Обговорення:Феодосія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
CC-logo.svg

Ця стаття містить текст, перекладений зі статті «Феодосия» російської Вікіпедії.

Icono de traducción.svg
Dobra kandydat.png
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення Відправлена на допрацювання 27 січня 2012 року.

Історія Кафи-Феодосії[ред. код]

В часи Ординського царства, Великого князівства Литовського і Козаччини Феодосія - це горезвісна Кафа або Каффа, місто кайфу, місто крові, розпусти і сліз, страшне і прокляте місце з точки зору історичної пам'яті українського народу. Через це місце проходили шляхи більшості невільницьких караванів, власниками яких були як правило піддані Кримського ханства - татари, турки, греки, італійці і навіть деякі руські князі і козаки. Саме з Кафи трохи не щороку десятки, сотні і тисячі чоловіків, жінок і дітей вивозили кораблями в усі куточки тогочасного мусульманського світу, від Африки до Китаю.

Ось, яки описуєтья Каффа в книзі "Людолови" написаною Зінаїдою Тулуб, спадкоємицею українського козацького старшинського роду:

"Каффа довгий час була генуезькою колонією. Року 1475 турки сплюндрували її, і з того часу вона втратила на деякий час свій колишній блиск і розкіш. Керував Каффою султанський намісник, так званий беглер-бей (119), три-бунчужний баша, якому скорялося, крім Каффи, все Південне узбережжя Криму, на гарматний постріл завширшки. В Каффі було багато вірмен, греків, турків, євреїв, італійців та караїмів. Кожен народ мав свої храми, але найпишніші були мусульманські мечеті з колишніх генуезьких церков, і серед них найкраща - Біюк-Джама з велетенською банею і двома мінаретами по тридцять п'ять обіймищ заввишки.

З північного заходу обмивало Каффу море широкою блакитною затокою. Зі сходу - замикав затоку мис Святого Іллі. З півдня обступали міцні відроги Яйли, а по той бік затоки - розкинувся північний степ, аж до Сиваша й Перекопа....

Каффа поділялася на три частини: фортецю, або цитадель, місто і передмістя. Фортецю збудували і зміцнили ще генуезці, оточивши її високими мурами з величезних кам'яних брил з дванадцятьма вежами й чотирма брамами. Вежі були чотирибокі, на два поверхи, з зубчастим карнизом між ними і таким же зубчастим верхом та кількома бійницями для гармат. Сухий рів оточував стіни не так для оборони, як щоб стікали в море гірські потоки після дощу. Місто було оточене такими ж мурами з вежами і брамами, а передмістя потопали в садах.

Каффський порт кипів кораблями. Стрункі венеціанські і далматські бригантини, англійські галіони й корвети, турецькі фелюки, галери та сандали, болгарські дуби й легкі вітрильники з Кавказу стояли всуміш із сірійськими, мальтійськими та кіпрськими столчаками. І той же вітер напинав жовтогарячі фрігійські й пурпурні генуезькі паруси, що й сніжно-білі крила іспанських фрегатів. Різномовна юрба заповняла порт, де пахтіло мускусом, виноградним вином, солоною рибою, ваніллю, смоленим канатом і фруктами.

Але головний товар тут були невільники. Звідси вивозили їх в усі порти Середземного моря, а потім гнали караванами до Персії, Індії та Аравії. На східних ринках українка цінувалася так само високо, як і черкешенка чи грузинка."

Мариуполь — Украина[ред. код]

В городах-побратимах возле Мариуполя стоил флаг страны-оккупанта. Кто может редактировать? Исправьте, пожалуйста. Arusskin (обговорення) 17:47, 13 лютого 2019 (UTC)

Вітаю. Прапор стоїть перед назвою, далі йде кома й прапор перед наступним містом (Самара). --Brunei (обговорення) 18:18, 13 лютого 2019 (UTC)