбіжностей набагато більше; 4) відсутні родові форми множини прикметників. З погляду фонетики українська взагалі унікальна, стоячи осторонь від інших слов'янських, бо: 1) фонеми [і] та [ы] злилися в [и], незвичайну для слов'ян фонему (хоча подібне злиття [і] та [ы] відбулося й в південнослов'янських, протиставлення [і] та [и] нема більше ніде); 3) прогресивна асиміляція приголосних замість регресивної (укр. бджола проти пчела, пчала, пщола в інших слов'янських); 4) відсутність оглушення дзвінких, на відміну від російської і польської; 5) екання, на відміну від білоруської, російської і польської, деяких сербських діалектів; 6) перехід ятя в [і] (окрім української, це спостерігається тільки в деяких сербських і північноросійських діалектах); 7) ікавізм [о] (нема більше ніде). Решта фонетичних рис ідентичні білоруській і російській: 1) перехід *ь в [е], а *ъ — в [о] (у більшості південнослов'янських обидва редукованих дали [а], у західнослов'янських — [е]); 2) повноголосся; 3) перехід початкового *je в [о]; 4) спрощення суфікса *dl; 4) перехід малого юса в [я], а великого в [у]; 5) перехід йотованих [д], [т] в африкати [дж], [ч] (а не в [дз], [ц], як у західнослов'янських). З лексики українська (як у білоруська) дещо зближається зі західнослов'янськими мовами, відрізняючись від російської. Але слід мати на увазі, що багато в чому це є не наслідком більшої спорідненості, а ефектом мовного союзу української, білоруської і польської мов. З погляду фонетики польська настільки ж близька до російської, як до української (їх об'єднують такі риси, як єкання, оглушення дзвінких, йокання, протиставлення [і] та [ы], відсутні в українській мові). Деякі зі спільних слів у польській і українській є насправді полонізмами, деякі (mowa, hodowla) — українізмами, тому робити висновки з цієї тотожності важко. Здається, в користувача Храбръ була цікава таблиця лексем східноукраїнських і західноукраїнських варіантів української мови. Він також давав пояснення щодо їхнього походження, відділяючи питомо українські форми від зросійщених і спольщених. Взагалі, не слід зловживати полонізмами, заміняючи полуниці на трускавки, а сковороду — на пательню (був же філософ з таким прізвищем в нас, а не в росіян!), даючи псевдовченим з Одеси й Москви привід звинувачувати нас у «создании мовы порчей русского языка польским». Про спорідненість мов можна прочитати в Ю. Шевельова, у журналі «Мовознавство». Газети мало заслуговують довіри, хоча б тому, що досі багато україномовних газет створюють перекладом російськомовних (помилки можуть вказувати на неграмотний переклад), наукові ж статті принаймні пишуть по-українськи. Головне, триматися в рамках наукового методу. З повагою. --В.Галушко (обговорення) 11:51, 26 червня 2018 (UTC)